Постанова № 5026119, 11.09.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5223/09/1770

11 вересня 2009 р. 16год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Григоровський Ю.В.

відповідача: представники Романович Т.Б., Ковальчук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Захід метал"

доСарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області

про скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - ТОВ "Західметал", звернувся з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: №0000642340/0 та №0000632340/0 від 01 липня 2009 року, прийнятих Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акту №273/23/32646801 від 19.06.2009 року планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності позивача з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

Позовні вимоги повністю підтримані у судовому засіданні представником позивача, який ствердив, що відповідач зробив висновки, які призвели до донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями, за рахунок того, що службові особи постачальників позивача, а саме: ТОВ "Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгопт-Сервіс", проходять у кримінальній справі, порушеній за ч.2 ст.205 КК України по факту фіктивного підприємництва, відтак, правочини, укладені з даними контрагентами є нікчемними, а отже, сплачені на їхню користь за товари і послуги суми грошові кошти не можуть бути віднесені до складу валових витрат позивача, як і сплачений в ціні таких придбаних товарів і послуг, податок на додану вартість не може бути віднесений до складу податкового кредиту. Вказав, що, ні на момент проведення перевірки, ні на день винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не мав у своєму розпорядженні жодних належних і допустимих доказів щодо фіктивного підприємництва вказаних контрагентів, відтак, висновки акту є абсолютно безпідставними. Ствердив, що голослівними є і висновки відповідача про безтоварність відповідних операцій, позаяк вони ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а на власній оцінці перевіряючих про неспроможність здійснення такими контрагентами тих чи інших операцій з огляду на відсутність у них певного набору матеріальних та трудових ресурсів і дозвільної документації. Також зазначив, що вказані висновки спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, так як отримані від вказаних контрагентів товари та послуги були ним оприбутковані і в подальшому використані у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вказали на те, що підставою донарахування позивачу податкових зобовязань та фінансових санкцій стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з певними контрагентами, які, в свою чергу, ґрунтуються на обставинах існування порушених кримінальних справ по факту фіктивного підприємництва, тобто створення трьох з них, а саме: ТОВ "Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгопт-Сервіс", з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Зазначили, що правочини, укладені позивачем з вказаними субєктами є нікчемними, оскільки були спрямовані на мінімізацію податкових зобов'язань. Також ствердили, що операції з вказаними контрагентами є безтоварними, тобто такими, які відбувалися лише на папері, що доводиться відсутністю у таких контрагентів необхідних для їх здійснення основних засобів та трудових ресурсів. За таких підстав вважають, що податкові повідомлення-рішення №0000642340/0 та №0000632340/0 від 01.07.2009 року були прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх нечинними немає. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що планова виїзна документальна перевірка позивача за період його діяльності з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, проведена відповідачем з 29.05.2009 року по 12.06.2009 року. Її результати оформлені актом №273/23/32646801 від 19.06.2009 року (а.с.11-36, 52-74).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000642340/0 від 01.07.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 257226,00 грн., в тому числі за основним платежем - 171482,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 85744,00 грн. (а.с.49).

- №0000632340/0 від 01.07.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 270663,00 грн., в тому числі за основним платежем - 214354,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 56309,00 грн.(а.с.50).

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати на 857417,00 грн. та суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 171482,00 грн.

Вказані висновки, в свою чергу, зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгопт-Сервіс". Описані в акті перевірки, як ризиковані, операції позивача з ТОВ "Бігма-Трейд", висновків щодо завищення позивачем за їх результатами суми валових витрат та суми податкового кредиту не містять, і у розрахунку нарахувань податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та відповідних штрафних санкцій не брали.

Судом встановлено, що за умовами договору №48-1/08 від 03.07.2008 року (а.с.83) ТОВ "Трім-К" взяло на себе зобов'язання надати позивачу такі послуги, як: навантажувально/розвантажувальні роботи краном МАЗ; роботи екскаватором ЕО 2621; перевезення будівельних матеріалів/вивіз сміття автомобілем ЗІЛ ММЗ; роботи навантажувачем (вишкою), а за умовами договору №57-08 від 28.07.2008 року (а.с.84), - поставити будівельні матеріали. Вказані операції оформлені первинною документацією позивача, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом, а саме: договорами, платіжними дорученнями, актами здавання-приймання послуг, товарно-транспортними накладними, податковими накладними (а.с.155-180, 181-186). За умовами договору №62-08 від 26.08.2008 року (а.с.85) ТОВ "Бігбудкомпані" взяло на себе зобов'язання поставити позивачу будівельні матеріали, інвентар тощо. Вказані операції оформлені первинною документацією позивача, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом, а саме: договором, платіжними дорученнями, накладними, податковими накладними (а.с.187-236). За умовами договору №61-1/08 від 26.08.2008 року (а.с.86) ТОВ "Торгоптсервіс" взяло на себе зобов'язання надати позивачу такі послуги, як: навантажувально/розвантажувальні роботи краном МАЗ; роботи екскаватором ЕО2621; перевезення будівельних матеріалів/ вивіз сміття автомобілем ЗІЛ ММЗ; роботи навантажувачем (вишкою). Вказані операції оформлені первинною документацією позивача, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом, а саме: договором, платіжним дорученням, актами здавання-приймання послуг, товарно-транспортними накладними, податковими накладними (а.с.237-251).

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з висновками про порушення якого, позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат:

- витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

- суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

- будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не встановлено, ні факту продажу товарів (робіт, послуг) за заниженими цінами, ні того факту, що ТОВ "Західметал" та його контрагенти є пов'язаними особами.

Що стосується витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ТОВ "Західметал" на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих від контрагентів послуг та товарів.

Актом перевірки (а.с.14-16,18-20,23-24) також констатовано, що всі первинні документи з обліку вказаних господарських операцій, а саме: договора, платіжні доручення, накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти здавання-приймання послуг, товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, підписані та завірені печатками підприємств.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем, факт використання придбаних у ТОВ "Трім-К" та у ТОВ "Бігбудкомпані" будівельних та інших матеріалів у власній господарській діяльності підтверджено первинною документацією, а саме актами на списання товарно-матеріальних цінностей на будівництво об'єктів, що велося ТОВ "Західметал"(а.с.126-148). Факт використання поставлених ТОВ "Трім-К" та ТОВ "Бігбудкомпані" будівельних матеріалів та наданих ТОВ "Трім-К" і ТОВ "Торгоптсервіс" послуг позивачем при проведені ремонтних робіт на об'єктах органів місцевого самоврядування Сарненського та Рокитнівського районів відповідно до укладених ТОВ "Західметал" договорів, локальних кошторисів, актів приймання-здачі виконаних робіт №КБ-2, а саме при капітальному ремонті приміщень Сарненської ЦРЛ, Сарненської ЗОШ №5 та №3, житлового будинку м.Сарни, ЗОШ с.Поляни, ЗОШ с.Тинне, Степанської музичної школи, реконструкції частини приміщень - пологового будинку Сарненської ЦРЛ, дитячого садка с.Ясногірка,реконструкції покрівля ВПУ 22 м.Сарни, ЗОШ с.Зносичі, ЗОШ с.Костянтинівка, добудову внутрішніх вбиралень ЗОШ №4 м.Сарни, ЗОШ с.Чабель, капітальних ремонтів покрівлі вбиралень спортзалу ЗОШ №2 м.Сарни, підтверджено також довідкою №141/23/32646801 від 27.03.2009 року, складеною Сарненською МДПІ за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Західметал" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період з 01.01.2005 року по 01.01.2009 року (а.с.96-105). Результатами цієї ж позапланової перевірки зафіксовано, що взаємовідносини та взаєморозрахунки ТОВ "Західметал" з ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгоптсервіс", і ТОВ "Бігма-Трейд" підтверджені належними документами обліку, а відтак жодних порушень щодо обчислення податкових зобов'язань та повноти сплачених ним податкових платежів, податковим органом не встановлено.

Разом з тим, актом №273/23/32646801 від 19.06.2009 року, відповідачем вже зроблено висновки про заниження задекларованих позивачем за той же період діяльності податкових зобов'язань і про необхідність виключення зі складу валових витрат позивача сум коштів, сплачених на користь ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Торгоптсервіс", як таких, що за даними документальної перевірки не підтверджені належними документами бухгалтерського і податкового обліку.

Крім того, що такі висновки відповідача суперечать змісту попереднього акту перевірки, при визначенні суми податкових зобов'язань позивача за результатами перевірки, вони використані податковим органом однобоко, що не узгоджується з вимогами пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, за нормою якого, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків не лише у разі встановлення перевіркою даних, що свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, а й у разі встановлення факту завищення такої суми. Оскільки ТОВ "Західметал" у вартість виконаних по будівництву об'єктів робіт було включено матеріали і послуги отримані від ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Торгоптсервіс", за які замовниками оплачено на користь ТОВ "Західметал" грошові кошти, що, в свою чергу, включені до складу валових доходів позивача у відповідних звітних періодах, то, висновки податкового органу про завищення валових витрат платника податків повинні були кореспондуватися з висновками про завищення позивачем валових доходів, а це, в свою чергу, змінило б розрахунок податкових зобов'язань. Відповідачем, фактично ж перевірено лише правильність формування позивачем валових витрат, а вплив висновків про завищення їх суми на формування валових доходів позивача в акті перевірки не відображено, а відтак їх і не враховано при визначені суми податкових зобов'язань позивача.

Не підтверджені належними і допустимими доказами у справі висновки акту перевірки та твердження відповідача про неспроможність ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Торгоптсервіс", здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Відсутність у вказаних суб'єктів зареєстрованих транспортних засобів та необхідної кількості штатних найманих працівників, згідно з письмовими відповідями УПФ в Печерському районі м.Києва, ДПІ у Печерському районі м.Києва, УДАІ в Київській області та в Рівненській області (а.с.75-82), не може бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Стосовно повідомлення Управління Головавтотрансінспекції в м.Києві (а.с.79) про те, що ТОВ Трім-К" та ТОВ "Торгоптсервіс" не отримували ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, то в силу вимог ч.1 ст.227 ЦК України, такі обставини, можуть бути підставою для визнання укладених з ними правочинів, в частині надання такими суб'єктами послуг з перевезення будівельних матеріалів та сміття, недійсними в судовому порядку, однак відповідач з позовами такого роду не звертався, і на день розгляду справи, рішення судів про визнання недійсними договорів №48-1/08 від 03.07.2008 року та №61-1/08 від 26.08.2008 року, укладених ТОВ "Західметал" з ТОВ Трім-К" та ТОВ "Торгоптсервіс", відповідно, відсутні.

Аналогічним чином, не можуть вважатися належною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагентів, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгоптсервіс" з дня їх державної реєстрації набули прав юридичної особи, і відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, якою визначено, що до дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася, мали і мають по даний час цивільну праводієздатність (а.с.252-257).

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

Ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне суду не надано.

Більше того, в акті перевірки (а.с.18,21,27) зафіксовано, що вказані контрагенти звітувалися перед податковими органами: ТОВ Трім-К" останній звіт з податку на прибуток подано за 2007 рік, а з ПДВ - за серпень 2008 року; ТОВ "Бігбудкомпані" - останній звіт з податку на прибуток подано за жовтень 2008 року, а з ПДВ - за вересень-грудень 2008 року; ТОВ "Торгоптсервіс" останній звіт з податку на прибуток та ПДВ подано за жовтень 2008 року.

Обставини порушення кримінальних справ №70/107-08/3 та №70/107-08/2 по факту фіктивного підприємництва - створення ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгоптсервіс", з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.

За змістом приписів ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним. Однак, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було фактично предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, належних і допустимих доказів суду не надано, хоча відповідачу неодноразово пропонувалось надати усю документацію, яку він мав у своєму розпорядженні і використав під час перевірки та іншу, яку він має, для встановлення об'єктивної істини. Доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку суду також надано не було.

Судом встановлено, що на момент перевірки фактично відповідач мав у своєму розпорядженні лише повідомлення в.о. голови ДПА у Рівненській області "Щодо відпрацювання у кримінальній справі №70/107-08 суб'єктів господарювання (вигодонабувачів), які ухилилися від сплати податків із використанням послуг "конвертаційного центру" організованого Ломовим Д.В., Горобцовим О.М., Ричкою Г.А., Озфіян А.С. та іншими" №9141/09-09 від 20.05.2009 року, надісланий електронною поштою лист ДПА України та лист Слідчого управління ПМ ДПА України з повідомленням про порушення кримінальної справи №70/107-08 та дорученням використовувати під час перевірок таку інформацію (а.с.276-277). Постанови про порушення кримінальних справ №70/107-08/3 та №70/107-08/2 по факту фіктивного підприємництва, зокрема і щодо створення (придбання) ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгоптсервіс", з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, отримані відповідачем лише 10.09.2009 року, тобто вже на час розгляду справи судом, що доводиться відповідною перепискою з УПМ ДПА в Рівненській області (а.с.258-262, 280).

Разом з тим, визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших ніж первинні документи, прямо суперечить вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року та п.4.3. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року.

Суд не досліджує та не приймає в якості доказу по справі долучені відповідачем до матеріалів справи копії протоколу допиту підозрюваного Коваленко І.В. від 08.12.2008 року та протоколу додаткового допиту свідка Шевченко І.М. від 11.04.2009 року, з огляду на відсутність дозволу слідчого на розголошення таких даних досудового слідства (а.с.258, 263-275).

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ТОВ Трім-К", ТОВ "Бігбудкомпані", ТОВ "Торгоптсервіс" податкових накладних, що були видані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. На момент видачі податкових накладних вказані суб'єкти являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Доказів анулювання свідоцтв даних суб'єктів, як платників податку на додану вартість відповідачем суду не надано, як і не надано відомостей з офіційного веб-сайту ДПА про скасування реєстрації вказаних суб'єктів платниками податку на додану вартість.

Описаними в акті перевірки та долученими до матеріалів справи платіжними документами підтверджується обставина сплати позивачем, як покупцем товарів і послуг відповідно до укладених ним договорів, сум податку на додану вартість в ціні товарів і послуг.

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними. Зокрема, не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок.

Самі по собі правочини позивача не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, на час їх укладення та виконання сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, а якщо контрагент за договором не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою длявизнання фіктивними укладених з ним угод.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем були доведені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог. В той же час, всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1) ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 01 липня 2009 р. за №0000632340/0 на загальну суму 270663 грн. та за № 0000642340/0 на загальну суму 257226 грн. - визнати протиправними та скасувати .

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід метал" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.09.09р.