Рішення № 50241403, 07.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 150/59/15-ц Провадження № 22-ц/772/1903/2015Головуючий в суді першої інстанції Цимбалюк Л. П.Категорія 27 Доповідач Медяний В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 07 вересня 2015 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Медяного В.М.,

Суддів : Зайцева А.Ю., Стадника І.М.,

При секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року, -

встановила:

У січні 2015 року позивач кредитна спілка «Альянс Україна» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки.

Позивач в обґрунтування свого позову посилається на те, що 30 липня 2008 року між Чернівецьким відділенням кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №74-08 кЧц, відповідно до якого останній як позичальнику був наданий кредит в розмірі 3300 гривень.

30 липня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки №74-08к, відповідно до якого ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

КС «Альянс Україна» свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору виконала, надавши позичальнику ОСОБА_3 кредит в розмірі 3300 гривень, про що свідчить видатковий касовий ордер від 30.07.2008 року.

Разом з тим, ОСОБА_3, зобов'язалася повернути кредит та проценти за його користування до 30 липня 2011 року /п.2.3 кредитного договору/, однак взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору належним чином вона не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 13.01.2015 року складає 8187 грн. 41 коп.

Згідно п.3.2 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

У зв'язку з цим позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Альянс Україна» суму неповернутого тіла кредиту у розмірі 1064,57 грн., проценти за користуванням кредитом в розмірі 3226,51 грн. та пеню у розмірі 3896,33 грн., а всього 8187,41 грн., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року позов КС «Альянс Україна» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Альянс Україна» заборгованість за кредитним договором № 74-08кЧц від 30.07.2008 року у розмірі 8187,41 коп., з яких: 1064,57 грн. -сума неповернутого тіла кредиту; 3226,51 грн. - проценти за користуванням кредитом; 3896,33 грн. - пеня.

Стягнуто солідарно у рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Альянс Україна» судові витрати, понесені при зверненні до суду - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також зазначає, що навесні 2009 року вона повністю повернула всю суму кредиту та відсотки за користуванням кредитом колишньому працівнику КС «Альянс Україна». У зв'язку з цим відповідач вважає, що має місце факт шахрайства, а тому вона звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, вона не погоджується з розміром нарахованих процентів та пені, який міг бути судом зменшений.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції скаржник відповідач ОСОБА_3 свою апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу також повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на її обґрунтованість. Зазначила, що взяті кошти її дочка ОСОБА_3 повернула позивачу ще у 2009 році і з тих пір до них КС «Альянс Україна» з вимогою повернення боргу жодного разу не зверталася.

Представник позивача КС «Альянс Україна» до суду апеляційної інстанції не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи у їх відсутність та заперечення на апеляційну скаргу, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України дана справа розглянута у його відсутність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення відповідачів у справі, що з'явилися до суду, колегія суддів вважає, що вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ч.1-3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги КС «Альянс Україна», суд першої інстанції встановив та виходив з того, що 30 липня 2008 року між Чернівецьким відділенням кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №74-08 кЧц, відповідно до якого останній як позичальнику був наданий кредит в розмірі 3300 гривень.

30 липня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки №74-08к, відповідно до якого ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

КС «Альянс Україна» свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору виконала, надавши позичальнику ОСОБА_3 кредит в розмірі 3300 гривень, про що свідчить видатковий касовий ордер від 30.07.2008 року.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредит та проценти за його користування до 30 липня 2011 року

Відповідно до п.3.1 кредитного договору плата за користування кредитом (проценти) становить 0,1918% за день плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником авансово в день отримання кредиту. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту.

Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків в табл.1 (пункт 3.3. кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.1.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків.

У випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту позичальник зобов'язаний сплатити нараховані проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення (пункт 5.1.9 кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.4.4 кредитного договору кредитодавець вправі достроково розірвати кредит та вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь термін, передбачений п.2.1 ст.2 Договору у випадку наявності хоча б однієї із перелічених обставин, зокрема, затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний день; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків від суми кредиту.

За порушення визначеного графіком (ст.3.3. договору) терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом Позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 1 (одного) проценту від загальної сумі: неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання (пункт 6.1 кредитного договору).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №74-08 к від 30.07.2008 року, тому відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України, п.2.1, п. 3.2 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Проте, всупереч умов кредитного договору ОСОБА_3 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання.

Станом на 13.01.2015 року заборгованість ОСОБА_3 як позичальника перед КС «Альянс Україна» за кредитним договором №74-08кЧц складає 8187 грн. 41 коп., з яких:

1064 грн. 57 коп. - сума неповернутого тіла кредиту;

3226 грн. 51 коп. - проценти за користування кредитом;

3896 грн. 33 коп. - пеня.

Заборгованість ОСОБА_3 перед банком підтверджується розрахунком штрафу, пені та відсотків за договором кредиту №74-08 квЧц від 30.07.2008 року /а.с. 9/.

Згідно з ст. ст. 526, 530, ч. 2 ст. 651, ч. 5 ст. 653 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладених між сторонами. КС «Альянс Україна» внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму процентів за користування даним кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому вірно дійшов висновку про задоволення даного позову.

Не знайшли свого підтвердження твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що навесні 2009 року нею сплачено всю суму коштів за користування кредитом, оскільки встановлено, що дані твердження не відповідають дійсності та належним чином не підтверджені. Зокрема, як вбачається з карточки платежів по гривневому кредиту (договору кредиту №74-08квЧц від 30.07.2008 року) (а.с. 8) позичальником ОСОБА_3 протягом 2010 року ще сплачувались відсотки та тіло кредиту, зокрема, 30.01.2010 року всього на загальну суму 200 гривень; 02.07.2010 року - 350 гривень; 30.07.2010 року - 200 гривень; 27.08.2010 року - 150 гривень; 08.11.2010 року - 300 гривень; 30.12.2010 року - 200 гривень.

Таким чином суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_3 належним чином відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти вимог КС «Альянс Україна» щодо стягнення кредитної заборгованості, не надано жодного належного та допустимого доказу того, що нею в повному обсязі виконано кредитні зобов'язання, на підтвердження не надано касового ордеру, який би свідчив про сплату всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом. Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини, правильно застосувавши норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права, прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині відповідача ОСОБА_3

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не вирішено питання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені, оскільки встановлено, що відповідачами таке клопотання не заявлялося та не зазначалося підстав, передбачених ч.3 ст. 551 ЦК України для її зменшення, а суд в свою чергу не вбачав підстав для її зменшення.. Крім цього, встановлено, що стягнута судом пеня в сумі 3896,33 грн. відповідає вимогам ст. 551 ЦК України, оскільки дана пеня нарахована згідно вимог ст. 258 ЦК України лише за один рік та не перевищує сумарний розмір збитків, а саме тіла кредиту в сумі 1064 грн. 57 коп. та процентів в сумі 3226 грн. 51 коп., що загалом дорівнює сумі 4291,08 грн.

Також колегією суддів з'ясовано, що відповідачі не зверталися до суду до винесення ним рішення із заявою про застосування позовної давності у спорі.

Разом з тим, колегія суддів, заслухавши пояснення відповідачів у справі та дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог частини 3 ст. 303 ЦПК України вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, оскільки апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Встановлено, що 30 липня 2008 року між Чернівецьким відділенням кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №74-08к, відповідно до п. 2.1 якого поручитель ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_3, що випливають із договору кредиту №74-08 кЧц від 30 липня 2008 року між кредитором та боржником.

Відповідно до п.3.1 договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно договору кредиту.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі, тобто: повернення кредиту, виплату процентів за користування кредитом, сплату пені та штрафних санкцій, сплату додаткових процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов Договору кредиту.

Відповідно до п. 3.3 зазначеного договору у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх обов'язків за договором кредиту кредитор зобов'язується повідомити про це поручителя.

Крім цього, відповідно до п. 4.1 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов даного договору.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З вищезазначеного договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання сторонами умов Даного Договору, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У договорі кредиту строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - позичальник зобов'язується повернути кредит та проценти за його користування до 30 липня 2011 року (пункт 2.3).

За таких обставин у КС «Альянс Україна» виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_3 щодо повернення кредиту, починаючи з 30 липня 2011 року, протягом наступних 6 місяців.

Таку вимогу до поручителя КС «Альянс Україна» пред'явив, однак, як убачається з матеріалів справи, лише 27.08.2014 року (а.с.11), тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Такого самого по суті висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 23.05.2012 року та в постанові від 18.07.2012 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок відповідає установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а тому висновок суду першої інстанції у справі, яка є предметом перегляду, в цій частині не ґрунтуються на вимогах матеріального права.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції залишатися в законній силі не може та підлягає зміні на підставі п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року в частині солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_4 скасувати.

В задоволенні позову кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_4 про стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки та судового збору - відмовити.

В іншій частині рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ А.Ю.Зайцев

/підпис/ І.М.Стадник

Згідно з оригіналом:

Суддя: В.М. Медяний