Рішення № 50309162, 09.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1858/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мурашка С.І.

суддів - Бубличенко В.П., Сукач Т.О.

при секретарі - Напрюшкіній О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 червня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 2995,23 грн., 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України, в сумі 369,53 грн. та індекс інфляції в сумі 820,72 грн.

Позивач зазначав, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Шляхом відкриття особового рахунку НОМЕР_1 та видачею абонентської книжки, споживач вступила у фактичні договірні відносини з підприємством і їй надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 5241,63 грн., за період 01.10.2009 року по 31.12.2014 року включно.

Відповідачка свої зобов'язання щодо своєчасності плати за отримані послуги належним чином не виконує, станом на 01.01.2015 року заборгованість відповідачки перед ОКВП «Дніпро-Кіровоград» становить 2995,23 грн. за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 червня 2015 року позов задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 2995 грн. 23 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 369 грн. 53 коп., індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 820 грн. 72 коп., а також судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2, адвокат Мазуренко Н.Ю., підтримала апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Живіцька Н.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, надала письмове заперечення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26 вересня 2013 року є власником 3/25 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1.

Суд дійшов висновку, що абоненту ОСОБА_2 надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 5241,63 грн. за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року, за які частково проведено оплату і станом на 01.01.2015 року заборгованість відповідачки становить 2995 грн. 23 коп.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, що визначено ч.1 ст.60 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.1 ст.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою №630 КМУ від 21 липня 2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та водопостачання» визначено обов'язок споживача своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що визначено ст.625 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 26.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №816 є власницею 3/25 часток домоволодіння, яке складається з двох жилих будинків та господарсько-побутових будівель, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Згідно довідки квартального комітету №25 Ленінського району м.Кіровограда від 20 січня 2014 року №101, власником домоволодіння по АДРЕСА_1, з 08.11.2003 року до 26.09.2013 року була ОСОБА_5 Зареєстрованих за вказаною адресою з 08.11.2003 року немає (а.с.7).

З наявної у справі ксерокопії розрахункової книжки виданої на ім'я ОСОБА_5 та квитанцій на оплату послуг водопостачання та водовідведення вбачається, що ОСОБА_2, після того як стала власником 3/25 часток домоволодіння, починаючи з січня 2014 року почала сплачувати послуги централізованого водопостачання та водовідведення за показниками визначені їй позивачем починаючи з показників лічильника 405 м.куб. (а.с.23-24).

Позивач вказує, що борг відповідачки утворився за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року, але доводи позивача є безпідставними, так як відповідачка з 01.10.2009 року по 26.09.2013 року не була власником домоволодіння по АДРЕСА_1, не була зареєстрована за вказаною адресою та не перебувала з позивачем у договірних відносинах.

Ставши власником домоволодіння відповідачка стала сплачувати послуги централізованого водопостачання та водовідведення і про наявність у неї заборгованості, після набуття права власності на частину домоволодіння, позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

Відповідачка не є правонаступником попереднього власника, а тому не може нести перед позивачем боргові зобов'язання попереднього власника.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, відповідно до пунктів 1 - 4 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги централізованого водопостачання та водовідведення відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: