Рішення № 50280018, 22.02.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/651/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2012 року м. ЧернігівДеснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Требух Н.В.

при секретарі Рудик Є.В.,

за участі представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання недійними пунктів договору та стягнення недоплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

В січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати недійсним п. 21.2.7 Договору серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 27.04.2010 року в частині зобовязання Страхувальника при настанні події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок (далі подія), негайно, але не пізніше 30 хв. з моменту її настання, повідомити про таку подію диспетчерську службу технічного асистансу Страховика ( тел.: 0-800-301-01-01 або 044-492-83-67), та в частині, що неповідомлення та/або невчасне повідомлення без поважних причин диспетчерської служби технічного асистансу Страховика є підставою для відмови у виплаті частини або повного обєму страхового відшкодування по такій події (п.а); визнати недійсним п. 24.2 Договору серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 27.04.2010 року; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на поточний рахунок № 26202010007727 в філії АТ „Укрексімбанк в м.Чернігові, код банку 353649 не доплачене страхове відшкодування в розмірі 24 730,10 грн., три проценти річних від простроченої суми страхового відшкодування в розмірі 753,13 грн., інфляції за час прострочення виплати частини страхового відшкодування в розмірі 1 445,41 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала і просила суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином і завчасно, про причини неявки суд не повідомив, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст..224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином і завчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (Страхувальник) та відповідачем (Страховик) був укладений 27 квітня 2010 року Договір серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземного транспортних засобів (АВТОКАСКО) (надалі Договір). Відповідно до п.4 Договору предметом страхування являються майнові інтереси позивача, що повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, що вказаний в п.6 Договору, а саме - легковим універсалом В SUBARU Forester 2007 року випуску, сірого кольору, д.н.з СВ 8886 АІ, дійсною вартістю, відповідно до п. 10 Договору 170 000,00 грн. Страхова сума , згідно до п. 11 Договору становить 170 000,00грн. Відповідно до п. 21.1.3 Договору Страховик зобовязався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, у передбачений Договором страхування та програмою страхування строк. У відповідності до п. 8 Договору одним із страхових ризиків є дорожньо-транспортна-пригода (надалі по тексту ДТП).

Так, 16.07.2010 року о 16 год.00 хв. з застрахованим транспортним засобом SUBARU Forester стався страховий випадок, який у відповідності до п.8 Договору кваліфікується за ризиком „ДТП. У відповідності до п. 5 Договору вигодонабувачем являється ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України. Відповідно до листа від 22.10.2010 року за № 076-018/4058 філією АТ „Укрексімбанк в м.Чернігові прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування виключно на поточний рахунок ОСОБА_1, що відкритий у вказаному банку. 11 січня 2011 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування лише у розмірі 27 520,89 грн., з яким позивач не погоджується.

Відповідно до листа-відповіді від 30.11.2011 року за Вих.№ 9194, розрахунок суми страхового відшкодування був самостійно проведений відповідачем на підставі наданих позивачем рахунків фактури ФОП ОСОБА_2 № 0133 від 28.09.2010 року, рахунку-фактури ФОП ОСОБА_3 № 577 від 14.10.2010 року, квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.09.2010 року з урахуванням фізичного зносу замінних складових транспортного засобу. Розрахована таким чином відповідачем вартість відновлювального ремонту склала 45 377,21 грн. Відповідно до листа відповідача від 01.02.2011 року вбачається, що до розрахованої суми вартості відновлювального ремонту 45 377,21грн. була додана сума 591,00 грн. оплати вартості експертизи, та відмінусовані сума 5 802,66 грн. неоплачених страхових платежів та 850,00 грн. безумовної франшизи. Таким чином розрахована відповідачем сума страхового відшкодування склала 39 315,55 грн.

Також, встановлено, що керуючись п. 21.2.7 Договору відповідач зменшив суму страхового відшкодування на 30%, при цьому обґрунтував таке порушення Договору тим, що експлуатант ОСОБА_4 повідомив службу „Трасса (ТОВ „Транспортний Ассістанс) через дві години після настання ДТП та зазначив розрахунок, виходячи із сум, які не мають до позивача та ДТП жодного відношення. Окрім того, керував автомобілем позивач особисто, а не експлуатант ОСОБА_4

У відповідності до п. 21.2.7 Договору про настання події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок, негайно, але не пізніше 30 хв. з моменту її настання повідомити про таку подію диспетчерську службу технічного асистансу Страховика, а також письмово повідомити Страховика протягом 2 (двох) робочих днів з дня настання події. Якщо Страхувальник або особа на яку поширюється дія цього Договору з поважних причин не мали можливості виконати зазначені дії, вони повинні довести це документально. Відповідно до п. 19 Договору вартість матеріального збитку встановлюється згідно акту товарознавчої експертизи або калькуляції AUDATEX чи рахунку СТО погодженої із Страховиком. Відповідно до п. 21.2.8 Договору Страхувальник зобовязаний письмово узгодити із Страховиком вибір станції технічного обслуговування (СТО) для ремонту ТЗ, а також забезпечити належні умови для проведення технічного огляду та експертного дослідження пошкодженого ТЗ. Відповідно до п. 21.3.9. Договору Страховик має право при визначенні розміру збитків за страховим випадком на власний розсуд керуватися актом товарознавчої експертизи або поданими Страхувальником рахунками СТО. У відповідності до п. 22.2 Договору для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування Страхувальник зобовязаний надати Страховику серед іншого в тому числі після проведення ремонту застрахованого ТЗ - ОСОБА_5 виконаних робіт та оригінали розрахункових документів, які підтверджують проведення відновлювального ремонту застрахованого ТЗ, сплати грошових коштів за такий ремонт, в тому числі і сплату ПДВ (підпункт „н); документи, що підтверджують розмір збитків, внаслідок настання події. Відповідно до п. 22.4 договору документами, що підтверджують розмір завданих збитків є: - кошторис ремонтних робіт, рахунки-фактури, наряди-замовлення та інші документи, які підтверджують вартість відновлювального ремонту. Зазначені документи приймаються Страховиком за умови , що з ним було письмово узгоджено вибір станції технічного обслуговування для ремонту ТЗ (підпункт 22.4.1); - акт автотоварознавчої експертизи, яка проведена спеціалізованою експертною організацією або фахівцем , який має відповідне право на проведення таких робіт. Вибір експертної організації здійснюється Страховиком або має бути узгоджено з ним Страхувальником (уповноваженою особою). Якщо експертизу призначив Страховик, то витрати на послуги експертів оплачуються Страховиком. Відповідно до п.22.11 Договору розмір страхового відшкодування за пошкоджений ТЗ визначається виходячи з розрахованого обсягу шкоди з урахуванням: а). страхової суми по ТЗ і обсягу відповідальності Страховика за цим Договором; г). фізичного зносу ТЗ на момент настання події, яка має ознаки страхового випадку (якщо цей Договір укладений на умові врахування зносу); з). розміру франшизи, обумовленої цим Договором; и). оплачених Страхувальником послуг експерта, за умови визнання Страховиком розміру збитку. Пунктом 22.12 Договору передбачені витрати, які не включаються до суми страхового відшкодування.

У відповідності до п. 23 Договору передбачені випадки виключення із страхових випадків та обмеження страхування. Згідно до п. 27.2 Договору здійснення виплати страхового відшкодування проводиться: - шляхом виплати готівкою з каси Страховика, перерахування на рахунок банку для отримання суми готівкою або на особистий рахунок Страхувальника; - шляхом перерахування суми страхового відшкодування (його частини) на рахунок Страхувальника або Вигодонабувача; - шляхом оплати рахунків ремонтних підприємств (СТО) за відновлювальний ремонт ТЗ та рахунків підприємств на купівлю деталей, вузлів, агрегатів, що підлягають заміні.

На виконання умов укладеного Договору, зокрема п. 21.2.7., 16.07.2010 року після скоєння ДТП позивач поставив до відома відповідача, шляхом телефонного дзвінка 0 16 год. 21 хв. безпосередньо ОСОБА_6, окрім того, 19.07.2010 року ним була подана письмова заява повідомлення до Чернігівського обласного управління АТ „УПСК.

25.09.2010 року спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_5 було проведено автотоварознавче дослідження колісного транспортного засобу, з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля SUBARU Forester , д.н.з СВ 8886 АІ, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у результаті скоєння ДТП 16.07.2010 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, яка відповідно до висновку № 392 становить 58 312,65 грн.

Отже, визначена відповідно до висновку № 392 від 25.09.2010 року сума вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 58 312,65 грн., яка не оспорюється відповідачем. Відповідно за умовами укладеного Договору повинна бути і виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 58 312,65 грн. ( п.п. 19, 22.4, 22.11 Договору) з урахуванням оплати вартості експертизи в розмірі 591,00 грн. (пп.и п. 22.11 Договору), розміру франшизи в розмірі 850,00грн. (пп..з п. 22.11 Договору) та неоплачених страхових платежів в розмірі 5802,66 грн. (пп.а п. 22.11), тобто: 58 312,65 грн. + 591,00 грн. 850,00 грн. 5802,66 грн. = 52 250,99 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування на підставі наданих позивачем рахунків-фактур від 28.09.2010р., 14.10.2010р. та квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.09.2010 року, проведений відповідачем, є безпідставним оскільки письмового узгодження між позивачем та відповідачем вибору СТО для проведення ремонту не було (п. 21.2.8 Договору) що в свою чергу могло би бути підставою для підтвердження розміру завданих збитків (п. 22.4 Договору).

Відповідно до п. 22.2 Договору обовязковим документом для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування є документи, що підтверджують розмір збитків, внаслідок настання події. І таким документом був наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу № 392 від 25.09.2010 року.

Відносини у сфері страхування врегульовані ЗУ „Про страхування, який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. Відповідно до ст. 16 ЗУ „Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 20 ЗУ „Про страхування Страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Згідно до ст. 21 одним із обовязків Страхувальника є повідомлення Страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Статтею 26 ЗУ „Про страхування передбачені випадки відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні.

Відповідно до ст. 18 ЗУ „Про захист прав споживача продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі. Згідно п.4 ч.1 ст. 21 зазначеного закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобовязанні є боржник і кредитор (ст. 510 ЦК України). Згідно зі ст. 511 ЦК України зобовязання не створює обовязку для третьої особи. У випадках встановлених договором , зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до Постанови Пленуму ВСУ „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів від 12.04.1996р. № 5 вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обовязки сторін, суд має виходити як із норм ЗУ „Про захист прав споживачів і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм ЦК України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать ЗУ „Про захист прав споживачів.

Так, договірними відносинами, а отже взаємними правами та обовязками, повязані сторони укладеного договору серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 27.04.2010 року, тобто позивач та відповідач. Як умовами Договору так і нормами діючого законодавства передбачений обовязок Страховика повідомляти Страхувальника про настання страхового випадку та правові наслідки невиконання такого обовязку. В даному випадку умови п. 21.2.7 (в частині) та п. 24.2 Договору фактично виконання умов Договору ставлять в залежність від виконання певних обовязків третіх осіб, які не являються учасником договірних відносин, не мають жодних прав та обовязків перед сторонами договору. Такі обставини обумовлюють порушення принципу рівності сторін Договору, суперечить поняттю зобовязання, належним підставам для його виникнення та обумовлює безпідставне зменшення страхового відшкодування, тоді як виконання обовязків позивача по своєчасній та повній сплаті страхових внесків, відповідно до Договору, не залежить від будь-яких третіх осіб.

Умови укладеного Договору зобовязують позивача, як Страховика, повідомляти про страховий випадок технічного асистанса, але не звільняють від обовязку при цьому повідомляти безпосередньо Страхувальника, тобто в наявності подвійне повідомлення про один і той самий випадок відповідача. Відповідно до умов Договору відсутній також обовязок технічного асистанса приймати саме від страховика будь-які повідомлення, який не є стороною по Договору. Фактично повідомлення або не повідомлення технічного асистанса не вливає на зясування обставин вчинення ДТП, розрахунок суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 ЗУ „Про стархування договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якшо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, нарахована сума інфляції за період з 12.01.2011 року по 26.12.2011 року становить 1445,41 грн. Три проценти річних від простроченої суми боргу за період з 12.01.2011 року по 26.12.2011 року становить 753,13 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним п. 21.2.7 Договору серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 27.04.2010 року в частині зобовязання Страхувальника при настанні події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок (далі подія), негайно, але не пізніше 30 хв. з моменту її настання, повідомити про таку подію диспетчерську службу технічного асистансу Страховика ( тел.: 0-800-301-01-01 або 044-492-83-67), та в частині, що неповідомлення та/або невчасне повідомлення без поважних причин диспетчерської служби технічного асистансу Страховика є підставою для відмови у виплаті частини або повного обєму страхового відшкодування по такій події (п.а).

Визнати недійсним п. 24.2 Договору серії АЗ № 0169164 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 27.04.2010 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на поточний рахунок № 26202010007727 в філії АТ „Укрексімбанк в м.Чернігові, код банку 353649 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 24 730,10 грн.,

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми страхового відшкодування в розмірі 753,13 грн., інфляційні за час прострочення виплати частини страхового відшкодування в розмірі 1 445,41 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»до державного бюджету м.Чернігова на р/р 31211206700003 код бюджетної класифікації 22030001 код ЄДРПОУ 38054398 ГУДКСУ у Чернігівській області МФО 853592 судовий збір в розмірі 269 грн. 28 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя