Ухвала суду № 50309707, 26.09.2014, Старобільський районний суд Луганської області

26.09.2014

ЄУН 1230/3730/12

Провадження № 1-в/431/209/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубініної О.О.,

прокурора Стародубцевої О.С.,

представника КВІ ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська подання Новопсковського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області про направлення засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше засудженого 9 листопада 2012 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 червня 2014 року призначене покарання з випробуванням було скасовано, засудженого було направлено для реального відбування призначеного судом покарання, офіційно не працюючого, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_4, до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі,

встановив:

Начальник Новопсковського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області звернувся до суду з поданням про направлення засудженого ОСОБА_2 до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. В обґрунтування подання посилається на наступне.

ОСОБА_2 був засуджений 9 листопада 2012 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 червня 2014 року призначене покарання з випробуванням було скасовано. ОСОБА_2 був направлений для реального відбування призначеного судом покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 9 листопада 2012 року по ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі.

Ухвала суду щодо засудженого ОСОБА_2 надійшла на виконання до Старобільського РП КВІ 16 липня 2014 року та була прийнята до виконання.

16 липня 2014 року Старобільським РП КВІ засудженому ОСОБА_2 поштою було направлено виклик про необхідність зявитися до інспекції 23 липня 2014 року. За викликом засуджений ОСОБА_2 не зявився з невідомих причин.

24 липня 2014 року в телефонній розмові матір засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомила, що її син постійно знаходиться у нетверезому стані та не буває дома, та зобовязалась передати йому щоб він зявився до інспекції 31 липня 2014 року.

24 липня 2014 року Старобільським РП КВІ до Старобільського РВ ГУМВС було направлено подання про затримання засудженого ОСОБА_2 та доставки його до Старобільської КВІ на 31 липня 2014 року, для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у вигляді обмеження волі.

29 липня 2014 року дільничний інспектор Старобільського РВ ГУМВС доставив засудженого ОСОБА_2 до Старобільського РП КВІ, де йому було розяснено порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі, також розяснено статтю 57 КВК України. Засуджений ОСОБА_2 надав письмове пояснення, в якому вказав, що ігнорував явку до Старобільського РП КВІ за викликом, так як вживав спиртні напої та не бажає їхати до виправного центру. Також в поясненні вказав, що припис вручати йому не потрібно, так як до виправного центру № 134 він самостійно не поїде.

У звязку з вказаним, начальник Новопсковського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області просить суд вирішити питання про направлення засудженого ОСОБА_2 до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Представник Старобільського РП КВІ ОСОБА_1 в судовому засіданні подання про направлення засудженого ОСОБА_2 до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, підтримав.

Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання про направлення його до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, яка вважала подання таким, що підлягає задоволенню, думку представника Старобільського РП КВІ, засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання по суті, суд керується положеннями Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Інструкцією про порядок виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої спільним наказом ДДУПВП та МВС України від 19 грудня 2003 року № 270/1560.

Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 9 листопада 2012 року ОСОБА_2 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 червня 2014 року призначене покарання з випробуванням було скасовано. ОСОБА_2 був направлений для реального відбування призначеного судом покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 9 листопада 2012 року по ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КВК України, особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територі а льної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 КВК України, особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобовязаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з під-варти при прибутті до місця відбування покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 КВК України, засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 58 КВК України, строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього увязнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Під час постановки на облік кримінально-виконавчої інспекції засудженого ОСОБА_2 було попереджено, що в разі ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання або невиїзду в установлений строк чи неприбуття до виправного центру, на підставі ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу України він буде затриманий для вирішення питання про направлення його до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 затримувався органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 ухиляється від виїзду у встановлений строк до місця відбування покарання з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням особи ОСОБА_2 та інших обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56-58 Кримінально-виконавчого кодексу України, Інструкцією про порядок виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої спільним наказом ДДУПВП та МВС України від 19 грудня 2003 року № 270/1560, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ухвалив:

Подання Старобільського районного підрозділу Новопсковського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області відносно засудженого ОСОБА_2 про направлення його до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, задовольнити.

Затримати та направити засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховувати час попереднього увязнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Виконання ухвали покласти на Старобільський РВ УМВС України в Луганській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області через Старобільський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Озеров В.О.