Вирок № 50254886, 27.12.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року м. Мукачево Справа № 0707/1871/2012

1/303/176/13

номер рядка стат. звіту - 3

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді - Кость В.В.

суддів: Морозової Н.Л., Курах Л.В.

при секретарях судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2

За участю:

прокурора Фотченко С.І.;

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4;

захисників підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілої ОСОБА_7;

представника потерпілої ОСОБА_8;

перекладачів ОСОБА_9, ОСОБА_10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, виховує малолітніх дітей, раніше не судимого),

за п. 6, 12 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5,

буд. 16 Закарпатської області, громадянина України,

українця за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_3, не

одруженого, не працюючого, виховує малолітніх

дітей),

за п. 6, 12 частини другою статті 115, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 вересня 2011 року близько 18 години, з метою викрадення будівельних матеріалів, що знаходилися на території новобудови автосалону «Автоград II» ТОВ «Премєра Авто» в с. Клячаново Мукачівського району по вул. Автомобілістів, б./н., приїхали на гужовій повозці до вказаного місця, де перебуваючи у стані алкогольного спяніння, умисно, за попередньою змовою групою осіб, почали викрадати профільні жерстяні листи. При цьому, ОСОБА_4 проник на територію обєкту, звідки через огорожу передавав ОСОБА_3 листи, а той складав їх на гужову повозку. Після цього, їх дії були помічені охоронцем ОСОБА_11, який намагався їх припинити та повернути вже навантажені на повозку листи на територію охоронюваного ним обєкту. Не припиняючи злочинних дій, бажаючи за будь-яких обставин привласнити майно товариства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи узгоджено, з метою заподіяння смерті потерпілому, нанесли ОСОБА_11 множинні удари руками, деревяною палкою та каменем в область голови, а також руками і ногами в грудну клітину.

Зокрема, ОСОБА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_11 захищається від ударів руками по голові та грудній клітині, які завдавав йому ОСОБА_4, підійшов ззаду до потерпілого та наніс йому декілька ударів деревяною палкою в область потилиці, зламавши палку при нанесенні ударів, після чого наніс потерпілому з великою силою один удар каменем в область потилиці, внаслідок чого ОСОБА_11 упав на землю. Не припиняючи насильницькі дії, щоб бути впевненими у смерті ОСОБА_11Е, ОСОБА_4, тримаючи цей же камінь обома руками, кинув його на голову лежачого на землі лицем вниз охоронця автосалону. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скинувши на землю попередньо навантажені металеві листи, залишили місце злочину, прихопивши із собою камінь, яким завдавали тілесні ушкодження ОСОБА_11 Залишивши місце злочину викинули камінь в річку, з метою приховати вчинене ними.

Умисними насильницькими діями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови, грудної клітини, тяжкої черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа, лінійного перелому основи черепа з пошкодженням твердої мозкової оболонки, субарахноїдаїльного крововиливу, забою головного мозку з розчаленням речовини головного мозку, яка ускладнилась розвитком травматичного шоку, внаслідок чого ОСОБА_11 помер на місці події.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи від 23.11.2011 № 243/11 (Т. 1, а.с. 186-191), вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок множинної дії під гострим кутом твердих тупих предметів із заокругленою поверхнею (можливо, циліндричної форми), чим може бути камінь, або у формі двогранного кута (ребер), чим може бути деревяна палка з прямокутними гранями. Дані тілесні ушкодження, згідно з п.п. 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у причинно-наслідковому звязку з настанням смерті ОСОБА_11

Всі виявлені тілесні ушкодження вкладаються в час події, що мала місце 30.09.2011 року. Після нанесення ОСОБА_11 вказаних тілесних ушкоджень, відразу настала смерть останнього.

Крім того, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер зліва 6,7,8 - го по середньо ключичній лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, 5, 6-го ребер справа по передньопідпахвинній лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму удару і згідно п.п. 2.2.2 « Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області спинки носа, синця в області верхньої лівої повіки, синця в області лівої повіки, забійної рани в завушній області справа, синця в області середньої третини правого стена по зовнішній поверхні, синця в поперековій області спини справа, які виникли внаслідок твердих тупих предметів по механізму удару і згідно ізп.п. 2.3.3 (забійні рани) «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя та у відповідності з п.п. 2.3.5 (синці) «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи легких тілесних ушкоджень. По голові ОСОБА_11 було нанесено не менше пяти ударів.

При судово-токсикологічному дослідженні трупної крові потерпілого етиловий спирт не виявлено.

Крім того, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 вересня 2011 року близько 18 години, з метою викрадення будівельних матеріалів, що знаходилися на території новобудови автосалону «Автоград II» ТОВ «Премєра Авто» в с. Клячаново Мукачівського району по вул. Автомобілістів, б./н., приїхали на гужовій повозці до вказаного місця, де перебуваючи у стані алкогольного спяніння, умисно, за попередньою змовою групою осіб, почали викрадати профільні жерстяні листи. При цьому, ОСОБА_4 проник на територію обєкту, звідки через огорожу передавав ОСОБА_3 листи, а той складав їх на гужову повозку. Після цього, їх дії були помічені охоронцем ОСОБА_11, який намагався їх припинити та повернути вже навантажені на повозку листи для даху. Не припиняючи злочинних дій, бажаючи за будь-яких обставин привласнити майно товариства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи узгоджено, з метою заподіяння смерті потерпілому, нанесли ОСОБА_11 множинні удари руками, деревяною палкою та каменем в область голови, а також руками і ногами в грудну клітину.

Зокрема, ОСОБА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_11 захищається від ударів руками по голові та грудній клітині, які завдавав йому ОСОБА_4, підійшов ззаду до потерпілого та наніс йому декілька ударів деревяною палкою в область потилиці, зламавши палку при нанесенні ударів, після чого наніс потерпілому з великою силою один удар каменем в область потилиці, внаслідок чого ОСОБА_11 упав на землю. Не припиняючи насильницькі дії, щоб бути впевненими у смерті ОСОБА_11Е, ОСОБА_4, тримаючи камінь обома руками, кинув його на голову лежачого на землі лицем вниз охоронця автосалону. Після цього ОСОБА_12 та ОСОБА_4, скинувши на землю попередньо навантажені металеві листи, залишили місце злочину, прихопивши із собою камінь, яким завдавали тілесні ушкодження ОСОБА_11 По дорозі додому викинули камінь в річку з мосту. Також під час розбійного нападу підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, після вчинення вищевказаних дій, заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_11 марки «Siemens А 70» вартістю 20 грн. із сім-карткою МТС вартістю 10 грн., який в подальшому був вилучений у місці їх спільного проживання.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у предявленому обвинувачені за п.п. 6, 12 частини другої статті 115 та частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України, визнав частково та показав, що 30 вересня 2011 року, разом із родичем ОСОБА_4, виїхали з дому вивезти гній. По дорозі розпили дві пляшки горілки та перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на підводі з одним конем приїхали до новобудови автосалону. При цьому не мали наміру вбивати охоронця. Коли разом із ОСОБА_4 продовжили вживати горілку за територією автосалону, до них підійшов охоронець та почав на них кричати. Потім охоронець вдарив ОСОБА_4, а ОСОБА_4 вдарив його. При цьому, він почав їх розєднувати. Після цього конфлікту, разом з ОСОБА_4 пішли в кінець території автосалону та продовжили вживати горілку. Охоронець обійшовши територію, знову підійшов до них, та почав душити ОСОБА_4 Побачивши це, він взяв шматок дошки та три рази вдарив охоронця ззаду в область спини, точно не памятає. Врешті взяв камінь та вдарив потерпілого по голові. Внаслідок цього удару охоронець впав на землю. Лежачого на землі потерпілого, каменем по голові вдарив також і ОСОБА_4 Після цього вони сіли на повозку і поїхали геть, забравши із собою камінь. Коли відїхали, то охоронець ще рухався.

У своїх показах заперечив факт корисливого мотиву в його діях при позбавленні життя охоронця, зазначивши, що вони з ОСОБА_4 не викрадали жодних речей, ні з території автосалону, ні в охоронця.

В процесі судових дебатів заперечив також факт наявності в його діях попередньої домовленості на позбавлення життя потерпілого, а також спричинення йому окремих тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер та руки.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 частини другої статті 115 та частини четвертої статті 187 Кримінального кодексу України, суд, розглянувши дану кримінальну справу, дійшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних злочинів доведена повністю і підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судових засіданнях наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_7 в суді показала, що є донькою убитого ОСОБА_11, який працював охоронцем у автосалоні «Автоград II», в с. Клячаново Мукачівського району. Батько того дня був на роботі. Близько 22 год. 30 вересня 2011 їй зателефонував начальник охорони ОСОБА_13 і повідомив, що батька немає на робочому місці, його мобільний телефон не працює. Після цього, вона розбудила чоловіка, і разом з ним поїхала до батька на роботу, де його напарник ОСОБА_14 повідомив, що з 19 години 30 хв. не бачив ОСОБА_11 на робочому місці. А тому, коли приїхав через декілька хвилин ОСОБА_13, почали всі разом обходити прилеглу до новобудови територію, де за її межами, в полі, знайшли батька, який був вже мертвим. Також ствердила, що оглянувши місце, де знайшла батька, який лежав обличчям вниз, на відстані 4 м від трупа, на огорожі побачила кров. Біля лежачого на землі батька знаходилися також його зламані окуляри, розкидані металеві листи. Батько до пояса був роздягненим і весь в крові. Бачила також і розкидані батькові сигарети. Все це було за територією підприємства. Також повідомила суд, що сліди крові вели вздовж огорожі, аж до самої сторожової «будки». Бачила кров, як на території автосалону, так і за її межами. Труп батька знайшла тоді, коли обійшла огорожу ззовні.

Добре також памятає, який у батька був мобільний телефон, оскільки вона сама його придбавала йому у подарунок декілька років перед тим. Вказаний телефон марки «Сіменс» впізнала під час слідчої дії предявлення предметів для впізнання, в присутності понятих.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 показав, що 30 вересня 2011 року біля 22 год. разом із жінкою поїхали до автосалону, охоронцем якого працював батько жінки. Коли приїхали на вказане місце, напарник ОСОБА_16 повідомив, що не бачив останнього з 19 години 30 хв. і не може його знайти, а тому дочекавшись начальника охорони, почали всі обшукувати територію вказаного автосалону. За межами огородженої території, в полі, знайшли ОСОБА_11, який був мертвим. В процесі огляду місця, бачив багато крові на землі. Крім того йому відомо, що при огляді ОСОБА_11 в нього не було належного йому мобільного телефону, яким той користувався до того.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що працює охоронцем обєкту «Автоград 2» в с. Клячаново, Мукачівського району та був напарником ОСОБА_11 30 вересня 2011 року біля 19 години 40 хвилин приїхав на робоче місце, оскільки мав заступати на ніч, змінивши ОСОБА_11, однак останнього не знайшов на робочому місці, хоча його речі знаходилися в господарському приміщенні. Близько 21 год. зателефонував начальнику охорони ОСОБА_13, якому повідомив про відсутність ОСОБА_11 на робочому місці та неможливість звязатися із ним по телефону. Приблизно через 15-20 хвилин приїхали ОСОБА_13, а також донька і зять ОСОБА_17, та почали повторно оглядати територію автосалону, і ОСОБА_7 знайшла свого батька вже мертвим. ОСОБА_11 лежав за межами огородженої території в полі, весь в крові. Листи бляхи бачив як за територією автосалону, так і на території. Кров була як на трупі, так і на блясі. Металеві листи побачив після ввімкнення спеціального освітлення.

Свідок ОСОБА_13 показав, що працює начальником охорони ТОВ «Премєра Авто», що знаходиться по вул. Автомобілістів, б/н в с. Клячаново Мукачівського району. 30 вересня 2011 року біля 21 години йому зателефонував охоронець вказаного автосалону ОСОБА_14, та повідомив, що прийшовши на нічне чергування на обєкт «Автоград 2», виявив відсутність на робочому місці свого напарника ОСОБА_11, з яким був відсутній мобільний звязок. Після цього, він зателефонував зятю ОСОБА_16 - ОСОБА_15, який повідомив, що ОСОБА_11 пішов на роботу і повинен там знаходитися. Він приїхав на обєкт майже одночасно із ОСОБА_15 та його жінкою ОСОБА_7. Разом почали оглядати територію обєкта. За межами території в полі ОСОБА_7 знайшла ОСОБА_11 мертвим, лежачого обличчям вниз. ОСОБА_11 був без куртки і футболки. Виявивши труп, викликали працівників міліції. При освітленні території місця події побачив розбиті окуляри померлого, який був роздягнутий, розкидані сигарети та слідки повозки. Шматки бляхи знаходилися як на території автосалону, так і поза нею, незважаючи на те, що металеві листи до цього були акуратно складені на території обєкту охорони, яку він відвідував кожного дня. 30.09.2011 на території підприємства був вдень, і бачив металеві листи складеними.

Свідок ОСОБА_18 в суді показав, що вранці 30 вересня 2011 року вранці, близько 07 год. 45 хв. його замінив ОСОБА_11 Коли здавав зміну потерпілому, бляха була складена під стінкою на території автосалону.

Свідок ОСОБА_19 в суді показав, що працюючи охоронцем ТОВ «Премєра Авто» часто бачив біля даного обєкту циганів, які приїздять на поле повозками косити траву. Також ствердив, що на території вказаного автосалону знаходилися профільні жерстяні листи для даху.

Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21 в суді дали аналогічні покази до свідка ОСОБА_19 (Т. 1 а.с. 99-100, 101-103).

Свідок ОСОБА_22 показав, що 30 вересня 2011 року біля 18.30 години косив траву коням в с. Клячаново Мукачівського району на відстані 10 м. від ТОВ «Премєра Авто» по лівій стороні в напрямку траси Київ-Чоп. побачив двох осіб, які їхали в гужовій повозці по полю в напрямку моста.

Свідок ОСОБА_23 відмовилася від надання показів у суді на підставі ст. 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_24 показала, що є співмешканкою ОСОБА_4 30 вересня 2011 року біля 19 години підсудні ОСОБА_25 разом із ОСОБА_3 приїхали до їх місця проживання на гужовій повозці та знаходилися у стані алкогольного спяніння. ОСОБА_25 відразу пішов відпочивати, при цього нічого їй не розповідав.

Вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується також й іншими дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події та додаткового огляду місця події від 01.10.2011 року, згідно з даними яких під час огляду об'єкту «Автоград 2» на вул. Автомобілістів, в с. Клячаново Мукачівського району на відстані 4 метрів від огорожі виявлений труп ОСОБА_11 із множинними ушкодженнями голови, лежачого обличчям вниз, ногами в напрямку огорожі. Поруч знайдені три уламки дерев'яного бруска, куртку та футболку, розкидані профільні жерстяні листи для даху, накопичення слідів крові в області голови трупа, обкладинку з-під документів, купюру номіналом 2 гривні в траві, перочинний ніж, кулькову ручку та олівець, нашарування слідів крові на огорожі та зігнуті назовні стовпчики огорожі, краплі крові від заднього правого кута новобудови до огорожі в напрямку до трупа, пошкоджені окуляри та колія від проїжджої частини вулиці вздовж правої огорожі об'єкту, по місцю події і в напрямку моста через річку Латориця (Т. 1, а.с. 12-28, 30-35);

В протоколі огляду місця події від 01.10.2011 зафіксовані також фактичні дані відносно знаходження на відстані 3,8 м. від трупа ОСОБА_11, тобто за територією автосалону семи листів хвилеподібного металопрофілю сірого кольору, на яких були виявлені краплі червоного кольору схожих на кров (Т. 1, а.с. 16).

- протоколами огляду місця події від 01 жовтня 2011 року, у відповідності з якими, під час огляду помешкання ОСОБА_4, на одному подвірї з яким проживав також ОСОБА_3, а саме дворогосподарства в м. Мукачево по вул. Проектній, 16, було виявлено та вилучено мобільний телефон «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468 00 000452 2», який належав потерпілому ОСОБА_11 та гужову підводу із слідами крові (Т. 1 а.с. 118-126, 128-132);

- протоколом огляду місця події від 01 жовтня 2011 року, в якому зафіксовано знаходження на правому борту, належної ОСОБА_4 гужової повозки, плям червоно-бурого кольору, схожих на кров (т. 1 а.с. 133-139);

- даними протоколу предявлення предметів для впізнавання від 13 жовтня 2011 року, згідно з яким, потерпіла ОСОБА_7, в присутності понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27, впізнала належний ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468000004522» (Т. 1 а.с. 157-158), який був вилучений в помешканні ОСОБА_4 (на одному подвірї з яким проживав ОСОБА_3Й.) ;

- висновком судово-медичної експертизи від 03.10.2011 №243/11, за даними якого, смерть ОСОБА_11 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, важкої черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа, лінійного перелому основи черепа з пошкодженням твердої мозкової оболонки, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку з розчаленням речовини головного мозку, як. ускладнилась розвитком травматичного шоку, внаслідок чого ОСОБА_11 помер на місці. Причина смерті потерпілого підтверджуються даними судово - медичного дослідження трупа, шляхом виявлення багатоуламкового перелому потиличної та тімяної кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, пошкодженням твердої мозкової оболонки в проекції вказаного перелому, тотального крововиливу під мяку мозкову оболонку, виявленням множинних дрібнокрапкових крововиливів у речовину головного мозку з наявністю вогнища забою у правій потилично-тімяній області, наявністю ознак «шокової» нирки, а також даними судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів та судово- криміналістичного дослідження.

Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у виді множинних забійно-рваних ран лівої чолової області, тім?яно - потиличної області голови, в області спинки носу по центру, в завушній області справа, синців в області лівої верхньої повіки, в області лівої щоки по всій площі з переходом на вушну ділянку. У середній третині правого стегна по зовнішній поверхні, в поперековій області спини справа. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок множинної дії під гострим кутом твердих тупих предметів із заокругленою поверхнею (можливо, циліндричної форми), чим може бути камінь, або у формі двогранного кута (ребер), чим може бути деревяна палка з прямокутними гранями. Дані тілесні ушкодження згідно п.п 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у причинно-наслідковому звязку з настанням смерті ОСОБА_11 Крім того, при судово-медичному дослідження трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер зліва 6,7,8 - го по середньоключичній лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, 5, 6-го ребер справа по передньопідпахвиялій лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму удару і згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості. Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області спинки носа, синця в області верхньої лівої повіки, синця в області лівої щоки, забійної рани в завушній області справа, синця в області середньої третини правого стегна по зовнішній поверхи; синця в поперековій області спини справа, які виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму удару і згідно п. 2.3.3. ( забійні рани) Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

- актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи згідно з даними якого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час скоєння інкримінованих йому у вину діянь міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними (Т. 1, а.с. 264-267);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 01.10.2011 року з ОСОБА_3, складеного в присутності понятих ОСОБА_28, ОСОБА_29 та захисника ОСОБА_30, дані якого повністю узгоджуються з дослідженим судом, у присутності учасників судового процесу відеозаписом вищевказаної слідчої дії, який у якості речового доказу приєднано до матеріалів справи. (т. 2 а.с. 57-68).

У вищевказаних доказових матеріалах детально зафіксовані фактичні дані відносно обставин вчинення підсудним ОСОБА_3 інкримінованих йому у вину злочинів. Зокрема, під час проведення вказаної слідчої дії, останній засвідчив правдивість обставин скоєння ним вбивства ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, а також мотивів та мети вчинення злочинів, які узгоджуються з доводами сторони обвинувачення з цього приводу.

Таким чином, вислухавши показання підсудних, потерпілої, свідків та дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому у вину злочинів знайшла своє цілковите підтвердження у процесі судового розгляду справи.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3:

-за п.п. 6, 12 частиною другої ст. 115 Кримінального кодексу України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- частиною четвертою ст. 187 Кримінального Кодексу України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Така кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 по розбою зумовлена тим, що за наслідками судового розгляду справи встановлено факт відсутності у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки як вчинення розбою особою, яка раніше вчиняла розбій, оскільки ОСОБА_3 в минулому не притягався до кримінальної відповідальності за вчинення розбою.

Отже така кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_3 за частиною четвертою ст. 187 Кримінального кодексу України.

По цій позиції суд також приймає до уваги приписи, що містяться в абзаці сьомому п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» якими передбачено, що під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Висновки суду про доведеність вини підсудного у вчиненні вищевказаних злочинів відповідають фактичним обставинам справи та обґрунтовані сукупністю доказів, які досліджені судом під час її судового розгляду.

При наданні правової оцінки аргументам та доводам підсудного ОСОБА_3 щодо відсутності у його діях, на момент вчинення інкримінованих йому вину суспільно небезпечних діянь, корисливого мотиву, а також відсутності попередньої домовленості на позбавлення життя ОСОБА_11, суд приймає до уваги приписи, які містяться в постанові пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову в справах проти життя та здоровя особи».

Зокрема в п.п. 1, 2, 3, 10 вищевказаної постанови зазначено, що однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції України права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

У разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого чи заподіяння шкоди його здоров'ю, належить з'ясовувати і зазначати у вироку характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожної з них.

За п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (в т.ч. і за ч. 4 ст. 187 КК).

Отже, оцінюючи зазначені фактичні обставини скоєних суспільно небезпечних діянь на предмет їх відповідності доводам підсудного ОСОБА_3, суд приймає до уваги зазначені перед цим приписи п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову в справах проти життя та здоровя особи». Правова сутність вказаних керівних розяснень Верховного Суду України зводиться до того, що виникнення мотиву на отримання матеріальних благ чи іншої матеріальної вигоди, при заподіянні смерті певній особі, не обмежується якимись часовими межами, оскільки визначальним моментом при кваліфікації дій винної особи в цьому випадку є зясування обставин щодо спрямованості її дій та фактичного результату, за наслідками вчинення суспільно небезпечного діяння.

По відношенню до цього суд виходить з того, що як потерпіла ОСОБА_7, так і свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 однаково показали на фактичні обставини, які вони бачили після виявлення трупа ОСОБА_16, а саме відносно розкиданих як на території автосалону, так і поза її межами, листів металопрофілю, які згідно з показами свідка ОСОБА_18 були акуратно складені під стінкою на території автосалону.

Вищевказані покази узгоджуються з доводами сторони обвинувачення відносно мотиву, який спонукав підсудних на заподіяння смерті охоронцю автосалону, - а саме викрадення будівельних матеріалів у вигляді листів металопрофілю.

В протоколі огляду місця події від 01.10.2011 зафіксовано також фактичні дані відносно знаходження від трупа, на відстані 3,8 м., тобто за територією автосалону семи листів хвилеподібного металопрофілю сірого кольору, на яких були виявлені краплі червоного кольору схожих на кров (Т. 1, а.с. 16).

Вищевказаний документальний доказ, був складений слідчим Мукачівського РВ УМВС в Закрпатській області ОСОБА_31, в присутності експерта ОСОБА_32 та понятих ОСОБА_33 та ОСОБА_34

Також і даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 01.10.2011 року з ОСОБА_3, складеного в присутності понятих ОСОБА_28, ОСОБА_29 та захисника ОСОБА_30, дані якого повністю узгоджуються з дослідженим судом, у присутності учасників судового процесу відеозаписом вищевказаної слідчої дії (т. 2 а.с. 57-68) підтверджуються фактична спрямованість умислу підсудних на заволодіння належними ТОВ «Премєра Авто» та померлому ОСОБА_35 матеріальними цінностями, що в однозначній мірі свідчить про наявність у діях ОСОБА_3 корисливого мотиву при розбійному нападі та заподіянні смерті охоронцю автосалону за попередньою змовою групою осіб.

Визнав вищевказані фактичні обставини відносно розбою та корисливого мотиву при заподіянні смерті ОСОБА_11 також і підсудний ОСОБА_4 під час судових дебатів.

Обставина щодо невизнання підсудним своєї вини по цих позиціях обвинувачення не спростовує вищевказаний висновок суду, а є, виключно, способом, реалізація якого спрямована на уникнення ОСОБА_3 відповідальності за вчинені ним протиправні діяння.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у предявленому обвинувачені за п.п. 6, 12 частини другої статті 115 та частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України, визнав частково та показав, що 30 вересня 2011 року разом із ОСОБА_3, з яким проживають на одному подвірї, виїхали з дому на гужовій повозці, щоб продати перегній. За виручені кошти, купили дві пляшки горілки, які по дорозі поступово розпивали. На підводі підїхали до автосалону, біля якого продовжили вживати горілку. Під час, цього до них підійшов сторож та почав робити їм зауваження, що спричинило конфлікт між ним та потерпілим. При цьому, підсудний ОСОБА_4 показав що перший раз бійка відбулася між ним та охоронцем на території автосалону, а згодом поза її межами за огорожею. В процесі бійки вони з потерпілим нанесли один одному декілька ударів. Однак сторож почав його душити, і ОСОБА_3 вдарив його декілька разів палицею ззаду, а потім і каменем по голові. Далі камінь взяв він сам, і також вдарив лежачого охоронця по голові. Камінь, яким били по голові охоронця забрали з собою, бо злякалися.

У своїх показах заперечив факт корисливого мотиву в його діях, як і підсудний ОСОБА_3, зазначивши, що вони не викрадали жодних речей ні з території автосалону, ні в охоронця.

Також ствердив, що під час нападу на потерпілго ОСОБА_11, вони не відбирали у ОСОБА_11 мобільного телефону.

Поряд з цим, під час судових дебатів підсудний ОСОБА_4 свою вину у предявленому йому обвинувачені за п. 6 частини другої статті 115 та частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України визнав повністю, за виключенням наявності в його діях попередньої домовленості на позбавлення життя ОСОБА_11 При цьому зазначив, що визнає свою вину у заподіянні смерті потерпілому, та факт наявності в його діях ознак грабежу та корисливого мотиву при вбивстві охоронця автосалону. У вчиненому щиро розкаявся, попросивши при цьому вибачення у потерпілої ОСОБА_7 та висловивши жаль з приводу вчиненого ним.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 частини другої статті 115 та частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України, суд, розглянувши кримінальну справу встановив, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних злочинів доведена повністю і підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судових засіданнях наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_7 в суді показала, що є донькою убитого ОСОБА_11, який працював охоронцем у автосалоні «Автоград II», в с. Клячаново Мукачівського району. Батько того дня був на роботі. Близько 22 год. 30 вересня 2011 їй зателефонував начальник охорони ОСОБА_13 і повідомив, що батька немає на робочому місці, його мобільний телефон не працює. Після цього, вона розбудила чоловіка, і разом з ним поїхала до батька на роботу, де його напарник ОСОБА_14 повідомив, що з 19 години 30 хв. не бачив ОСОБА_11 на робочому місці. А тому, коли приїхав через декілька хвилин ОСОБА_13, почали всі разом обходити прилеглу до новобудови територію, де за її межами, в полі, знайшли батька, який був вже мертвим. Також ствердила, що оглянувши місце, де знайшла батька, який лежав обличчям вниз, на відстані 4 м від трупа, на огорожі побачила кров. Біля лежачого на землі батька знаходилися також його зламані окуляри, розкидані металеві листи. Батько до пояса був роздягненим і весь в крові. Бачила також і розкидані батькові сигарети. Все це було за територією підприємства. Також повідомила суд, що сліди крові вели вздовж огорожі, аж до самої сторожової «будки». Бачила кров, як на території автосалону, так і за її межами. Труп батька знайшла тоді, коли обійшла огорожу ззовні.

Добре також памятає, який у батька був мобільний телефон, оскільки вона сама його придбавала йому у подарунок декілька років перед тим. Вказаний телефон марки «Сіменс» впізнала під час слідчої дії предявлення предметів для впізнання, в присутності понятих.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 показав, що 30 вересня 2011 року біля 22 год. разом із жінкою поїхали до автосалону, охоронцем якого працював батько жінки. Коли приїхали на вказане місце, напарник ОСОБА_16 повідомив, що не бачив останнього з 19 години 30 хв. і не може його знайти, а тому дочекавшись начальника охорони, почали всі обшукувати територію вказаного автосалону. За межами огородженої території, в полі, знайшли ОСОБА_11, який був мертвим. В процесі огляду місця, бачив багато крові на землі. Крім того йому відомо, що при огляді ОСОБА_11 в нього не було належного йому мобільного телефону, яким той користувався до того.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що працює охоронцем обєкту «Автоград 2» в с. Клячаново, Мукачівського району та був напарником ОСОБА_11 30 вересня 2011 року біля 19 години 40 хвилин приїхав на робоче місце, оскільки мав заступати на ніч, змінивши ОСОБА_11, однак останнього не знайшов на робочому місці, хоча його речі знаходилися в господарському приміщенні. Близько 21 год. зателефонував начальнику охорони ОСОБА_13, якому повідомив про відсутність ОСОБА_11 на робочому місці та неможливість звязатися із ним по телефону. Приблизно через 15-20 хвилин приїхали ОСОБА_13, а також донька і зять ОСОБА_17, та почали повторно оглядати територію автосалону, і ОСОБА_7 знайшла свого батька вже мертвим. ОСОБА_11 лежав за межами огородженої території в полі, весь в крові. Листи бляхи бачив як за територією автосалону, так і на території. Кров була як на трупі, так і на блясі. Металеві листи побачив після ввімкнення спеціального освітлення.

Свідок ОСОБА_13 показав, що працює начальником охорони ТОВ «Премєра Авто», що знаходиться по вул. Автомобілістів, б/н в с. Клячаново Мукачівського району. 30 вересня 2011 року біля 21 години йому зателефонував охоронець вказаного автосалону ОСОБА_14, та повідомив, що прийшовши на нічне чергування на обєкт «Автоград 2», виявив відсутність на робочому місці свого напарника ОСОБА_11, з яким був відсутній мобільний звязок. Після чого він зателефонував зятю ОСОБА_16 - ОСОБА_15, який повідомив, що ОСОБА_11 пішов на роботу і повинен там знаходитися. Він приїхав на обєкт майже одночасно із ОСОБА_15 та його жінкою ОСОБА_7. Разом почали оглядати територію обєкта. За межами території в полі ОСОБА_7 знайшла ОСОБА_11 мертвим, лежачого обличчям вниз. ОСОБА_11 був без куртки і футболки. Виявивши труп, викликали працівників міліції. При освітленні території місця події побачив розбиті окуляри померлого, який був роздягнутий, розкидані сигарети та слідки повозки. Шматки бляхи знаходилися як на території автосалону, так і поза нею, незважаючи на те, що металеві листи до цього були акуратно складені на території обєкту охорони, яку він відвідував кожного дня. 30.09.2011 на території підприємства був вдень, і бачив металеві листи складеними.

Свідок ОСОБА_18 в суді показав, що вранці 30 вересня 2011 року вранці, близько 07 год. 45 хв. його замінив ОСОБА_11 Коли здавав зміну потерпілому, бляха була складена під стінкою на території автосалону.

Свідок ОСОБА_19 в суді показав, що працюючи охоронцем ТОВ «Премєра Авто» часто бачив біля даного обєкту циганів, які приїздять на поле повозками косити траву. Також ствердив, що на території вказаного автосалону знаходилися профільні жерстяні листи для даху.

Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21 в суді дали аналогічні покази до свідка ОСОБА_19 (Т. 1 а.с. 99-100, 101-103).

Свідок ОСОБА_22 показав, що 30 вересня 2011 року біля 18.30 години косив траву коням в с. Клячаново Мукачівського району на відстані 10 м. від ТОВ «Премєра Авто» по лівій стороні в напрямку траси Київ-Чоп. побачив двох осіб, які їхали в гужовій повозці по полю в напрямку моста.

Свідок ОСОБА_23 відмовилася від надання показів у суді на підставі ст. 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_24 показала, що є співмешканкою ОСОБА_4 30 вересня 2011 року біля 19 години підсудні ОСОБА_25 разом із ОСОБА_3 приїхали до їх місця проживання на гужовій повозці та знаходилися у стані алкогольного спяніння. ОСОБА_25 відразу пішов відпочивати, при цього нічого їй не розповідав.

Вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується також й іншими дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події та додаткового огляду місця події від 01.10.2011 року, згідно з даними яких під час огляду об'єкту «Автоград 2» на вул. Автомобілістів, в с. Клячаново Мукачівського району на відстані 4 метрів від огорожі виявлений труп ОСОБА_11 із множинними ушкодженнями голови, лежачого обличчям вниз, ногами в напрямку огорожі. Поруч знайдені три уламки дерев'яного бруска, куртку та футболку, розкидані профільні жерстяні листи для даху, накопичення слідів крові в області голови трупа, обкладинку з-під документів, купюру номіналом 2 гривні в траві, перочинний ніж, кулькову ручку та олівець, нашарування слідів крові на огорожі та зігнуті назовні стовпчики огорожі, краплі крові від заднього правого кута новобудови до огорожі в напрямку до трупа, пошкоджені окуляри та колія від проїжджої частини вулиці вздовж правої огорожі об'єкту, по місцю події і в напрямку моста через річку Латориця (Т. 1, а.с. 12-28, 30-35);

В протоколі огляду місця події від 01.10.2011 зафіксовані також фактичні дані відносно знаходження на відстані 3,8 м. від трупа ОСОБА_11, тобто за територією автосалону семи листів хвилеподібного металопрофілю сірого кольору, на яких були виявлені краплі червоного кольору схожих на кров (Т. 1, а.с. 16).

- протоколами огляду місця події від 01 жовтня 2011 року, у відповідності з якими, під час огляду помешкання ОСОБА_4, на одному подвірї з яким проживав також ОСОБА_3, а саме дворогосподарства в м. Мукачево по вул. Проектній, 16, було виявлено та вилучено мобільний телефон «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468 00 000452 2», який належав потерпілому ОСОБА_11 та гужову підводу із слідами крові (Т. 1 а.с. 118-126, 128-132);

- протоколом огляду місця події від 01 жовтня 2011 року, в якому зафіксовано знаходження на правому борту, належної ОСОБА_4 гужової повозки, плями червоно-бурого кольору, схожої на кров (т. 1 а.с. 133-139);

- даними протоколу предявлення предметів для впізнавання від 13 жовтня 2011 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_7, в присутності понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27, впізнала належний ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468000004522» (Т. 1 а.с. 157-158), який був вилучений в помешканні ОСОБА_4 (на одному подвірї з яким проживав ОСОБА_3Й.);

- висновком судово-медичної експертизи від 03.10.2011 №243/11, за даними якого, смерть ОСОБА_11 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, важкої черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа, лінійного перелому основи черепа з пошкодженням твердої мозкової оболонки, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку з розчаленням речовини головного мозку, як. ускладнилась розвитком травматичного шоку, внаслідок чого ОСОБА_11 помер на місці. Причина смерті потерпілого підтверджуються даними судово - медичного дослідження трупа, шляхом виявлення багатоуламкового перелому потиличної та тімяної кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, пошкодженням твердої мозкової оболонки в проекції вказаного перелому, тотального крововиливу під мяку мозкову оболонку, виявленням множинних дрібнокрапкових крововиливів у речовину головного мозку з наявністю вогнища забою у правій потилично-тімяній області, наявністю ознак «шокової» нирки, а також даними судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів та судово- криміналістичного дослідження.

Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у виді множинних забійно-рваних ран лівої чолової області, тім?яно - потиличної області голови, в області спинки носу по центру, в завушній області справа, синців в області лівої верхньої повіки, в області лівої щоки по всій площі з переходом на вушну ділянку. У середній третині правого стегна по зовнішній поверхні, в поперековій області спини справа. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок множинної дії під гострим кутом твердих тупих предметів із заокругленою поверхнею (можливо, циліндричної форми), чим може бути камінь, або у формі двогранного кута (ребер), чим може бути деревяна палка з прямокутними гранями. Дані тілесні ушкодження згідно п.п 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у причинно-наслідковому звязку з настанням смерті ОСОБА_11 Крім того, при судово-медичному дослідження трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер зліва 6,7,8 - го по середньоключичній лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, 5, 6-го ребер справа по передньопідпахвиялій лінії з крововиливами в оточуючі мякі тканини, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму удару і згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості. Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області спинки носа, синця в області верхньої лівої повіки, синця в області лівої щоки, забійної рани в завушній області справа, синця в області середньої третини правого стегна по зовнішній поверхи; синця в поперековій області спини справа, які виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму удару і згідно п. 2.3.3. ( забійні рани) Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до групи легких тілесних ушкоджень;

- актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи згідно з даними якого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час скоєння інкримінованих йому у вину діянь міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними (т. 1 а.с. 275-278);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.10.2011 з ОСОБА_4, складеного в присутності понятих ОСОБА_36, ОСОБА_37 та захисника ОСОБА_38, дані якого повністю узгоджуються з дослідженим судом, у присутності учасників судового процесу відеозаписом вищевказаної слідчої дії, який у якості речового доказу приєднано до матеріалів справи. (т. 2 а.с. 88-98).

У вищевказаних доказових матеріалах детально зафіксовані фактичні дані відносно обставин вчинення підсудним ОСОБА_4 інкримінованих йому у вину злочинів. Зокрема, під час проведення вказаної слідчої дії, останній засвідчив правдивість обставин скоєння ним вбивства ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_39, а також мотивів та мети вчинення злочинів, які узгоджуються з доводами сторони обвинувачення з цього приводу.

Таким чином, вислухавши показання підсудних, потерпілої, свідків та дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_25 Анатолійовича у вчиненні інкримінованих йому у вину злочинів знайшла своє цілковите підтвердження у процесі судового розгляду справи.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_40:

-за п.п. 6, 12 частини другої ст. 115 Кримінального кодексу України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- частиною четвертою ст. 187 Кримінального Кодексу України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Така кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 по розбою зумовлена тим, що за наслідками судового розгляду справи встановлено відсутність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки як вчинення розбою особою, яка раніше вчиняла розбій, оскільки ОСОБА_4 в минулому не притягався до кримінальної відповідальності за вчинення розбою.

Отже така кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_4 за частиною четвертою ст. 187 Кримінального кодексу України.

По цій позиції суд також приймає до уваги приписи, що містяться в абзаці сьомому п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» якими передбачено, що під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо).

Висновки суду про доведеність вини підсудного у вчиненні вищевказаних злочинів відповідають фактичним обставинам справи та обґрунтовані сукупністю доказів, які досліджені судом під час її судового розгляду.

При наданні правової оцінки аргументам та доводам підсудного ОСОБА_4 щодо відсутності у його діях в момент вчинення інкримінованих йому вину суспільно небезпечних діянь попередньої домовленості на позбавлення життя ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, суд виходить з того, що відповідно до нормативного визначення, яке міститься в частині другій ст. 28 Кримінального кодексу України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його вчинення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову в справах проти життя та здоровя особи» вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання, були об'єднані з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом.

За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу.

Приймаючи до уваги фактичні обставини по справі на предмет їх відповідності положенням кримінального закону та керівним розясненням Верховного Суду України, суд відхиляє вищевказані доводи підсудного з огляду на те, що дії підсудних були обєднані єдиним умислом на позбавлення життя охоронця автосалону ОСОБА_11, з метою заволодіння матеріальними цінностями, які знаходилися та території охоронюваного ним обєкту. Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили інкриміновані їм у вину злочину саме біля місця, де знаходилися у складеному вигляді листи металопрофілю. Вказане місце знаходиться в стороні від дороги, яка призначена для пересування по ній будь яких рухомих обєктів. Підсудний ОСОБА_4 переліз через огорожу території автосалону та почав передавати листи металопрофілю підсудному ОСОБА_41, який складав їх на гужову повозку. Після зауваження з цього приводу охоронця обєкту та першого випадку бійки між ним та ОСОБА_4 на території автосалону, підсудні не припинили своїх дій, і бажаючи заволодіти матеріальними цінностями, позбавили життя ОСОБА_11, вже за територією автосалону, оскільки останній намагався перешкодити їм вивести листи металопрофілю.

Позбавляючи життя охоронця, підсудні почергово, обєднані єдиним умислом, наносили потерпілому численні удари руками, деревяною палицею та каменем у життєво важливі органи, бажаючи усунути з його боку перешкоду на заволодіння майном товариства. При цьому, під час вчинення вбивства ОСОБА_11 у них виник спільний умисел і на заволодіння телефоном охоронця, який, в подальшому був виявлений у місці їх спільного проживання.

За таких обставин справи правова кваліфікація органом досудового розслідування дій підсудних за п. 12 частини другої ст. 115 Кримінального кодексу України є вірною і такою, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

При вирішенні питання щодо призначення підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання за вчиненні ними злочини, суд, в загальному, виходить з наступного.

У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, за Основним Законом України життя віднесено до абсолютних прав людини. Абсолютність такого субєктивного права, як елемента правовідносин, перш за все полягає в тому, що воно охороняється від усіх і кожного.

Правовими приписами частини другої ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з вимогами частини другої ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Статтею 65 Кримінального кодексу України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

З вищевказаними положеннями ст. 65 Кримінального кодексу України в повній мірі кореспондуються і приписи, які містяться в постанові пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якими, серед іншого, також передбачено (п.п. 1-3, 21), що призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). При вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 р. по справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) зазначив, що «окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (частина перша статті 50 Кримінального кодексу України. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 Кримінального кодексу України).

Керуючись загальними засадами призначення покарання (стаття 65 Кримінального кодексу України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину. Цей конституційний принцип не лише закріплено в положеннях Загальної частини Кримінального кодексу України, його покладено в основу нормативного встановлення кримінальної відповідальності в законодавстві України».

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 Кримінального кодексу України, суд також враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та характеризуючі дані на особу винного (Т. 2, а.с. 3, 4-5, 6, 7, 11-14, 16-17, 19, 20, 22, 25, 26; т. 3. 29 ).

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_3, суд також враховує відношення підсудного до вчиненого, який під час судового розгляду кримінальної справи лише частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Поряд з цим, суд приймає до уваги те, що підсудний ОСОБА_3 виховує малолітніх дітей, а також те, що останній ніде на працює, на обліку у Мукачівському районному центрі зайнятості не перебуває, страждає схильністю до вживання алкогольних напоїв, однак примусового лікування не потребує, знаходиться на обліку у фтизіатра з діагнозом: РТБ 02.0.10 інфільтративний Д МБТ-М0КоГоРо кат 2 ког 3 10, по місцю проживання характеризується негативно, схильний до скоєння злочинів.

Враховуючи відсутність помякшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини, конкретні обставини скоєних злочинів, особу підсудного, який в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про нього як про особу, що не бажає ставати на шлях виправлення, схильність до злочинної діяльності і в кінцевому результаті про відсутність позитивних змін в особистості підсудного та його неготовність до самокерованої правосвідомої поведінки у суспільстві, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім видом покарання, для виправлення підсудного та попередження з його боку скоєння нових злочинів, буде позбавлення волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 Кримінального кодексу України, суд також враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та характеризуючи дані на особу винного (т. 2, а.с. 28, 29, 31, 33, 35, 36, т. 3, а.с. 30).

За обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд також враховує відношення підсудного до вчиненого, який під час виступу в судових дебатах висловив жаль з приводу вбивства ОСОБА_11 та попросив вибачення у потерпілої, а також те, що останній ніде на працює, на обліку у Мукачівському районному центрі зайнятості не перебуває, страждає схильністю до вживання алкогольних напоїв, однак примусового лікування не потребує, по місцю проживання характеризується посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності та виховує малолітніх дітей.

Враховуючи наявність помякшуючої обставини та наявність обтяжуючої, конкретні обставини скоєних злочинів, особу підсудного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім видом покарання, для виправлення підсудного та попередження з його боку скоєння нових злочинів, буде позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі, а саме:

- відеокасету «Panasonic mini DV 60» № 087120CS6AR із записами відтворень обстановки і обставин події з підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка знаходиться при матеріалах справи слід зберігати при матеріалах справи (т. 2 а.с. 100);

- гужову повозку, яка зберігається на штрафмайданчику Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області слід повернути ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 140);

- пачку цигарок «Пріма срібна синя» із 12 цигарками, дві цигарки «Пріма срібна синя», банкноту номіналом 2 гривні, складний ніж із руків»ям із полімерного матеріалу, кулькову ручку, олівець, звязки ключів в кількості чотирьох, обкладинку для документів із шкірозамінника з написом «Ростов-Дон», окуляри в оправі із металу жовтого кольору, мобільний телефон «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468000004522», куртку, брюки та ремінь ОСОБА_11, які зберігаються в камері речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області - передати потерпілій ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 157-158, 167);

- чотири камені, шматок шиферу, три фрагменти дерев»яного бруска, шість фрагментів металевої огорожі, вісім фрагментів гужової повозки, пару черевиків, кросівок та двоє штанів ОСОБА_4, які знаходяться в камері речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області слід знищити (т. 1 а.с. 178).

Судові витрати по справі, які складають суму 303,92 грн. (т. 1 а.с. 249-255) слід у рівній мірі покласти на підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності з положеннями частини другої ст. 93 Кримінально процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально процесуального кодексу України, суд,

ЗАСУДИВ:

1. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених за п.п 6, 12 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

- за частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

- за п.п. 6, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

На підставі частини першої ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, остаточне покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

1.2. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 01 жовтня 2011 року.

1.3. Запобіжний захід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання вироком законної сили, залишити незмінним - тримання під вартою.

2. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

- за частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

- за п.п. 6, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

2.1. На підставі частини першої ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, остаточне покарання у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

2.2. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, обчислювати з 01 жовтня 2011 року.

2.3. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, до набрання вироком законної сили, залишити незмінним - тримання під вартою.

3. Речові докази по справі:

- відеокасету «Panasonic mini DV 60» № 087120CS6AR із записами відтворень обстановки і обставин події з підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка знаходиться при матеріалах справи - зберігати при матеріалах справи;

- гужову повозка, яка зберігається на штрафмайданчику Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_4;

- пачку цигарок «Пріма срібна синя» із 12 цигарками, дві цигарки «Пріма срібна синя», банкноту номіналом 2 гривні, складний ніж із руків»ям із полімерного матеріалу, кулькову ручку, олівець, звязки ключів в кількості чотирьох, обкладинку для документів із шкірозамінника з написом «Ростов-Дон», окуляри в оправі із металу жовтого кольору, мобільний телефон «Сіменс А 70» ІМЕІ 356468000004522», куртку, брюки та ремінь ОСОБА_11, які зберігаються в камері речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області - передати потерпілій ОСОБА_7;

- чотири камені, шматок шиферу, три фрагменти деревяного бруска, шість фрагментів металевої огорожі, вісім фрагментів гужової повозки, пару черевиків, кросівок та двоє штанів ОСОБА_4, які знаходяться в камері речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області - знищити.

4. Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9) в дохід держави суму 151,96 гривень (сто пятдесят одна гривні 96 коп.) у відшкодування витрат за проведення експертизи (висновок від 31.10.2011 №296, Т.1, а.с. 249-255).

5. Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10) в дохід держави суму 151,96 гривень (сто пятдесят одна гривні 96 коп.) у відшкодування витрат за проведення експертизи (висновок від 31.10.2011 №296, Т.1, а.с. 249-255).

6. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк, з моменту отримання копій вироку.

Головуючий В.В. Кость

Судді: Л.В. Курах

ОСОБА_42