Рішення № 50262912, 26.08.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/1120/15-ц

2/465/1481/15

РІШЕННЯ

Іменем України

26.08.2015 року Франківського районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюра С.М.

при секретарі Гимон І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання іпотечного договору від 16.06.2011 року недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - орган опіки та піклування в особі Франківської районної адміністрації ЛМР, про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до Франківського районного суду м.Львова з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить визнати іпотечний договір від 16.06.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, який зареєстровано в реєстрі за номером №2267 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 недійсним.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що 16.06.2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/7299/83/24033. З метою забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про що зроблено запис в реєстрі за №2267.

Відповідно до вищезгаданого іпотечного договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 79,8 кв.м. та квартира АДРЕСА_2 загальною площею 106,7 кв.м.

Позивач стверджує, що на момент укладення зазначеного іпотечного договору ОСОБА_1, та її неповнолітній син ОСОБА_2 проживали у квартирах АДРЕСА_8 у м. Львові, хоча фактично і не були там зареєстровані. Зазначений факт позивач вважає вагомою підставою для визнання іпотечного договору від 16.06.2011 року недійсним.

06.05.2015 року відповідач на первісним позовом - ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності.

Позивач за зустрічним позовом просив в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011р. в розмірі 7 544 704,10грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 79,8 м.кв. вартістю 1 336 930,00грн. та на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею АДРЕСА_9 у м.Львові загальною площею 106,7 м.кв. вартістю 1766 910,00грн.

Під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом зменшив позовні вимоги та просив в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011р. в розмірі 4463701,16 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 79,8 м.кв. вартістю 1 336 930,00грн. та на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею АДРЕСА_9 у м.Львові загальною площею 106,7 м.кв. вартістю 1766 910,00грн.та провести реєстрацію права власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру відповідним органом державної реєстраційної служби.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги за первісним позовом не визнав, просив в первісному позові відмовити, зустрічний позов задоволити.

В судове засідання представник ПАТ «Райффайзен банк Аваль» не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти первісного позову заперечив, виклавши свою позиції в письмовій заяві.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі Франківської районної адміністрації ЛМР в судовому засіданні при розгляді справи судом поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

16.06.2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та громадянкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/7299/83/24033. З метою забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про що зроблено запис в реєстрі за №2267.

Відповідно до вищезгаданого іпотечного договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_6 загальною площею 79,8 кв.м. та квартира АДРЕСА_10 у м. Львові загальною площею 106,7 кв.м.

На момент укладення зазначених кредитного та іпотечного договорів у квартирах АДРЕСА_8 у м. Львові не було зареєстровано жодної особи.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» 30 травня 2014 року, договору комісії №300514/2 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Сіагал» та ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» 30 травня 2014 року та договору комісії №300514/1 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Сіагал» та ОСОБА_4 (новий кредитор) 30 травня 2014 року всі права вимоги первісного кредитора ОСОБА_6 за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011 року перейшли до ОСОБА_4. Також первісним кредитором були відступлені та перейшли до нового кредитора права за договором іпотеки від 16.06.2011 року відповідно до договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

Керуючись ч.2 ст. 24 ЗУ «Про іпотеку», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіагал» рекомендованим поштовим повідомленням повідомили ОСОБА_6 про заміну кредитора за кредитним договором та договором іпотеки.

Оскільки ОСОБА_6 не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, ОСОБА_4, будучи новим кредитором за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011 року та новим іпотекодержателем за іпотечним договором від 16.06.2011 року, звернувся до ОСОБА_6 з вимогою-повідомленням від 11.07.2014р., 14.07.2014р., 11.09.2014р., 11.09.2014р., в якому зазначив про необхідність погасити заборгованість по кредитному договору в сумі 3 858 402,79грн. У вказаних повідомленнях також було зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_6 жодних дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, аналогічні вимоги, але вже на суму 7 544 704,10грн. були направлені ОСОБА_6 17.04.2015 року, проте остання жодним чином на вказані вимоги не відреагувала та заборгованість не погасила.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справиОСОБА_6 укладаючи договір іпотеки діяла свідомо, добровільно та усвідомлювала наслідки укладання даного договору. Спірний договір іпотеки укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчений та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Укладений договір іпотеки за своїм змістом не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства. Особи, які вчинили правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним та відповідало внутрішній волі.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо порушення прав неповнолітньої особи - ОСОБА_2. Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 26.08.2009р. вбачається, що він народився в м. Одесі.

Згідно довідки з місця праці ОСОБА_6 вбачається, що остання працює в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова в м. Одесі на посаді лікаря - офтальмолога.

Згідно заяви-анкети позичальника на зміни умов кредитування від 21.07.2011р. вбачається, що як позивачка так і її чоловік проживає в АДРЕСА_11.

Позивачем за зустрічним позовом також були надані письмові докази (довідки з місця проживання та склад сім'ї і прописки №743 та №744 від 06.06.2011р.), які свідчать, що на час укладення іпотечного договору за зазначеними квартирами не було зареєстровано жодних осіб. Згідно договору оренди №1407/09 від 13.07.2009р. квартири АДРЕСА_12 у м. Львові передані в оренду ПП «Ассо Халед» терміном на 12 місяців. Листом ОСОБА_6 від 07.10.2011р. договір оренди №1407/09 від 13.07.2009р. являється діючим та діє до 13.07.2012р.

Згідно довідки з місця проживання та склад сім'ї і прописки №680 від 22.04.2013р., виданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований, як і нема відомостей про проживання за вказаною адресою без реєстрації.

Згідно довідки з місця проживання та склад сім'ї і прописки №955 від 05.06.2013р., виданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований, як і нема відомостей про проживання за вказаною адресою без реєстрації.

Під час судового засідання представник органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради повідомив, що виходив з перевіркою за адресою квартири №2 та №2-а (що фактично об'єднані в одне приміщення) в будинку АДРЕСА_13. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживають, на момент перевірки у даному приміщенні знаходиться юридична особа. Також представником третьої особи була перевірена квартира №1а в цьому ж будинку, котра зазначена як місце проживання позивача. За вказаною адресою йому повідомили, що там проживають інші особи, прізвища ОСОБА_6 і ОСОБА_2 їм невідомі.

Таким чином, твердження позивача за первісним позовом про постійне проживання її родини в зазначених квартирах є безпідставними та не підтверджуються належними та допустимими доказами.Отже, при укладенні договору іпотеки, ОСОБА_2 не міг бути позбавлений права на користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки та його права не були порушені.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того п.8.5 договору іпотеки від 16.06.2011р. передбачає, що у випадках порушення іпотекодавцем засвідчень, гарантій чи зобов'язань, передбачених п.3.2, 3.3, 3.8 статті 3, статтею 4, п.5.7 статті 6, цього Договору або якщо засвідчення та гарантії виявились недостовірними на дату укладення цього договору, іпотекодавець зобов'язаний сплатити на користь іпотекодержателя , штраф у розмірі 10% від вартості предмета іпотеки, визначеної цим договором, тобто 189629,20грн.

Враховуючи наведене, загальна сума заборгованості відповідача фактично складає - 4 463 701,16 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 1 600 059,17грн

- заборгованість за процентами - 424 357,92грн.

- 3% річних від простроченої суми - 74 043,75грн.

- заборгованість за пенею з урахуванням обмежень встановлених законом

- 1 012 208,55грн.

- боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 1 163 403,01грн.

- штрафні санкції, передбачені п.8.5 договору іпотеки від 16.06.2011р. - 189 629,20грн.

Відповідно до звітів про оцінку майна від 13.03.2015 року складених фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (сертифікат НОМЕР_3 від 14.03.2012 року) вартість квартири АДРЕСА_14. в м. Львові, що належить на праві приватної власності п. ОСОБА_8, станом на 13 березня 2015 року становить 1 336 930,00грн., вартість квартири 2а в буд. 39 по АДРЕСА_15 в м. Львові, що належить на праві приватної власності п. ОСОБА_8, станом на 13 березня 2015 року становить

1 766 910,00грн.

Пунктом 6.1. договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки у випадку повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені іпотекою згідно зі ст.2 Договору іпотеки, та в інших випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до пункту 6.3.1. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя може відбуватись за рішенням суду про звернення стягнення у встановленому порядку або про набуття у власність предмету іпотеки або іншими способами, що не суперечать законодавству України на момент звернення стягнення.

Положеннями ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною другою ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказаним нормами передбачається у випадку порушення боржником (іпотекодавцем) своїх зобов'язань по кредитному договору в іпотекодержателя виникає право звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки нормами чинного законодавства передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке є способом звернення стягнення.

Частиною 4 ст.334 ЦК України зазначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до п.1 «Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2009р. N 914/5 рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Отже обов'язок щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за рішенням суду покладено на реєстраційну службу.

Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.3 34, 525, 526, 551, 625, ЦК України та ст.ст.33, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 31, 113, 123, 124 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання іпотечного договору від 16.06.2011 року недійсним - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності- задовольнити повністю.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011р. в розмірі 4 463 701,16 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) права власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 79,8 м.кв. вартістю 1 336 930,00грн.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/7299/83/24033 від 16.06.2011р. в розмірі 4 463 701,16 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) права власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 106,7 м.кв. вартістю 1 766 910,00грн.

Провести реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру №2 та АДРЕСА_10 у м.Львові відповідним органом державної реєстраційної служби.

Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Львівської області через Франківський суд м.Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Дзеньдзюра С.М.