Вирок № 50262105, 15.12.2011, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1-444/11

Провадження № 1/1306/7689/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Крамара О.В.

при секретарі - Малик О.Я., Коваль Л.М.

з участю прокурора - Кріцака Л.Ф., Рибачука В.І.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України;

в с т а н о в и в :

21.05.2011 року близько пятої години ранку на вул. Малий Ринок в м. Дрогобичі, Львівської області, навпроти будівлі «Мясного павільону» між місцевим жителем ОСОБА_2 та групою вантажників, які розкладали металеві палатки для торгівлі, серед яких знаходився ОСОБА_3, який перебував в нетверезому стані, виник раптово конфлікт (сварка).

Під час словесного конфлікту та тяжких образ з боку ОСОБА_3, що переріс у бійку, захищаючись від нападу останнього, ОСОБА_2 перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок довготривалої тяжкої нестерпної психотравмуючої ситуації, а саме позбавлення нічного відпочинку, витягнув з кишені ніж та наніс удар в ділянку життєво важливого органу - грудну клітку ОСОБА_3, заподіявши останньому проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва з наскрізним пораненням правого шлуночка серця, що ускладнилось гемоперикардом (витіканням крові в порожнину серцевої сорочки та в ліву плевральну порожнину, де було виявлено в серцевій сорочці біля 250 мл. крові, в плевральній порожнині понад 1л.) й травматичним шоком 3-4 ступеня, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як таке, що було небезпечним для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України не визнав та пояснив, що 21.05.2011 року в 3.00 год ночі він проснувся від шуму та вийшов на балкон і побачив десь за 40 метрів від будинку трьох осіб, які складали палатки, говороли між собою, шуміли. Щоб припинити шум з їх сторони, кинув пусту пляшку з-під шампанського вниз. Після чого почув нецензурну лайку та образи. Він повернувся в квартиру, закрив балкон та заснути не зміг. Десь за півтора години почув, що по вікнах чимось кидають. Вийшовши на балкон побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пішли в сторону кіоску. Вдягнув штани і спортивну куртку вийшов на вулицю. По дорозі виявив в кишені ключі і ніж перочинний, яким на передодні чистив горіхи. Вийшовши на вулицю їх не було, він почекав біля дошки оголошень і побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які несли палатку. Тоді спитав їх чому вони кидають по вікнам. Після чого вони кинули палатку з металевими трубками на землю і Агеєв взяв трубку в руку і мав намір вдарити його в ліву частину голови. Від цього удару прикрився рукою. Потім ОСОБА_3 взяв в руки трубку і замахнувся, в цей момент він також побачив і інших працівників, які бігли тримаючи в руках трубки у їхню сторону. Тоді він витягнув ніж і тримаючи пальцем лезо вдарив ОСОБА_3 в живіт. Коли підбігли інші працівники ОСОБА_3 підняв футболку і втратив свідомість. Він сказав номер телефону ОСОБА_5, щоб той викликав швидку. В цей момент разом з ОСОБА_4 побіг в сторону магазину «Каменяр», щоб знайти таксі, так як таксі там не було, побігли до магазину «Сова», де стояв бус, але водій буса їм відмовив. Коли вони шукали таксі, щоб відвезти ОСОБА_3 в лікарню, то Агеєв постійно бігав із металевою трубкою. Незнайшовши таксі вони побігли назад на місце пригоди де вже була швидка допомога і ОСОБА_3 повезли в лікарню. На той час там знаходилося приблизно девять чоловік із металевими трубками і в нетверезосму стані, а тому щоб уникнути бійки він вирішив втекти з даного місця. Від ударів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в нього були синці. Шкодує, що так сталося, так як наносячи удар захищався від їх нападу та сильно хвилювався. Вдарив один раз, більше не бив і наміру не мав бити. Визнає вину в тому, що перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Цивільний позов Дрогобицької міжрайонної прокуратури в інтересах Дрогобицької міської лікарні №1 визнає в повному обсязі.

Крім визнання вини ОСОБА_2 того, що перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, його вина в цьому підтверджується наступиними доказами, зібраними по справі.

Потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_4, 21.05.2011 року в 5.00 год. ранку ставили палатки. Палатка розклалася і розсипалися металеві трубки з приводу чого зробився сильний шум. ОСОБА_2 вийшов на балкон і кинув пусту бутилку на землю. Він зробив йому зауваження і виразився в його сторону нецензурною лайкою. На що ОСОБА_2 сказав, що зараз йому зробить і вибіг на вулицю. Він почав на ОСОБА_2 сваритися і йшов до нього. Потім вдарив ОСОБА_2 в груди і у відповідь ОСОБА_2 його вдарив. Почалася між ними шарпанина і звідки він витягнув ніж незнає вдаривши його в груди. В грудях почув, як йому стає горячо. Даний конфлікт виник із-за того, що вони постіно шумлять в ночі коли розкладають і триває на цьому грунті вже давно. Зарізати чи вбити його ОСОБА_2 не хотів і йому цього не говорив, притезій до нього немає.

Відносно міри покарання покладається на думку суду.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_3 21.05.2011 року в 5.00 год. ранку ставили палатки. В звязку з тим, що палатка розсипалася і створився сильний шум у них виник конфлікт із ОСОБА_2. ОСОБА_3 почав з ним шарпатися та кричати один на одного. Під час шарпанини ОСОБА_2 чимось гострим вдарив ОСОБА_3 в груди, чим і як він не бачив і ножа в нього теж не бачив, так як стояв десь за два метри позаду ОСОБА_3. У ОСОБА_3 почала литись кров, тоді підбігли ОСОБА_5 і ОСОБА_6. ОСОБА_5 почав викликати швидку по номеру який сказав ОСОБА_2, ОСОБА_6 тримав за голову ОСОБА_3, який вже лежав на землі, а він з ОСОБА_2 побігли шукати таксі, щоб відвезти ОСОБА_3 у лікарню для надання медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 21.05.2011 року в 5.00 год. ранку почув сильний крик і почав туди бігти, разом з ним біг ОСОБА_6. Коли прибігли на місце то ОСОБА_3 підняв футболку і в нього з грудей почала литися кров. Що і як це сталося він не бачив. ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_2 завдав йому поранення. ОСОБА_6 почав тримати його за голову, а Агеєв з ОСОБА_2 хотіли викликати швидку і побігли шукати таксі для того щоб відвезти потерпілого в лікарню.

Аналогічними показами даними в судовому засіданні ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в сусідньому будинку із підсуднім. Кожного дня в 4.00 год. ранку на базарі складають палатки для торгівлі і тим самим порушують нічний спокій. Даний конфлікт між мешканцями будинків та робітниками які складають палатки постійно виникають із-за того, що неможливо спокійно спати. З приводу цього вони зверталися листом на імя голови міста Дрогобича 06.07.2009 року (копія листа додається), а взагалі базар їм докучає вже із 2007 року. Ціє ночі, так як це було літо і вікно було відкрите, вона чула, як ОСОБА_2 в черговий раз робив зауваження робітникам, щоб вони були тихіше, на що у відповідь від робітників було чути нецензурну лайку. Що дальше відбулося їй не відомо.

Із оголошених в судовому засіданні показів експерта ОСОБА_8 видно, що ним складено висновок експертизи №393 від 25.05.2011 року потерпілого ОСОБА_3 у якого було виявлено проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва з наскрізним пораненням правого шлуночка серця. У разі ненадання медичної допомоги, зокрема ушивання правого шлуночку серця та серцевої сорочки з видаленням крові з неї могла через 5-10 хвилин при запізненні цього процесу настати смерть ОСОБА_3. Напрям раневого каналу та його розташування на грудній клітці у ОСОБА_3, цілком відповідають продемонстрованому при відтворенні обстановки та обставин події механізму. Том 2 а.с. 119-120.

Крім наведеного, вина підсуднього стверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 23 вересня 2011 року під час проведення якого ОСОБА_2 на місці події розповів та показав, яким чином завдав удар ножем ОСОБА_3 та які збігаються із показами даними ним в суді. Том 2 а.с. 149-154;

- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 09 вересня 2011 року під час проведення якого ОСОБА_4 на місці події розповів та показав, яким чином ОСОБА_2 завдав удар ножем ОСОБА_3 та які збігаються із показами даними ним в суді. Том 2 а.с.140-143;

- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 09 вересня 2011 року під час проведення якого ОСОБА_5 на місці події розповів та показав, яким чином відбувались події 21.05.2011 року та які збігаються із показами даними ним в суді. Том 2 а.с. 131-134;

- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 09 вересня 2011 року під час проведення якого ОСОБА_3 на місці події розповів та показав, яким чинов ОСОБА_2 завдав йому удар ножем та які збігаються із показами даними ним в суді. Том 2 а.с. 123-126;

- протоколом огляду місця події від 21 травня 2011 року зафіксовано та вилучено 5 уламків розбитого прозорого безбарвного скла від пустої бутилки Том 1 а.с. 6-7;

- протоколом огляду місця події від 23 травня 2011 року вилучено одяг та майно ОСОБА_3 з приміщення кладової на приймальному покої Дрогобицької міської лікарні №1, а саме: джинсову куртку, майку, штани, кепку, пару шкарпеток, пару кросівок, рукавицю, запальничку, ковпак ліхтарика. Том 1 а.с. 5;

- з Акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 377 вбачається, що в медичній карті № 03794 стаціонарного хворого Дрогобицької МЛ №1 є вказівка про те, що ОСОБА_3 при поступлені в лікарню перебував в стані алкогольного спяніння, згідно аналізу крові на етанол від 21.05.2011 року о 06 год. 30 хв. реакція (+) Том 1 а.с. 31-32;

- з Висновку судово-медичної експертизи № 393 від 25 травня 2011 року вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва з наскрізним пораненням правого шлуночка серця, що ускладнилось гемоперикардом й травматичним шоком 3-4 ступеня. Дане тілесне ушкодження було спричинено незадовго до поступлення потерпілого в лікарню дією колючо-ріжучого знаряддя, яким може бути й ніж з достатньою силою. По ступеню тяжкості дане ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як таке, що було небезпечним для життя в час спричинення. Том 1 а.с. 191-192;

- з Висновку судово-імунологічної експертизи № 360/2011-ім від 27 червня 2011 року вбачається, що на майці та штанах, вилучених у потерпілого ОСОБА_3, виявлено кров людини групи АВ, яка може походити від самого потерпілого, так і від іншої особи з такою ж груповою характеристикою. Том 1 а.с. 208-215;

- згідно з актом стаціонарної комплексної судово-психіатрично-психологічно-наркологічної експертизи №229 від 21 вересня 2011 року, ОСОБА_2 на даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє психопатичні риси характеру, що не позбавляють його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час інкримінованих йому дій писихічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких ознак тимчасових чи інших ознак хворобливих розладів психічної діяльності та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Клінічних ознак наркоманії та хронічного алкоголізму не виявляє. Застосування медичних заходів примусового характеру не потребує.

Під час вчинення інкримінованих дій, ОСОБА_2 перебував у стані кумулятивного фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, який виник раптово, внаслідок довготривалої тяжкої нестерпної психотравмуючої ситуації (позбавлення нічного відпочинку), створеної групою вантажників, серед яких знаходився потерпілий ОСОБА_3, що під час досліджуваної події перебував у стані алкогольного сп'яніння. Афект протікав у формі агресивної розрядки накопиченого довготривалого від'ємного емоційного напруження. ОСОБА_2 діяв свідомо, міг у такому стані передбачати наслідки своїх дій. Але його свідомість була звужена на нестерпній ситуації позбавлення нічного відпочинку на протязі тривалого часу. Том 2 а.с. 72-76.

Дії підсудного ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, як замах на умисне вбивство ОСОБА_3, однак суд не може погодитись з такою кваліфікацією дій підсудного з таких підстав.

Відповідно до ст. 115 КК України при відмежуванні умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження заподіяне у стані сильного душевного хвилювання слід приймати до уваги суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а семе, коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний, хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Питання про умисел слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме спосіб, знаряддя злочину, кількість, локалізація, характер поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Замах на злочин має місце тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок (смерть) не настав з причин, незалежних від волі винного. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Якщо такий факт не встановлений, замах на вбивство відсутній, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками, що настали.

Розглядом справи встановлено, що підсудний наніс потерпілому удар ножем в грудну клітку в ході бійки, будь-яких погроз, які б свідчили про намір підсудного позбавити життя потерпілого, не висловлювалось. Повторних ударів ножем підсудний потерпілому не наносив, хоча мав можливість, а навпаки першим старався надати ОСОБА_3 медичну допомогу, намагався відправити його в лікарню.

Враховуючи викладене, умисел підсудного на позбавлення життя потерпілого, відсутній.

Крім цього, суд приходить до висновку, що удар підсудним потерпілому був нанесений умисно, однак умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю. Наносячи удар підсудний перебував в стані сильного душевного хвилювання та захищався від нападу потерпілого і не міг бачити того, що наносить удар в життєво-важливий орган, що підтверджує відсутність умислу на вбивство.

Афект, в стані якого скоюється даний злочин, безпосередньо зв'язується з певною неправомірною або аморальною поведінкою потерпілого: насильством, знущанням або тяжкою образою або іншими протиправними або аморальними діями (бездіяльністю), а також тривалою психотравмуючою ситуацією, яка виникає у зв'язку з систематичною протиправною або аморальною поведінкою потерпілого. Такі дії (бездіяльність) повинні бути здійснені особою, на життя якого робить замах злочинець, саме такі дії (бездіяльність) потерпілого є необхідною обов'язковою умовою виникнення афекту винного в даному злочині.

У силу раптовості, інтенсивності афекту винний може і не усвідомлювати повністю своїх дій, не осмислити до кінця, який шкоду життю і здоров'ю потерпілого він бажає заподіяти. Але про те, що він все-таки усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, свідчать його дії перед вчиненням злочину (хапає пляшку, камінь, ціпок, сокира, ніж, рушницю), а тому він не може передбачити настання тяжких наслідків і не бажати цих наслідків, хоча і не представляє чітко ступінь їх тяжкості.

Афект "кумулятивний" або "акумулятивний". Акумуляція афекту - це процес тривалого накопичення незначних за силою негативних емоцій з подальшою розрядкою у вигляді бурхливого і мало керованого афектованого вибуху, що наступає без видимих ??причин.

У відповідності до висновку стаціонарної комплексної судово-психіатрично-психологічно-наркологічної експертизи ОСОБА_2 перебував в стані кумулятивного фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, який виник раптово, внаслідок довготривалої тяжкої нестерпної психотравмуючої ситуації (позбавлення нічного відпочинку), створеної групою вантажників, серед яких знаходився потерпілий ОСОБА_3, що під час досліджуваної події перебував у стані алкогольного сп'яніння. Афект протікав у формі агресивної розрядки накопиченого довготривалого від'ємного емоційного напруження. ОСОБА_2 діяв свідомо, міг у такому стані передбачати наслідки своїх дій. Але його свідомість була звужена на нестерпній ситуації позбавлення нічного відпочинку на протязі тривалого часу.

Даний висновок аргументований з наукової точки зору і суд приймає його до уваги, як належний доказ.

Таким чином, вчинений підсудним злочин, слід кваліфікувати за наслідками, що настали, а саме за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання ( в стані афекту).

Дії підсудного ОСОБА_2 слід перекваліфікувати із ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 на ст. 123 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує обставини злочину, його наслідки, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, думку потерпілого, який при призначені покарання покладається на думку суду, притензій до підсуднього немає, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Як помякшуючі покарання обставини, суд враховує те, що він фактично визнав вину, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття, на утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, особу підсудного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 2, п. 3, п. 4 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов Дрогобицької міжрайонної прокуратури в інтересах Дрогобицької міської лікарні №1 слід задоволити в повному обсязі та стягнути із ОСОБА_2 на користь Дрогобицької ЦМЛ №1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2080 грн.

Судові витрати за проведення експертизи слід стягнути з підсуднього ОСОБА_2.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 123 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку 1 (одного) року, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на нього такі обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу криміналь-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити на підписку про невиїзд,

звільнивши з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

Джинсову куртку, майку, штани, кепку, пару шкарпеток, пару кросівок, рукавицю, запальничку, ковпак ліхтарика, які були вилучені в приміщені приймального відділення Дрогобицької міської лікарні № 1 і належать потерпілому ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУМУСУ у Львівській області, квитанція № 006315 повернути ОСОБА_3 (Том 1 а.с. 176-177).

Пять уламків розбитого прозорого безбарвного скла вилучених під час огляду місця події, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУМУСУ у Львівській області, квитанція № 006315 знищити (Том 1 а.с. 178-179).

Цивільний позов Дрогобицької міжрайонної прокуратури в інтересах Дрогобицької міської лікарні №1 - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Дрогобицької ЦМЛ №1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2080 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведення експертизи № 149 від 19.07.2011 р. в сумі 225 грн. 12 коп. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (Код ЄДРПОУ: 25575150, Банк - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014 р/р 31259272210042, призначення платежу експертні роботи згідно рахунку №11/57 (Том 2 а.с. 33-36).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Крамар О.В.