Рішення № 5029690, 27.01.2009, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-206/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Доброріза А.В.

при секретарі Зайцевої О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за позовом Ясинуватського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення,

В С Т А Н О В И В :

2 грудня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення у сумі 929 гривень 12 копійок, яка виникла станом на 1 листопада 2008 року, посилаючись на те, що позивач надає послуги з водопостачання і водовідведення, а відповідачка, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, являється споживачем продукції, яку поставляє позивач, однак кошти за отримані послуги відповідачка сплачує не повністю. Просив стягнути заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача Кобзарь Т.В. підтримала позовні вимоги і просила стягнути з відповідачки заборгованість у зазначеній сумі. Представник позивача пояснила, що від мешканців вулиці Пушкіна не надходили скарги про відсутність води в літній період, не було таких скарг і від відповідачки. В серпні 2007 року за участю відповідачки був складений акт про заборгованість за водопостачання у сумі 592 гривні, відповідачка підписала акт без будь-яких зауважень, в 2007 році намагалась погасити заборгованість, але повністю не погасила. Враховуючи, що у дворі відповідачки є колодязь, в 2008 році плата за полив була перерахована - знята повністю.

Відповідачка позов не визнала і пояснила, що в літній період вода позивачем не надається. На полив відповідачка використовує воду з колодязя, а в будинку води влітку не буває зовсім. Відповідачка підтвердила що разом з нею живуть ще троє членів її сім'ї, але вважала, що заборгованість надто висока, просила застосувати закон про позовну давність та не стягувати заборгованість, яка утворилась за період, що перевищує три роки.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України та ст.22 Закону України від 10 січня 2002 року «Про питну воду та питне водопостачання», договору між сторонами про надання послуг, споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду.

Судом встановлено, що відповідачка являється споживачем послуг з водопостачання і водовідведення, станом на 1 листопада 2008 року заборгованість за ці послуги складає 929 гривень 12 копійок.

Відповідачкою представлені суду акти, а також висновок санітарно-мікробіологічного дослідження, з яких вбачається, що полив Лежніковою городу провадиться водою з належного їй колодязя, колодязна вода відповідає санітарним вимогам (а.с.15). З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості відповідачки перед позивачем на розмір нарахувань вартості води для поливу городу в 2006 - 2007 роках, - на 50 гривень 39 коп. (а.с.3).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Приймаючи до уваги, що відповідачка просила застосувати закон про позовну давність, суд вважає, що не підлягає задоволенню позов в частині стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення за період по 1 грудня 2005 року у сумі 73 гривні 97 коп., так як даний період перевищує строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України на момент пред'явлення позову.

Відповідачка не представила суду будь-яких доказів того, що в літній період вода позивачем не надається і суд не приймає до уваги ці доводи Лежнікової.

Таким чином, станом на 1 листопада 2008 року відповідачка повинна сплатити на користь позивача заборгованість за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 804 гривні 76 коп. (929,12-50,39-73,97=804,76) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Враховуючи майновий стан відповідачки, те, що вона утримує двох неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.3 ст.82 ЦПК України звільнити її від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст.903 ЦК України, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст. 57-59, 212-214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Ясинуватського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (розрахунковий рахунок 26004301520353 в АК ПІБ міста Яснувата, МФО 334420, код ОКПО 05524340) 804 гривні 76 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, а всього - 834 гривні 76 копійок.

ОСОБА_1звільнити від сплати судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя