Ухвала суду № 50231699, 14.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.

Секретар судових засідань Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» філія «Північно-Західне регіональне управління «АТ Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми депозиту, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до АТ «Банк Фінанси та кредит» філія «Північно-Західне регіональне управління «АТ Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми депозиту.

На вказану ухвалу АТ «Банк Фінанси та кредит» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вона є незаконною та такою що прийнята з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, АТ «Банк Фінанси та кредит» зазначив, що відповідно до вимог ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Вказує, що АТ «Банк Фінанси та кредит» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 60, а тому розгляд зазначеного позову належить до юрисдикції відповідного суду м. Києва.

Просить скасувати ухвалу судді Рівненського міського суду від 24 червня 2015 року про відкриття провадження у справі та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони були належним чином повідомлені судом про час і місце розгляду справи проте в судове засідання не прибули. Позивач просив суд розглядати справу без його участі, а представник банку не повідомив суд про причини своєї неявки та не просив про відкладення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Згідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2014 року між ОСОБА_3 та АТ «Банк Фінанси та кредит» в особі начальника відділення №51 Лозинського Д.І., що діє на підставі довіреності №1676 укладено Договір-заявку №300131/115398/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на строк з 03 жовтня 2014 року по 03 травня 2015 року в іноземній валюті (а.с. 2).

З даного договору вбачається, що місцем укладення договору є відділення №51 АТ «Банк Фінанси та кредит», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд. 41.

У п. 38 постанови №3 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог ч.7 ст.110 ЦПК також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (ст. 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Оскільки філія або представництво юридичної особи діють у межах наданих їм повноважень, то пред'явлення позову за їх місцезнаходженням можливе лише тоді, коли спір випливає саме з їх діяльності.

Також, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами стосується невиконання банком договору банківського вкладу (депозиту), а тому на дані правовідносини розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів», згідно якого та ч.5 ст.110 ЦПК України, такі позови можуть пред'являтися за місцем проживання позивача.

Позивач ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Рівненського міського суду Рівненської області.

Відповідно до п. п. 17, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з п.1 ч.3 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до банківських послуг належить залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб.

Як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12.04.1996 року, судам слід мати на увазі, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав та умов їх виконання, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону України «Про захист прав споживачів» і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються як положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» так і відповідними нормами Цивільного процесуального кодексу України та іншого законодавства.

При постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції фактично враховано вищенаведені вимоги закону та відповідні роз'яснення.

Таким чином Рівненським міським судом Рівненської області правомірно відкрито провадження у справі, оскільки позов ОСОБА_3 стосується захисту його прав, як споживача.

Відповідно доводи апелянта про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала судді Рівненського міського суду від 24 червня 2015 року про відкриття провадження у справі винесена законно, відповідно до вимог цивільного законодавства, і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: Н.М. Ковальчук

С.В. Хилевич