Постанова № 5027034, 12.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25406/09/1270

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Кір`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Науково - виробничого об'єднання «Енергія - 92» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пенсій, виплачених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2009 року прокурор Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі УПФУ в Ленінському районі м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Науково - виробничого об'єднання «Енергія - 92», в якому послався на наступне. НВО «Енергія -92» зареєстроване платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська 09.11.1995 року. Згідно з ч.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» плату до ПФУ на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Відповідно до цього положення відповідачеві були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». П.6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління ПФУ №21-1 19.12.2003 року, містить положення, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Разом з направленням розрахунків про фактичні витрати відповідачу було нагадано про необхідність сплати щомісячної суми в зазначені в Інструкції строки. Однак станом на 23.06.2009 року у зв'язку з несплатою у підприємства виникла заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №1 в сумі 11849,76 грн. за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 у сумі 11849,76 грн. на користь позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

 Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за N 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до абзацу 2 п.6.1 вказаної Інструкції, для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п.2.1, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірах 60% від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році, 70% - у 2009 році.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач НВО «Енергія - 92» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 09.11.1995 року, реєстраційний номер 01-0570 (а.с. 4).

Позивач у період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам НВО «Енергія - 92», призначених за Списком №1 на суму 11849,76 грн.

Дані обставини справи підтверджуються повідомленнями та розрахунками суми боргу підприємства по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.9-19), та розрахунком заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» НВО «Енергія - 92» до УПФУ в Ленінському районі м. Луганська станом на 23.06.2009 року за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (а.с.8).

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив в добровільному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська задовольнити повністю.

Стягнути з Науково - виробничого об'єднання «Енергія - 92» (91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1Г, р/р 26000708 Райффайзен Банк «Аваль» м. Луганська МФО 304007 код 19076282) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська, розташованого за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42 (р/р 25606301726 в ОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 304665, код 21792330), заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за Списком №1, у сумі 11849,76 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 76 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 12 жовтня 2009 року.

Суддя