Ухвала суду № 50252334, 13.09.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15397/15-к

Провадження № 1-кс/234/3440/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 вересня 2015 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області Лутай А.М.,

при секретарі - Астахові Р.Є,

за участю прокурора - Черната М.А.

захисника - адвоката Рябошапка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську клопотання начальника слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції майора юстиції Зархіна Дмитра Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015000000000862 від 11 травня 2015 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Липкуватівка Нововодолазького району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей 1999 та 2001 років народження, з вищою освітою, раніше не судимого, командира добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області, майор міліції, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.12 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції майор юстиції Зархін Д.О. 13 вересня 2015 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4

Клопотання мотивує тим, що в провадженні слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції перебувають матеріали досудового розслідування №42015000000000862 від 11 травня 2015 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.12 ч.2 ст.115 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 липня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України №326 в структурі міліції громадської безпеки ГУ МВС України в Харківській області створено підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина».

02 липня 2014 року наказом начальника ГУ МВС України в Харківській області №216 о/с ОСОБА_4 призначений на посаду командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області.

Поряд із цим, у структурі підрозділів громадської безпеки ГУ МВС України в Харківській області діє рота патрульної служби міліції особливого призначення «Східний корпус» ГУ МВС України в Харківській області, командиром якої являється капітан міліції ОСОБА_5

Відповідно до вимог ст.ст.19,68 Конституції України, ОСОБА_4 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України.

Згідно ст.ст.3,27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до положень ст.ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон), одним з основних завдань та обов'язків працівників міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, виявлення, запобігання і припинення кримінальних правопорушень, вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених законодавством.

Стаття 3 Закону регламентує, що діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості.

Статтею 5 Закону встановлено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Пунктами 1.2, 1.3, 2.1-2.6, 3.1, 3.2 Положення про підрозділи міліції громадської безпеки особливого призначення, затвердженого начальником Департаменту громадської безпеки МВС України 08.05.2014 року (далі - Положення), установлено, що зазначені підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами. Свою діяльність підрозділ здійснює в межах своїх повноважень відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги до прав людини. Діяльність підрозділу ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, законності. Завданнями та обов'язками підрозділу є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та охорона громадського порядку, виявлення, запобігання та припинення кримінальних правопорушень.

Достовірно знаючи вищевказані норми законодавства, всупереч їх вимог, в один із днів на початку травня 2015 року, точна дата на даний час не встановлена, у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин виник злочинний умисел на вчинення особливо тяжкого злочину - умисного вбивства людини - командира роти патрульної служби міліції особливого призначення «Східний корпус» ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_5

З метою досягнення своєї мети, направленої на умисне вбивство капітана міліції ОСОБА_5, ОСОБА_4, підшукуючи співучасників, звернувся до громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленої на даний час слідством особи на прізвисько «ОСОБА_13», яким запропонував «фізично ліквідувати», тобто вбити командира роти патрульної служби міліції особливого призначення «Східний корпус» ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_5, для чого пообіцяв надати вищевказаним особам відповідну вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові пристрої, автомобільний транспорт, доступ до полігону батальйону «Слобожанщина», необхідний для проведення тренувань, надати інформацію про місця проживання та перебування ОСОБА_5, його зв'язки, місця проживання батьків, родини та близьких друзів останнього, а також грошову винагороду у розмірі по 2500 доларів США кожному після вчинення вбивства ОСОБА_5

При цьому, вказані грошові кошти ОСОБА_4 мав намір отримати від лідера терористичної групи «Оплот» ОСОБА_8

Так, в один із днів наприкінці травня 2015 року за ініціативи ОСОБА_4 на території Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області (м. Харків, вул. Халтуріна 30), де в одному із адміністративних будівель розташований батальйон «Слобожанщина», у службовому кабінеті ОСОБА_4 відбулася зустріч останнього з громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_6, а також «ОСОБА_13». В ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 довів до всіх присутніх свої наміри, направлені на вбивство командира роти «Східний корпус» ОСОБА_5, розподілив ролі кожного з учасників та пообіцяв повідомити точний час та місце перебування ОСОБА_5 необхідні для доведення злочинного умислу групи, направленого на умисне вбивство ОСОБА_5, до кінця, на що вищевказані громадяни погодились, чим вчинив змову на вчинення злочину та інше умисне створення умов для його реалізації.

Проте, розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_4, громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_6, нібито надавши ОСОБА_4 згоду на вчинення на його замовлення умисного вбивства ОСОБА_5, добровільно відмовились від вчинення вказаного особливо тяжкого злочину та звернулись із відповідними заявами до правоохоронних органів.

11 вересня 2015 року о 15 год. 40 хв. злочинну діяльність ОСОБА_4, направлену на умисне позбавлення життя ОСОБА_5, припинено з причин, що не залежали від його волі та його було затримано співробітниками правоохоронних органів в порядку ст.208 КПК України.

Під час обшуку житла ОСОБА_4 виявлено та вилучено підшукані останнім засоби та знаряддя для вчинення вказаного злочину: вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові пристрої, засоби зв'язку та пристрої військово-тактичного призначення.

Слідчий зазначає, що таким чином, командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області майор міліції ОСОБА_4, в один із днів на початку травня 2015 року у м. Харкові, діючи умисно, підшукав засоби, знаряддя та співучасників для вчинення особливо тяжкого злочину - громадян ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановленою на даний час слідством особою на прізвисько «ОСОБА_13», з якими вступив у змову задля досягнення своєї мети - вчинення особливо тяжкого злочину, тобто умисного вбивства командира роти патрульної служби міліції особливого призначення «Східний корпус» капітана міліції ОСОБА_5, чим вчинив готування до вчинення особливо тяжкого злочину, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 14 та п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

12 вересня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.12 ч.2 ст.115 КК України.

13 вересня ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто вчиненні готування до особливо тяжкого злочину направленого на позбавлений життя людини - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі.

Також слідчий вказує, що вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, заявами та протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, допитом потерпілого ОСОБА_5, протоколом обшуку службових та адміністративних приміщень підрозділу патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина», що розташований на території РВХ МУ ГУМВС України в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Халтуріна, 30, під час якого в службовому кабінеті ОСОБА_4 виявлено та вилучено три предмети схожі на гранати РГД-5, протоколом обшуку помешкання ОСОБА_4 та його брата ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено 3 РПГ-22, 1 РПГ-26, два автомати Калашникова, понад 100 гранат Ф-1, понад 100 гранат Ф-5, понад 500 патронів калібрів 7, 62 мм., 5, 45 мм., 9 мм., 4 протипіхотні міни МОН-5, близько 2 кг. тротилу, військово - тактичні прилади (снайперські та лазерні приціли, пристрої для безшумної стрільби, дальноміри), висновком судової балістичної експертизи відповідно до якої виявленні в житлі ОСОБА_4 патрони калібру 9 мм. є боєприпасами, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, повідомленнями оперативного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО та іншими показаннями, доказами та документами здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Разом з тим, у ході досудового розслідування кримінального провадження №42015000000000862 встановлюється причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 К України.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 після вчинення вказаного кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області.

ОСОБА_4, перебуваючи на вказаній посаді має право доступу до службових документів підпорядкованих йому підрозділів, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу ОСОБА_4, як командира, на підлеглих працівників батальйону, які були свідками вчинення ним кримінальних правопорушень, в тому числі і готуванні до вбивства ОСОБА_5, а також на інших свідків, які добровільно відмовились від вчинення злочину та потерпілих у кримінальному провадженні, шляхом застосування погроз, насильства тощо з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Тривалий період роботи ОСОБА_4 в органах МВС України, системний характер протиправних дій ОСОБА_4 при перебуванні на посаді командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області, не визнання своєї причетності до вказаного злочину, свідчить про можливість продовження вчинення ним кримінального правопорушення направленого на позбавлення життя людей або скоєння інших злочинів з метою помсти.

Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України. ОСОБА_4 проживає у м. Харків, має тісні зв'язки з громадянами, які залишилися на території Російської Федерації та тимчасово непідконтрольній Україні території вказаних областей, в тому числі з керівником терористичної організації «Оплот» ОСОБА_8, а відтак перебуваючи на волі з метою ухилення від слідства та суду зможе виїхати на територію Російської Федерації або Донецької та Луганської областей. У зв'язку з цим у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_4 та як наслідок притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Крім того, слідчий просить не визначати підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину направленого на позбавлення життя людини, однак у тому, разі якщо суд прийде до висновку про необхідність визначення підозрюваному розміру застави, слідчий просить визначити її у розмірі не менше 1650 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, що ОСОБА_4, який є командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину направленого на позбавлення життя людини, що створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності у системі в органах МВС України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного ОСОБА_4, який просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він не вчиняв ніякого злочину, він є порядною та законослухняною людиною, патріотом України, має численні нагороди за участь в антитерористичній операції, а також думку захисника підозрюваного - адвоката Рябошапка А.М., який також просив відмовити в задоволенні клопотання, та обрати стосовно його підзахисного міру запобіжного заходу не пов'язану з позбавленням волі, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження вчинення його підзахисним кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, на підтвердження існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, а також з урахуванням особи ОСОБА_4, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є добропорядною людиною, має численні нагороди та відзнаки як від Міністра Внутрішніх справ України, так і від самого Президента України, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; та інше.

Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.14, п.12 ч.2 ст.115 КК України, тобто в готуванні до вбивства за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено відповідальність у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Надані органом досудового розслідування докази, а саме: заяви та протоколи допитів в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, які викривають ОСОБА_4 у вчиненні злочину, протокол обшуку від 11.09.2015р. службових та адміністративних приміщень підрозділу патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина», що розташований на території РВХ МУ ГУМВС України в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Халтуріна, 30, під час якого в службовому кабінеті ОСОБА_4 виявлено та вилучено три предмети схожі на гранати РГД-5, протокол обшуку від 11.09.2015р. помешкання ОСОБА_4 та його брата ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено 3 РПГ-22, 1 РПГ-26, два автомати Калашникова, понад 100 гранат Ф-1, понад 100 гранат Ф-5, понад 500 патронів калібрів 7, 62 мм., 5, 45 мм., 9 мм., 4 протипіхотні міни МОН-5, близько 2 кг. тротилу, військово - тактичні прилади (снайперські та лазерні приціли, пристрої для безшумної стрільби, дальноміри), висновок судової балістичної експертизи відповідно до якої виявленні в житлі ОСОБА_4 патрони калібру 9 мм. є боєприпасами, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, повідомлення оперативного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор, оскільки після вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 продовжує обіймати посаду командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області, та перебуваючи на вказаній посаді має право доступу до службових документів підпорядкованих йому підрозділів, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу ОСОБА_4, як командира, на підлеглих працівників батальйону, які були свідками вчинення ним кримінальних правопорушень, в тому числі і готуванні до вбивства ОСОБА_5, та на інших свідків, які добровільно відмовились від вчинення злочину, потерпілих у кримінальному провадженні, а також можливість продовження вчинення ним кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, суд вважає переконливими доводи слідчого та прокурора про те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4, з метою ухилення від слідства та суду може виїхати за межі України з метою ухилення від слідства та суду, що підтверджується наданими суду доказами, зокрема повідомленням Т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО полковника ОСОБА_12 від 12.09.2015 року за №50/2241.

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам, на які вказує слідчий та прокурор, шляхом застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.

Що стосується доводів захисника та підозрюваного щодо відсутності ризиків, що він буде будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватись від органів досудового розслідування і суду, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що нічим не підтверджуються.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.14, п.12 ч.2 ст.115 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, який працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, має нагороди за службу в органах внутрішніх справ, та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину направленого на позбавлення життя людини, яке відповідно до Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, що злочинну діяльність підозрюваного було припинено з причин, що не залежали від його волі, суд вважає необхідним не визначати розмір застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції майора юстиції Зархіна Дмитра Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі управляння Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти днів) з моменту затримання ОСОБА_4, а саме з 11 вересня 2015 року до 09 листопада 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецького області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: А.М.Лутай