У Х В А Л А
14 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Панталієнка П.В.,
суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., -
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
(далі - ОДПІ), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області, начальник ОДПІ, про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 червня 2015 року залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог.
31 липня 2015 року, не погоджуючись із вказаною ухвалою касаційного суду, ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 1, 8 квітня 2014 року (справи №№ К/800/36684/13, К/800/35350/13),
27 листопада 2014 року (справа № К/9991/39991/12), 12 лютого 2015 року
(справа № К/800/52017/14), які на думку ОСОБА_2 підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах. Також додано копію ухвали Верховного Суду України від 11 листопада 2009 року (справа № 6-15304вов09).
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Судове рішення від 1 квітня 2014 року, на яке ОСОБА_3 посилається на обґрунтування заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 4 червня 2015 року, не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, з огляду на те, що цим судовим рішенням не розв'язано спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в силу неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.
До того ж, Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції, зокрема, частини третьої статті 184 КЗпП у спорах цієї ж категорії у подібних правовідносинах, та у постанові від
15 жовтня 2013 року (справа № 21-303а13) міститься висновок, у якому зазначено, що оскільки під час звільнення з роботи позивач не повідомила роботодавця про свою вагітність і не зазначила про це при ознайомленні з наказом, то відповідач при винесенні цього наказу діяв правомірно, у межах та у спосіб, передбачений законом.
Цьому правовому висновку відповідає рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за ОСОБА_2 до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ОДПІ), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області, начальник ОДПІ, про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач П.В. ПанталієнкоСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких
Судове рішення № 50287622, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 14.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/8222/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: