Ухвала суду № 50287699, 11.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаВолкова О.Ф.,суддів:Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до СДПІ про скасування податкових повідомлень рішень,

в с т а н о в и л а:

СДПІ звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2015 року з підстави, установленої пунктом 1 та 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ухвалою касаційний суд залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, якими позов відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задоволено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність неоднакового правозастосування, СДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року (№ К/800/42298/13). Зазначеною ухвалою касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з не встановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Отже, ухвалу Вищого адміністративного суду України (№ К/800/32502/14) не можна вважати судовим рішенням, що підтверджує різне правозастосування та дає підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року.

За таких обставин, оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Вказана норма встановлює виключні підстави перегляду судових рішень при неоднаковому застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. ВолковСудді: В.Л. Маринченко І.Л. Самсін