Рішення № 50234698, 26.01.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3954/14-ц

провадження № 2/753/155/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Степанишиній Г.А., Стрільчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особа - ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

КП "Господар Дарницького району м. Києва" 28.02.2014 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особа - ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач зазначав, що будинок АДРЕСА_1 зазначеного будинку зареєстровані три особи - відповідачі по даній справі; квартира №47 є приватизованою, трикімнатною, житловою площею 40,80 кв. м; власником особового рахунку по зазначеній квартирі є відповідачка ОСОБА_6

Оскільки відповідачі своєчасно та в повному обсязі не сплачували за надані комунальні та інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2014 року складає 19932,32 грн., відповідачі фактично відмовились від погашення боргу добровільно, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі, а саме - стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Позивача суму заборгованості в розмірі 19932,32 грн.; представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_10 позов не визнав, стверджуючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними в судовому засіданні, просив в задоволенні позову відмовити відносно усіх відповідачів, застосувавши в тому числі положення позовної давності; відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, явка яких в судове засідання судом була визнана обов»язковою, в судове засідання не з»явились повторно, до матеріалів справи відповідачами були надані письмові пояснення (а.с.76-78), просили в задоволенні позову відмовити, а справу розглядати за їхньої відсутності; 3 особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась повторно, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідачів в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

В судовому засіданні встановлено: згідно наданої довідки форми №3 від 06.10.2014 року, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1; дана квартира є трикімнатною, житловою площею 40,8 кв. м, загальною площею 68,10 кв. м; власником особового рахунку по квартирі є ОСОБА_2 (а.с.12, 95).

Згідно довідки БТІ м. Києва від 31.12.2014 року (а.с.113) - квартира №47 належала відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.11.2006 року.

Згідно наданої представником відповідачів копії Договору дарування 2/3 частин квартири від 29.12.2012 року, посвідченого 29.12.2012 року ОСОБА_11 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №7354, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відповідачі 1 та 2) подарували свої частки (по 1/3 частині) ОСОБА_5 (обдаровувана); як вбачається з п.10 цього Договору, сторони домовились про символічну передачу дарунку, яка здійснилася до підписання цього договору шляхом прийняття Обдаровуваною від Дарувальників технічного паспорту та ключів від квартири, що є предметом цього Договору (а.с.47).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2015 року, право власності за ОСОБА_5 на 2/3 частини квартири №47 на підставі договору дарування від 29.12.2012 року було зареєстроване лише 13.08.2014 року, тобто після відкриття провадження у даній справі.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та утриманні Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" з 1998 року (а.с.53-68).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Отже, позовна заява позивачем подана 27.02.2014 року, позовні вимоги заявлені Позивачем відповідно до розрахунку станом на 01.01.2014 року; 3 особа - ОСОБА_5, як співвласник квартири №47 з 13.08.2014 року, в квартирі до 01.01.2014 року не проживала, відповідно будь-які нарахування на неї позивачем не проводились.

Представником відповідачів та самими відповідачами (згідно письмових пояснень - а.с.76-78) не заперечується про те, що станом до 01.01.2014 року вони (відповідачі) не звертались до Позивача із заявами щодо фактичного не проживання в квартирі АДРЕСА_1, але відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишаються бути зареєстрованими в зазначеній квартирі по теперішній час.

Згідно ст.526, 623 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст.20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - розмір плати за житлово-комунальні послуги, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховується і встановлюється виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.360, 383 ЦК України власник (співвласники) житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.13-15) на ім'я ОСОБА_2, по квартирі №47 налічується заборгованість за житлово-комунальні послуги з 01.02.2004 року по 31.12.2013 року - в розмірі 19932,32 грн., у тому числі - розмір заборгованості станом на 01.02.2004 року значиться у розмірі 7580,97 грн.

При цьому, згідно наданих позивачем копії Договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 29.09.2003 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2, станом на 01.10.2003 року заборгованість в сумі 6955,08 грн. відповідачка ОСОБА_2 повинна була погашати до 01.10.2013 року (а.с.69, 91-94); цей факт відповідачами належними доказами не спростований.

Наданий позивачем розрахунок суми заборгованості по квартирі №47 (а.с.13-15) по суті відповідачами не оспорюється; згідно цього розрахунку сума заборгованості становить (49409,19 - 35888,75 - 462,27 - 706,82 + 7580,97) = 19932,32 грн.

Згідно положень ст.257, 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, не встановлено; з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з урахуванням неподільності предмета зобов'язання за весь розрахунковий період, підлягає стягненню солідарно на користь Позивача сума заборгованості у розмірі 19932,32 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.ст.11-16, 257, 267, 322, 360, 383, 526, 623 ЦК України, ст.150, 156 ЖК України, ст.20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) солідарно на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (код 14315687) 19932 грн. 32 коп., судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп., а всього 20175 (двадцять тисяч сто сімдесят п»ять) грн. 92 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.