Ухвала суду № 50256, 25.07.2006, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" липня 2006 р.

Справа № 02-2/15-410

УХВАЛА

Суддя Бучинська Г.Б., розглянувши заяву № 04/222 від 18.07.2006р. Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17 про порушення справи про банкрутство МШ БПМК –7, с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 14051679) в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву та додані до неї матеріали у зв’язку з наступним.

Всупереч ст. ст. 54, п. п. 2, 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, заява Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі не містить повного найменування відповідача; крім того, заявником не подано доказів на підтвердження заявлених до визнання грошових вимог в сумі 1119,35 грн.

Згідно ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство відсутнього боржника порушується господарським судом у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, які свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника.

Крім того, пунктом 10 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява кредитора –органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов’язкових платежів), повинна містити докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів регулюється Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон №2181), який, відповідно до ч. 1 преамбули Закону, є спеціальним законом з питань оподаткування, і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У відповідності до ст. 2 даного закону органи Пенсійного фонду України –є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Разом з тим, закон № 2181 встановлює певні заходи стягнення податкового боргу, як-от: податкові вимоги, податковий компроміс, застосування розстрочки і відстрочки податкового боргу, залік непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідних бюджетів перед платником, податкова застава та порядок продажу активів платника податків, адміністративний арешт активів.

Крім того, у відповідності до п. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р., який набрав чинності 01.01.2004р., в повноваження територіальних органів Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, входить надсилання страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату, яка є виконавчим документом.

Управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі до заяви не долучено доказів на підтвердження тієї обставини, що передбачені Законами України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” заходи ним вживалися, однак не призвели до виконання зобов’язання боржника щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, і таке виконання зобов’язань не може бути здійснене інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Представлені заявником матеріали не містять доказів застосування заходів щодо запобігання банкрутства боржника та проведення позасудових процедур, а також доказів відсутності ознак зловмисного чи фіктивного банкрутства юридичної особи.

Згідно ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003р. № 871-IV (із наступними змінами та доповненнями) місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов’язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (п. 7 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”).

Таким чином, саме на державного реєстратора, згідно чинного законодавства, покладено обов’язок вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (зокрема щодо місцезнаходження), а відтак і надавати відповідну інформацію про місцезнаходження МШ БПМК –7, адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі не представлено доказів фактичного припинення боржником своєї діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки (акта) реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв’язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику за його юридичною та поштовою (фактичною) адресою.

Отже, заявником не подано доказів, які є підставою для порушення справи про банкрутство відносно боржника в порядку статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін та не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин заява про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 2, 3 ст. 63 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 54, 63 п.п. 2, 3, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву № 04/222 від 18.07.2006р. Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17 про порушення справи про банкрутство МШ БПМК –7, с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області та додані до неї матеріали без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Г.Б. Бучинська