14.09.2015
Справа № 2-о/489/151/2015
РІШЕННЯ
Іменем України
14 вересня 2015 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.
при секретарі - Бреженюк Н.С.
без участі сторін,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2015 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС звернулись до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю. Свої вимоги мотивували тим, що ТОВ «Раксан» зареєстровано як юридичну особу платника реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції та взято на облік як платника податків ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Засновником ТОВ «Раксан» є ОСОБА_1 Однак, за результатами письмового опитування встановлено, що останній не має ніякого відношення до ТОВ «Раксан», реєстраційні документи ОСОБА_1 не підписував. Також стало відомо, що ОСОБА_1 жодних документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності не вів, а вищевказане підприємство має ознаки фіктивності.
Посилаючись на вищевикладене, представник заявника просить суд зобов'язати акціонерне товариство «УкрСиббанк» у м. Миколаєві (МФО 351005) розкрити банківську таємницю щодо ТОВ «Раксан» (ЄДРПОУ 39406892) на рахунку № 26007535369100 за період з 20.10.2014 р. по теперішній час.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього надійшла заява до суду про розгляд справи за його відсутності.
Заінтересовані особи в судове засідання не з?явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до Пояснення від 06.07.2015 р., наданого ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ОСОБА_1, останній стверджує, що не є директором або засновником ТОВ «Раксан». Ніякого відношення до вказаного підприємства він не має, назва йому не знайома. Також, ОСОБА_1 вказував, що банківські рахунки він не відкривав, оскільки банківські установи він не відвідував. Довіреностей на право представлення інтересів у банківських установах він не видавав та не підписував.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнтів, є банківською таємницею.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на вимогу суду або за рішенням суду.
У відповідності до ст. 288 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, серед іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю щодо особи із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в п. 12 Постанови від 30 вересня 2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» передбачено, що у разі, якщо підставою звернення до суду , зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
Разом з тим заявником ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва не надано до суду належних та достатніх доказів найменування Банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обґрунтування необхідності розкриття ббанківської таємниці; посилання на права та інтереси, які порушено; мету використання інформації, що містить банківську таємницю тощо.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що заявлені ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва про розкриття банківської таємниці безпідставні та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 212, 214, 287-290 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 50268981, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 14.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/6085/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: