Ухвала суду № 50235346, 10.03.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1133/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гончарука В.П.

при секретарі - Погорілій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, справу за скаргою ОСОБА_1, зацікавлена особа : ОСОБА_2, Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявський А. М., на постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявського А. М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою в якій просив суд визнати неправомірною постанову державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Телявського А. М.., винесену 13 листопада 2014 р. в рамках виконавчого провадження № 45426047 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва № 755/29061/13-ц від 02 липня 2014 р., скасувати таку постанову, зобов"язавши державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист.

Вимоги скарги мотивовані тим, що вказаний виконавчий лист складено з урахуванням всіх вимог до такого документу, а оскаржувана постанова державного виконавця прийнята з порушенням вимог ЗУ "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.

В судове засідання сторони не з"явились, представник скаржника надав заяву, в якій просив розглянути скаргу у його відсутність.

Вказане не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 02 липня 2014 р. на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.03.2014р., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу судом було видано відповідний виконавчий лист.

07.11.2014 р. представник скаржника звернувся до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження разом з якою було надано оригінал виконавчого листа №45426047 від 13.11.2014 р., однак постановою державного виконавця Телявського А. М. від 13.11.2014 р. в рамках виконавчого провадження № 45426047 було відмовлено у його відкритті, вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Відмова у відкритті виконавчого провадження згідно вказаної постанови державного виконавця мотивована тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" в частині зазначення в ньому відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Виходячи з положень ст. 9 ЗУ "Про виконавче провадження", участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

З наданих представником заявника документів судом не вдалось встановити дійсну відповідність довіреності, наданої 06.11.2012р. до виконавчої служби, виходячи з чого заявлені вимоги в цій частині скаржником не доведено.

Згідно вимог ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи наведені положення ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" вбачається, що зазначення індивідуального ідентифікаційного номера боржника є обов"язковою вимогою до оформлення виконавчого документа за виключенням випадку, коли фізична особа - стягувач або боржник через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера. В такому випадку зазначається їх серія та номер паспорта.

Як вбачається з наданої представником скаржника копії виконавчого листа, в його тексті дійсно не зазначено відомостей про ідентифікаційний номер боржника, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" та дає підстави згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 цього ж закону відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Підсумовуючи наведене, в судовому засіданні було встановлено відповідність оскаржуваної постанови державного виконавця Телявського А.М. від 13.11.2014 р., прийнятої в рамках виконавчого провадження № 45426047 вимогам чинного законодавства, виходячи з чого вимоги скарги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 11, 18, 19, 26, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, зацікавлена особа : ОСОБА_2, Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявський А. М., на постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявського А. М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя: