Рішення № 50222699, 08.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2713/15 Головуючий у І інстанції Проць Т.В. Провадження № 22-ц/780/5030/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 23 08.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Ігнатченко Н.В., Лащенка В.Д.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 28» про зобов'язання укласти договір, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила зобов'язати відповідача укласти з нею договір на водопостачання на загальних умовах та згідно діючих тарифів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням послуг по водопостачанню ОСББ «Лермонтова 28», яке полягає у відключенні водопостачання, позивач звернулася до відповідача з вимогою про укладення з нею договору про надання послуг. Однак, відповідач їй відмовив, посилаючись на наявність відповідного договору з ОСББ «Лермонтова 28». ОСОБА_2 регулярно сплачує послуги з водопостачання, заборгованість відсутня. Відповідно до ст. ст. 19, 20, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг, яким є відповідач, зобов'язаний укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не застосував ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». Постачальником житлово-комунальних послуг є відповідач, а не ОСББ «Лермонтова 28». Між позивачем та третьою особою не існує договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню. Суд відмовив у долучені до матеріалів справи копії договору, укладеного між КП «Обухівводоканал» та ОСОБА_3, яка є власником квартири в будинку АДРЕСА_1. Договір про надання житлово-комунальних послуг між ОСББ «Лермонтова 28» та ОСОБА_2 відсутній.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 травня 2012 року.

У зазначеному багатоквартирному житловому будинку власниками квартир створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 28», затверджено та зареєстровано Статут ОСББ.

16 січня 2013 року між ОСББ та філією Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства укладено Договір № 976 на послуги водопостачання та водовідведення. За умовами вказаного договору КП «Обухівводоканал» зобов'язався надавати воду цілодобово. Споживач зобов'язався утримувати в належному та справному стані водопровідно-каналізаційну мережу, прилади та устаткування, споруди, які знаходяться на його балансі. Щомісячно надавати відомості про споживання води своїми об'єктами. Вчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги. Облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на об'єктах споживача.

Згідно протоколу зборів вповноважених осіб ОССБ «Лермонтова 28» від 30 травня 2015 року ОСОБА_2 не є членом ОСББ.

ОСОБА_2 звернулася до Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства з заявою та просила укласти з нею, як власником квартири, договір на водопостачання.

З листа Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства від 27 травня 2015 року вбачається, що відповідач відмовив в укладенні договору, посилаючись на наявність договору № 976 від 16 січня 2013 року на надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує послуги водопостачання від ОСББ, яке уклало договір з відповідачем. Прямі договірні відносини між КП «Обухівводоканал» та ОСОБА_2 можуть існувати у випадку вирішення у встановленому діючим законодавством порядку питання щодо компенсування відповідачу витрат з виконання робіт по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи водопостачання та водовідведення, демонтажу, повірки, монтажу після повірки квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збору платежів безпосередньо від абонентів тощо.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз положень вказаного Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статтях 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, статей 19-21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, підготовка та укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком виконавця. Відмова виконавця послуг від підготовки та укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, статей 627, 630 ЦК України та статей 19, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім того, Законом України від 10 квітня 2014 року № 1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" внесено зміни до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо особливостей укладання договорів у багатоквартирному будинку, а саме: визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем.

Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та являється споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема, послуги з водопостачання. Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення. Отже, в силу вимог ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позовна вимога ОСОБА_2, як споживача послуг, про зобов'язання відповідача, як виконавця послуг, укласти договір на водопостачання є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, на що обґрунтовано посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 28» про зобов'язання укласти договір задовольнити.

Зобов'язати Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство укласти з ОСОБА_2 договір на водопостачання квартири АДРЕСА_1 на загальних умовах та згідно діючих тарифів.

Стягнути з Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства, місцезнаходження - вулиця Каштанова, 23, у місті Обухів, Київської області, ЄДРПОУ 25690247, на користь ОСОБА_2, проживаючої АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Лащенко В.Д.