Рішення № 50260913, 10.07.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4250/14-ц

Провадження №2/442/1472/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

про секретарі - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобича цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» (далі ПрАТ ТЕК «Західукртранс») звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 в їх користь 132502,83 грн. матеріальної шкоди та 1325,03 грн. судового збору.

В обґрунтування позову посилається на те, що згідно наказу № 27 від 02 квітня 2012 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в автопарк ПрАТ ТЕК «Західукртранс» на посаду водія-експедитора вантажного автомобіля. Цього ж дня між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, умовами якого на ОСОБА_1 покладено зобов»язання щодо належного ставлення до збереження та експлуатації транспортного засобу.

У відповідності до наказу №10/27 від 27.10.2012 року по підприємству, ОСОБА_1 був відряджений для здійснення перевезення у міжнародному сполученні за маршрутом Україна Угорщина Україна на автомобілі НОМЕР_1 з напівпричіпом марки Schmitz номерний знак НОМЕР_2.

16 листопада 2012 року біля 19 год. 30 хв., на автодорозі Дрогобич Стрий, перед с.Гаї Нижні, ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3 з напівпричіпом марки Schmitz номерний знак НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху, що проявилось у невиконанні ним п.п. 12.1, 12.3, 19.3 ПДР України, а саме: не вибрав безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив перекидання автомобіля та напівпричепа, завдавши їм технічних ушкоджень.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області по справі №1308/4164/2012 від 28 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 гривень.

З метою встановлення суми збитків нанесених діями ОСОБА_1 в результаті пошкодження транспортних засобів, за листом позивача проведено експертне автотоварознавче дослідження експертом ОСОБА_2, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 12.2. «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 899 від 23.02.2005 року).

В результаті проведених експертних автотоварознавчих досліджень встановлено: згідно висновку № 4202/12 від 26.11.2012 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, становить 92332,41 грн.; згідно висновку № 4201 від 08.11.2013 року вартість матеріального збитку завданого власнику напівпричіпа Schmitz SPR 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 37970,42 грн.

За проведення експертних автотоварознавчих досліджень позивачем на підставі рахунків № 4201 від 26.11.2012 року та № 4202 від 26.11.2012 року згідно платіжного доручення № 7014 від 27.11.2012 року оплачено 2200,00 грн.

Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_1, позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 132502,83 грн.

Представник позивача ОСОБА_3»ян Осипович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково і пояснив суду, що дійсно був винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 листопада 2012 року, але не згідний щодо суми відшкодування, так як коли він ще працював у позивача то частково робив ремонт автомобіля сам.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що згідно наказу № 27 від 02 квітня 2012 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в автопарк ПрАТ ТЕК «Західукртранс» на посаду водія-експедитора вантажного автомобіля. Цього ж дня між ПрАТ ТЕК «Західукртранс» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, умовами якого на останнього покладено зобов»язання щодо належного ставлення до збереження та експлуатації транспортного засобу.

У відповідності до наказу №10/27 від 27.10.2012 року по підприємству, ОСОБА_1 був відряджений для здійснення перевезення у міжнародному сполученні за маршрутом Україна Угорщина Україна на автомобілі НОМЕР_1 з напівпричіпом марки Schmitz номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області по справі №1308/4164/2012 від 28 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме за те, що він 16 листопада 2012 року біля 19 год. 30 хв., на автодорозі Дрогобич Стрий, перед с.Гаї Нижні, керуючи автомобілем НОМЕР_5 з напівпричіпом марки Schmitz номерний знак НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху, що проявилось у невиконанні ним п.п. 12.1, 12.3, 19.3 ПДР України, а саме: не вибрав безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив перекидання автомобіля та напівпричепа, завдавши їм технічних ушкоджень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів і ін.

Вимогами статей 59, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'яз кові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, з огляду на це позивач правомірно звернувся з позовом до ОСОБА_1

Стаття 22 ЦК України гласить, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду, частина 1 якої передбачає, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно проведених експертом ОСОБА_2 експертних автотоварознавчих досліджень встановлено: згідно висновку № 4202/12 від 26.11.2012 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, становить 92332,41 грн.; згідно висновку № 4201 від 08.11.2013 року вартість матеріального збитку завданого власнику напівпричіпа Schmitz SPR 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 37970,42 грн.

За проведення експертних автотоварознавчих досліджень позивачем на підставі рахунків № 4201 від 26.11.2012 року та № 4202 від 26.11.2012 року згідно платіжного доручення № 7014 від 27.11.2012 року оплачено 2200,00 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, що підтверджуються платіжними дорученнями.

Керуючись ст. ст. 10, 11,61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» (р/р 26005413173 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 13825481) 132502 грн. 83 коп. матеріальної шкоди та 1325 грн. 03 коп.- витрат по сплаті судового збору, а всього 133 827 (сто тридцять три тисячі вісімсот двадцять сім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Крамар О.В.