Ухвала суду № 50238918, 07.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

7 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Волкова О.Ф., Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» до Інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 8 вересня 2014 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 листопада 2014 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 лютого 2015 року скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2014 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Інспекція звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року (справа № К/800/10285/14), яка, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Крім того, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Інспекції.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Інспекцією заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: О.Ф. Волков П.В. Панталієнко