Ухвала суду № 50291068, 09.09.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/18144/15-к

Провадження № 1-кс/200/7485/15

09 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

за участю захисника ОСОБА_1, прокурора Пономаренка І.О.,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду у м. Дніпропетровську клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 у якому вона прохає скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2015 року по кримінальному провадженню № 22015040000000100, а саме: заборону на використання та розпорядження майном - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 «Volkswagen Touareg», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; самим автомобілем марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Підстави для задоволення клопотання навела наступні. Так, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненка І.Ю. від 17 липня 2015 року частково задоволено клопотання слідчого з ОВС СВ УСБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна. Накладено заборону на використання та розпорядження майном - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки Volkswagen, моделі «Touareg», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та самим автомобілем марки Volkswagen, моделі «Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Ухвала суду є необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням вимог ст.ст. 3, 5-6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод, низки статей КПК України, а тому підлягає скасуванню. Вказаний автомобіль у неї незаконно відібрали слідчі органи і незаконно утримують у себе. Їй не пред'явлено підозру у вчиненні будь якого злочину, пор якому може бути арештовано її автомобіль, а сам автомобіль не відповідає жодному з критеріїв, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України. Внаслідок порушення її прав, як власниці, яке підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, на користування та розпорядження цим автомобілем, вважає, що має право на задоволення клопотання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 клопотання підтримав, прохав задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснення надав аналогічні його тексту. Додатково пояснив, що до тих пір, доки не доведено те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є недійсним, ОСОБА_2 є єдиною законною власницею вказаного автомобіля, який незаконно утримується органами досудового слідства і на який незаконно накладено арешт и судом. Пояснити, у кого саме (прізвище, ім'я та по батькові), коли і при яких обставинах вона придбала спірний автомобіль, про що прохав у судовому засіданні прокурор, відмовився.

Прокурор вважав, що клопотання не підлягає задоволенню, прохав відмовити у його задоволенні. Пояснив, що згідно з реєстраційно-обліковими даними служби ДАІ МВС, попереднім власником спірного автомобіля, як і низки інших престижних і дорогих автомобілів, значиться ОСОБА_4, що мешкає у с. Піщанці Новомосковського району Дніпропетровської області. Однак, як пояснив при допиті ОСОБА_4, він ніколи не мав у власності автомобілю, жодних документів, у тому числі і заяви від 01 квітня 2015 року про зняття з реєстраційного обліку автомобілю марки Volkswagen, моделі «Touareg», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у якого знищений заводський номер двигуна, частково знищено номера ВІН-коду кузову автомобілю, не писав. Тому, є усі підстави вважати, що свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_3, ОСОБА_2 отримала з порушенням чинного законодавства. Внаслідок того, що свідоцтво отримала з порушенням чинного законодавства, підстав вважати її власницею немає. При цьому звернув увагу на те, що ні сама ОСОБА_2, ні її адвокат, не повідомляють слідству дійсних продавців спірного автомобілю, приховують обставин укладення нею правочину - купівлі-продажу цього автомобілю, який придбано нею за ціною, що є значно нижчою від ринковою на аналогічні автомобілі. При даних обставинах є усі підстави вважати, що при поверненні їй, яка не є належною власницею, так як придбавала у неналежного власника, вказаного автомобілю, вона його відчужить, внаслідок чого буде неможливо повернути його дійсному власнику, у якого автомобіль дійсно викрадено на тимчасово непідконтрольній Україні території у Луганській чи Донецькій області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які відповідають за їх дії, можливості відчужувати певне своє майно до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку; відповідно до вимог цього Кодексу, арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу; арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Нормою ч. 4 цієї статті передбачено, що заборона на використання майна або заборона розпоряджатися цим майном можуть застосовуватися лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, підготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю чи частково перетворено. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що у подальшому застосування цього запобіжного заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Розглянувши клопотання та надані до нього додатки, заслухавши пояснення адвоката,з'ясувавши думку прокурора, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 17 липня 2015 року, у межах кримінального провадження № 2201504000000100, що відкрито за ознаками складу злочинів, передбачених 258-5, 290 КК України, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заборонено розпорядження та використання майном: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 марки Volkswagen моделі «Touareg», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та самим автомобілем марки Volkswagen моделі «Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. В ухвалі підставою для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження вказано те, що це майно відповідає вимогам п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, так як зберегло на собі сліди злочину (знищено маркування на двигуні та кузові) та набуте внаслідок кримінального правопорушення, так як його попередній власник насправді таким не є.

В зв'язку із тим, що досудове слідство по кримінальному провадженню № 22015040000000100, триває, з метою забезпечення можливої втрати чи знищення цього майна, враховуючи те, що його втрата перешкодить кримінальному провадженню, а також тому, що через те, що його попередній де-юре власник - ОСОБА_4, насправді власником не був, ОСОБА_2, яка набула це майно з порушенням чинного законодавства України, не може вважатися власницею ні свідоцтва про реєстрацію, ні самого автомобілю. Виходячи з того, що право на звернення до суду з клопотанням про повернення арештованого майна має власник чи законний володілець майна, яким ОСОБА_2 не може вважатися, підстави для задоволення клопотання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-174, 309, 369, 371, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заборони на використання та розпорядження майном - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки Volkswagen, моделі «Touareg», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та самим автомобілем марки Volkswagen, моделі «Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційного скарги протягом п'яти днів зо дня її проголошення.

Слідчій суддя І.Ю. Литвиненко