Постанова № 50254639, 01.08.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Мукачево Справа №0707/5701/2012

1/303/70/13

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого судді Кость В.В.

при секретарі Болдижар О.В.

За участю:

прокурора Галай М.М.;

підсудних - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

захисника - ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою ст. 307, частиною другої ст. 28 та частиною першою ст. 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою ст. 307, частиною другої ст. 28 та частиною першою ст. 263 Кримінального кодексу України,

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу із взяття під варту на домашній арешт, або будь-який інший запобіжних захід, який не повязаний з триманням під вартою.

Необхідність задовлення клопотання обґрунтовується тим, що за час його перебування в умовах Закарпатської УВП №9, у нього значно погіршився стан здоровя, внаслідок наявності ряду хронічних захворювань.

Часто хворіє, на підставі чого потребує медичного огляду. Погіршився також його сімейний стан.

Вказані захворювання можуть викликати негативні наслідки у майбутньому та поставити під загрозу його життя, а також є перепоною в здійсненні ним повноправного захисту своїх прав та інтересів в суді.

У зв'язку з наведеним, вказав на неможливість його подальшого утримання в Закарпатскій УВП №9 та необхідність невідкладного лікування, яке не може йому бути надано йому в умовах Закарпатської УПВ №9.

Прокурор Галай М.М. та підсудний ОСОБА_2 просили суд взагалі не розглядати вищевказане клопотання, в звязку з неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу.

Підсудний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу залишили на розсуд суду.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши доводи підсудного з цього приводу, а також думку інших учасників судового розгляду, суд констатує наступне.

Частиною першою ст. 148 Кримінально процесуального кодексу України (1960 року) передбачено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно з правовими нормами ст.ст. 165, 274 Кримінально процесуального кодексу України (1960 року) суд може змінити запобіжний захід у випадку наявності підстав вважати, що відпала необхідність в раніше обраному запобіжному заході.

Статтею 21 Закону України «Про попереднє увязнення» передбачено, що адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, в тому числі, забезпечити особам, взятим під варту, необхідне медичне обслуговування. Відповідно до ст. 11 цього ж Закону, порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання лікувальних закладів органів охорони здоров'я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань, Службою безпеки України і Міністерством охорони здоров'я України.

Підпунктом 9.2.7 розділу 9 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000 №192 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань» передбачено, що особи, узяті під варту, і засуджені при потребі невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині слідчого ізолятора, направляються до найближчих лікувально-профілактичних закладів територіальних органів охорони здоров'я. Про направлення таких осіб до лікувального закладу сповіщається особа, яка розглядає справу, або орган, у провадженні якого перебуває справа. Відповідальність за своєчасний виклик медпрацівника, термінове вивезення хворого та його надійну охорону несе начальник установи.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про попереднє увязнення» нагляд за додержанням законодавства в місцях попереднього ув'язнення здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на вищевказане, у випадку порушення прав увязненого, внаслідок неналежного надання йому медичної допомоги, останній вправі оскаржити дію або бездіяльність посадових та інших осіб установ попереднього тримання затриманих до органів прокуратури.

За таких обставин справи, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1, оскільки у суду відсутні будь-які фактичні дані про те, що підсудний за станом свого здоровя не може утримуватися під вартою.

При цьому, суд виходить з того, що вищевказаними нормативно правовими актами забезпечено право осіб, які утримуються під вартою на отримання медичної допомоги як в умовах слідчого ізолятора, так і в умовах лікувально-профілактичних закладів територіальних органів охорони здоров'я, з покладенням відповідальності на посадових осіб пенітенціарних установ за забезпечення надання належної медичної допомоги таким особам.

Підсудним ОСОБА_1 не подано до суду жодних доказів щодо погіршення його стану здоровя, а також неможливість перебування підсудного ОСОБА_1 під вартою у звязку з поганим станом здоровя.

Ухвалою суду від 29.04.2013 по справі була призначена судово медична експертиза стану здоровя підсудного ОСОБА_1, однак за висновком експерта від 18.07.2013 №45, у ОСОБА_1 (на час обстеження) яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено.

Поряд з цим, підсудний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та перебуваючи на волі може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 148-150, 155, 165-1, 274 Кримінально процесуального кодексу України (1960 року)

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу із взяття під варту на домашній арешт, або будь-який інший запобіжний захід, не повязаний з арештом відмовити.

2. Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий/підпис/ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_5