Рішення № 50272248, 09.09.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7330/14-ц

Провадження № 2/522/7478/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Топ Фінанс», третя особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів, ОСОБА_3, про захист прав споживача, визнання частково недійсним кредитного договору ;

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», треті особи : Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів, ОСОБА_3, про визнання пунктів 4.2.8. та 4.2.19.4. кредитного договору № 454/1-13 від 20.06.2013 року, укладеного між ним та ПАТ АБ «Порто-Франко», несправедливими, недійсними та такими, що порушують його права як споживача, й під час судового розгляду справи доповнив свої позовні вимоги вимогами про стягнення грошових коштів в сумі 4811,42 грн. та зобов'язання здійснити перерахунок його заборгованості перед ПАТ АБ «Порто-Франко» за кредитним договором № 454/1-13 від 20.06.2013 року без урахування платежів, визначених у пунктах 4.2.8. та 4.2.19.4.

Огрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що п. 4.2.8. кредитного договору № 454/1-13 від 20.06.2013 року встановлений порядок нарахування позичальнику до сплати на користь банку додаткової комісійної виплати у разі змін офіційного курсу НБУ національної валюти відносно до долара США на дату видачі кредиту за формулою, що зазначена у цьому пункті кредитного договору, яка нараховується з лютого 2014 року (зі змінними величинами).

З огляду на наведене, позивач вважає згаданий пункт кредитного договору та п. 4.2.19.4. цього договору, який встановлює його обов'язок виконання п. 4.2.8., несправедливими й такими, що суперечать положенням ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та просить суд визнати їх недійсними, оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком включення таких умов договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

В червні 2014 року ПАТ АБ «Порто-Франко» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 454/1-13 від 20.06.2013 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2014 року у прийнятті згаданого зустрічного позову ПАТ АБ «Порто-Франко» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2014 року до участі у даній справі залучене ТОВ «Фінансова Компанія «Топ Фінанс» в якості співвідповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Порто-Франко» про стягнення грошових коштів в сумі 4811,42 грн. та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 454/1-13 від 20.06.2013 року без урахування платежів, визначених у пунктах 4.2.8. та 4.2.19.4., - залишено без розгляду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03 червня 2015 року вказаній рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 року скасовані й справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 веде дану справу в суді через свого представника ОСОБА_4, який просив розглянути справу без його участі та участі позивача і задовольнити позов, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Відповідачі ПАТ АБ «»Порто-Франко» та ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», а також третя особа Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів не повідомили суду причини неявки своїх представників, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними судових повісток.

Третя особа ОСОБА_3 не повідомила суду причину своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про одержання нею судової повістки.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно кредитного договору № 454/1-13 від 20.06.2013 року ПАТ АБ «Порто-Франко» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 23452800 грн. на придбання нерухомого майна, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 16 % річних, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним (в редакції додаткової угоди № 1 від 04 квітня 2014 року) - 18 червня 2020 року.

У відповідності до п. 4.2.8. цього договору, разі зміни офіційного курсу НБУ національною валюти України до долара СШВ на дату коригування курсу у бік збільшення більш ніж на 1 % в порівняння з офіційним курсом НБУ національної валюти України до долара США на дату видачі кредиту позичальник (покупець) оплачує банку комісію за кредитне обслуговування.

Таким чином, плата за обслуговування кредиту розраховується за певною формулою та залежить від коефіцієнта зміни курсу НБУ долара США до гривні України.

Згідно з п. 4.2.19.4. згаданого договору позичальник зобов'язався сплатити комісію за кредитне обслуговування в розмірі та порядку, передбачених п. 4.2.8. цього договору.

22 серпня 2014 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого ПАТ АБ «Порто-Франко» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» прийняло право вимоги за кредитним договором № 454/1-13 від 20.06.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорі із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Таким чином, оскільки в кредитному договорі № 454/1-13 від 20.06.2013 року плата за обслуговування кредиту визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісячно фіксовану суму.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-80цс12 та від 25 вересня 2013 року у справі № 6-80цс13.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Визнати пункти 4.2.8. та 4.2.19.4. кредитного договору № 454/1-13 від 20 червня 2013 року, укладеного між публічним акціонерним товариством акціонерного банку «Порто-Франко» (код ЄДРПОУ : 13881479, адреса місцезнаходження : вул. Пушкінська, буд. 10, м. Одеса, 65026) та ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 04.07.1995 р., ІПН НОМЕР_2, що зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1), - несправедливими, недійсними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як споживача.

Стягнути з публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко» (адреса місцезнаходження : 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 10, код ЄДРПОУ : 13881479, кор./рахунок № 32007100500 в Управління НБУ в Одеській області, МФО 328027) на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А. Ільченко

09.09.2015