Постанова № 50279041, 14.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 658/2565/15-п

Провадження №33/791/270/15

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2015 року м.Херсон

Апеляційний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Жили І.Е.,

з участю правопорушника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Херсоні апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29.07.2015р. по справі про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 27.06.2015р. о 05 год. на автошляху Херсон-Генічеськ керував автомобілем М-412 ИЕ, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук. В порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, у присутності двох свідків відмовився від проходження контролю тверезості з використанням індикаторної трубки і від освідування в медичній установі.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови судді. Так, єдиний доказ його перебування у стані алкогольного сп'яніння, це посилання у протоколі на запах алкоголю з роту, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук. Цей висновок зроблений без спеціальних технічних засобів, що порушує вимоги Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» про те, що проведення огляду повинно було бути здійснено уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. До того ж, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що огляд проводився у присутності двох свідків, яких не було. При складання протоколу співробітником ДПС були перевищенні межі своїх повноважень, оскільки на нього чинився тиск через погрози забрати транспортний засіб на штрафну стоянку. Не було взято до уваги його пояснення й докази невинності, що суперечить ст.268 КУпАП, де визначаються права особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, зокрема: право на юридичну допомогу, збір і надання доказів. Вказівка у протоколі про його відмові від проходження освідування в медичній установі - не відповідає дійсності, оскільки він наполягав на проходження огляду, так як знав, що спиртних напоїв не вживав. Сам факт визнання у поясненнях до адмінпротоколу вживання за деякий час до складання протоколу незначної кількості спиртних напоїв не може бути доказом наявності стану алкогольного сп'яніння саме у момент керування транспортним засобом та складання протоколу. Факт вживання за деякий час незначної кількості спиртних напоїв не може бути таким доказом ще й тому, що алкогольне сп'яніння до того часу могло минути, а алкоголь - бути виведений з організму. Наявність або відсутність цього стану і має визначити спеціаліст-нарколог відповідно до положень Інструкції. Без цього вважати доведеним наявність такого стану не можна у будь-якому разі. Крім того, були істотно порушені його процесуальні права, оскільки справу розгляду то у його відсутність. До того ж, суд не обґрунтував обрання виду адміністративного покарання. У постанові не зазначено, що враховано дані про особу правопорушника, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, але саме такі дані та обставини повинні бути враховані при обранні виду покарання, так як вони характеризують його особу. У постанові суду відсутні міркування про причини обрання саме такого виду адміністративного стягнення. З наведеного є очевидним, що, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду. Оскільки судової повістки про розгляд справи він не отримував, а постанову суду одержав лише 20.08.2015р., він пропустив строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати її, а справу закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні апеляційного суду правопорушник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, яку отримав лише 20.08.2015р., просив скасувати постанову, а справу закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення порушника, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню.

Строк подачі апеляційної скарги на постанову судді щодо ОСОБА_1 має бути поновлений, оскільки причини, через які він був пропущений - являються поважними.

З матеріалів видно, що справа слухалась 29.07.2015р. без правопорушника. В порушення вимог ст.285 ч.1 КУпАП, постанова судді не була вислана протягом трьох днів ОСОБА_1, відповідна відмітка про це у справі відсутня. Навпаки, із супровідного листа видно, що таку копію постанови порушникові було направлено лише 11.08.2015р., тобто після закінчення строку на оскарження (а.с.12). Згідно з розпискою, що міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 копію постанови судді отримав 20.08.2015р.

При таких обставинах правопорушник був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу відповідно до ст.294 КУпАП.

Під час розгляду справи суддя допустив порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У відсутність цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Всупереч зазначеної вимоги закону, суддя виніс постанову по справі без наявності відомостей про таке сповіщення правопорушника, чим порушив права останнього. Більш того, у матеріалах справи взагалі відсутні данні про повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи.

Вказане порушення закону - являється безумовною підставою для скасування постанови судді.

Враховуючи, що в судовому засіданні апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1 мав всі права, передбачені ст.ст.268, 294 КУпАП, ст.63 Конституції України, в тому числі й ті, про порушення яких вказано у апеляційній скарзі, а з моменту вчинення правопорушення не сплив строк накладення адміністративного стягнення, тому апеляційним судом має бути прийнята нова постанова по суті справи.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2015р. о 05 год. на автошляху Херсон-Генічеськ 67 км керував автомобілем М-412 ИЭ, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук. В порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, зокрема: відмовився від проходження медичного огляду у лікарні та від продування алкотестеру «DRAGER».

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова у присутності двох свідків від проходження відповідного медогляду, що є невиконання вимог п.2.5 ПДР України (а.с.1);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 про те, що він звечора вжив 150г горілки, а наступного ранку о 5 год. керував автомобілем, був зупинений працівниками ДАІ, але від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікарні та від продування алкотестеру - відмовився; свою вину визнав (а.с.2);

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.3), ОСОБА_3 (а.с.4), які підтвердили факт наявності зовнішніх ознак сп'яніння у ОСОБА_1 та відмову останнього від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, а саме: відмову продування алкотестеру та проходження медогляду у лікарні;

-рапортом працівника ДАІ ОСОБА_4 про те, що ним був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 (а.с.6).е

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Доводи апеляційної скарги правопорушника щодо відсутності у нього стану алкогольного сп'яніння - позбавлені підстав, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальносте не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Посилання апелянта на те, що працівник ДАІ не повинен був складати протокол, оскільки не було доказів наявності ознак сп'яніння, спростовуються письмовими поясненнями самого ОСОБА_1, який визнав, що напередодні звечора вживав горілку, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо наявності у порушника зовнішніх ознак сп'яніння.

Ствердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність свідків під час складання адмінпротоколу, спростовується самим протоколом про адміністративне правопорушення, де про наявність свідків йдеться при викладенні суті правопорушення. При цьому, ОСОБА_1 вказаний протокол підписаний без зауважень. Крім того, присутність свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час складання протоколу, підтверджується письмовими поясненнями цих свідків.

Доводи апелянта про те, що співробітником ДПС на нього чинився тиск, через погрози забрати транспортний засіб на штрафну стоянку, - є голослівними. До того ж, працівник відповідного підрозділу МВС України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене частинами 1-4 ст.130 КУпАП, мав право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом блокування або доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку відповідно до ст.265-2 КУпАП.

Твердження апелянта про його наполягання на проходженні огляду на стан сп'яніння - суперечать письмовим поясненням самого правопорушника, де він відмовляється від такого огляду.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; особу правопорушника, відсутність у нього роботи, перше притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь вини ОСОБА_1; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Враховуючи викладене, вважаю необхідним призначити порушнику найм'якіший вид стягнення у виді штрафу на мінімальний розмір, оскільки саме такий штраф досягне мети адміністративного стягнення, яка передбачена ст.23 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29.07.2015р. щодо ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Каховка Херсонської області, гр-на України, проживаючого АДРЕСА_1, - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. (отримувач коштів - УДКСУ у м.Херсоні; код за ЄДРПОУ - 37959779; банк отримувача - ГУДКУ в Херсонській області; код банку отримувача (МФО) - 852010; номер рахунку отримувача - 31218206780002; код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір»).

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Суддя апеляційного суду

Херсонської області І.Е.Жила