Рішення № 50296108, 14.12.2011, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

14.12.2011

Справа № 2-5197/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Озерянської Ж.М.

при секретарі Івановій І.І.,

з уч.адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною завою ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ними та відповідачем договору № DNР0АЕ00000433 від 03.07.2007 року, позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 29010.95 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2012 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Відповідач свої зобовязання перед банком не виконав в звязку з чим, станом на 17.05.2011 року мав заборгованість - 11245.59 дол.США, з яких заборгованість за кредитом 11039.36 дол.США, заборгованість по процентам за користуванням кредитом 205.04 дол.США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 1.19 дол.США. В подальшому представник позивача надав уточнений розрахунок заборгованості відповідача в звязку з частковим погашенням ним заборгованості, яка станом на 01.12.2011 року складала 9114.54 дол.США.

Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором № DNР0АЕ00000433 від 03.07.2007 року у розмірі 9114.54 дол.США - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ, модель:SPRINTER, рік випуску:2003, тип ТЗ: автобус-D, №кузова/шасі: №WDВ9036631R534416, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ комерційним банком ПриватБанк(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просив стягнути судові витрати повязані з розглядом справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідач спочатку своєчасно здійснював щомісячні платежі. Заборгованість за кредитним договором у нього виникла в звязку з ДТП та до відновлення заставного автомобіля він не мав заробітку. На даний час він здійснює погашення заборгованості за кредитним договором, термін дії якого закінчиться тільки 03.07.2012 року. Крім того, хоча заставний автомобіль на даний час не оцінений, але його ринкова вартість є значно вищою, ніж заборгованість за кредитним договором, а тому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони 03.07.2007 року уклали кредитний договір № DNР0АЕ00000433 згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 29010.95 дол.США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2012 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Таким чином відповідач станом на 01.12.2011 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 9114.54 дол.США., з яких заборгованість за кредитом 8916.23 дол.США (в т.ч. прострочене тіло), 160.04 дол.США заборгованість по відсоткам (в т.ч.простроч. відсотки 117.79), 34.73 дол.США заборгованість по пені.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони 03.07.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно за договором застави відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме автомобіль: MERCEDES-BENZ, модель:SPRINTER, рік випуску:2003, тип ТЗ: автобус-D, №кузова/шасі: №WDВ9036631R534416, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобовязань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобовязаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про заставу, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ Про заставу. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ Про заставу).

При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобовязання застава зберігається в початковому обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні, за розрахунками позивача (а.с.63-66) у звязку зі порушенням умов кредитного договору загальна заборгованість відповідача станом на 01.12.2011 року складає 9114.54 дол.США., з яких заборгованість за кредитом 8916.23 дол.США (в т.ч. прострочене тіло -4533.91), 160.04 дол.США заборгованість по відсоткам (в т.ч.простроч. відсотки 117.79), 34.73 дол.США заборгованість по пені.

Відповідно до Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

Обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст.11). Позивач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобовязаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (а.с.25).

Проте, як встановлено в судовому засіданні, відсутній витяг з Державного реєстру письмових повідомлень всіх обтяжувачів і представником позивача його надано не було, а ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Надане представником позивача повідомлення відповідачеві не містить інформації про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а доданий реєстр (а.с.11) не є належним Державним реєстром письмових повідомлень всіх обтяжувачів, а є реєстром на заказні листи, відправлені Центром обробки заяв в суди.

Крім того, як вбачається з договору застави, сторони визначили заставну вартість Предмету застави у розмірі 131300.00 грн. (п.34.5), тобто ринкова вартість заставного рухомого майна- автомобіля є значно вищою за розмір простроченої заборгованості відповідача, в матеріалах справи наявні докази поважності неплатежеспроможності відповідача, а саме завдання шкоди заставному автомобілю внаслідок ДТП та несвоєчасної виплати йому страхового відшкодування, внаслідок чого утворилась заборгованість, відповідач почав виконувати свої зобовязання за кредитним договором та сплачувати заборгованість, що підтверджується наданими відповідачем квитанціями від 14.07.2011 року, 10.08.11 р., 17.10.11 р., 10.11.11 р. та 10.12.11р., враховуючи що термін дії кредитного договору не сплив та термін дії якого сплине 03.07.12 року.

Враховуючи викладене, неспівмірність заборгованості з вартістю заставного майна, суд вважає вимоги позивача про звернення стягнення на заставлене майно необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України Про заставу, Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, статтями 3, 15, 107 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задовленні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.