Рішення № 50217050, 08.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2015 року Справа № 913/276/15

Провадження №19/913/276/15

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м.Київ

до Державного підприємства "Донбасантрацит", м.Красний Луч Луганської області

про стягнення 542694888 грн 94 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Рубан І.Є.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сірий А.М. - представник, довіреність №15-07/246-Д від 15.07.2015;

від відповідача - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором з реструктуризації боргу №16/12-РБ від 08.01.2013 в сумі 320587883 грн 12 коп., втрат від інфляції в сумі 111655985 грн 10 коп., 3% річних у сумі 9881257 грн 92 коп., пені в сумі 100569762 грн 80 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.06.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 13.07.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.07.2015 розгляд справи відкладений на 21.07.2015.

Заявою №1658-юр від 20.07.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 320587883 грн 12 коп., інфляційні втрати в сумі 111655985 грн 10 коп., 3% річних у сумі 9881257 грн 92 коп., пеню в сумі 5370253 грн 86 коп. Також позивач зазначив, що розрахунок пені проводився з 01.09.2014 по 28.02.2015, інфляційних втрат за період з березня 2013 року по квітень 2015 року, 3% річних за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 включно; що суми стягнуті за рішеннями господарського суду Луганської області від 20.12.2011 у справі №4/205/2011 та від 09.08.2011 у справі №1/90/2011 в розмірі 271747 грн 74 коп. сплачені відповідачем повністю, що підтверджується заявою №0676/10 від 23.04.2014 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.07.2015 було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 08.09.2015 включно та розгляд справи відкладений на 08.09.2015.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням відповідача є: вул.Косіора, б.10, м.Красний Луч Луганської області. Також відповідач має адресу електронної пошти: ivcda@kl.lg.ua.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Красний Луч тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками (а.с.5, 120, 206). Крім того, господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом надсилання на адресу його електронної пошти: ivcda@kl.lg.ua, електронних примірників ухвал, що підтверджується відповідними роздруківками (а.с.4, 116, 203).

Також, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Донбасантрацит" протягом 2010-2011 років були укладені договори про надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, №07-02-10/ФД від 25.10.2010, №07-02-10/ФД/1 від 10.11.2010, №07-02-10/ФД/2 від 11.11.2010, №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010, №16-11/ФД/1 від 15.06.2011, №16-11/ФД/2 від 08.07.2011, №16-11/ФД/3 від 14.07.2011, №16-11/ФД/4 від 22.07.2011, №16-11/ФД/5 від 22.07.2011, №16-11/ФД/6 від 18.08.2011, №16-11/ФД/7 від 18.08.2011, №16-11/ФД/8 від 14.09.2011 відповідно до яких позивачем було надано фінансову допомогу відповідачеві в сумі 78186275 грн 91 коп.

Пунктом 5.2.3 зазначених договорів було передбачено обов'язок відповідача повернути фінансову допомогу згідно з графіком повернення грошових коштів фінансової допомоги, або негайно повернути фінансову допомогу за вимогою надавача у разі невиконання одержувачем умов цього договору, але відповідач свої зобов'язання не виконував.

28.12.2009 між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Донбасантрацит" було укладено договір поставки вугілля №42-09/КПП (далі - договір №1).

01.02.2010 між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Донбасантрацит" було укладено договір поставки вугілля №16-10/1-ЕН (далі - договір №2).

19.04.2011 був укладений ідентичний за змістом договір поставки вугілля №16-11/1-ЕН (далі - договір №3).

За умовами п.1.1 зазначених договорів постачальник (відповідач) поставляє покупцю (позивачу) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Згідно з умовами п.4.2 договорів №1, №2, №3 вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору.

В п.7.3 договорів №1, №2 та №3 сторони передбачили, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10% вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п.3.1.6 та 3.1.7 договорів.

На виконання вказаних договорів позивачем було здійснено відповідачеві передплату, але вугільна продукція була поставлена лише частково, внаслідок чого сума передплати, на яку продукція поставлена відповідачем не була склала 252970118 грн 16 коп.

Рішеннями господарського суду Луганської області від 09.08.2011 у справі №1/90/2011 та від 20.12.2011 у справі №4/205/2011 за позовами Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Донбансантрацит" стягнуто з відповідача на користь позивача 224692 грн 36 коп.

Через непогашення відповідачем за перерахованими вище зобов'язаннями заборгованості в загальній сумі 331381086 грн 43 коп., в т.ч. за договорами про надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, №07-02-10/ФД від 25.10.2010, №07-02-10/ФД/1 від 10.11.2010, №07-02-10/ФД/2 від 11.11.2010, №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010, №16-11/ФД/1 від 15.06.2011, №16-11/ФД/2 від 08.07.2011, №16-11/ФД/3 від 14.07.2011, №16-11/ФД/4 від 22.07.2011, №16-11/ФД/5 від 22.07.2011, №16-11/ФД/6 від 18.08.2011, №16-11/ФД/7 від 18.08.2011, №16-11/ФД/8 від 14.09.2011 в сумі 78186275 грн 91 коп., за договорами поставки вугілля №42-09/КПП від 28.12.2009, №16-10/1-ЕН від 01.02.2010, №16-11/1-ЕН від 19.04.2011 в сумі 252970118 грн 16 коп., за рішеннями господарського суду Луганської області від 09.08.2011 у справі №1/90/2011 та від 20.12.2011 у справі №4/205/2011 у сумі 224692 грн 36 коп., між сторонами 08.01.2013 було укладено договір з реструктуризації боргу №16/12/-РБ.

Відповідно до п.1 вказаного договору станом на дату його підписання загальна заборгованість боржника (відповідача) перед кредитором (позивачем) становить 331381086 грн 43 коп., в т.ч. у розмірі 1564689 грн 91 коп. за договором про надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, у розмірі 3019200 грн 00 коп. за договором №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, у розмірі 2321033 грн 90 коп. за договором №07-02-10/ФД від 25.10.2010, у розмірі 6706860 грн 25 коп. за договором №07-02-10/ФД/1 від 10.11.2010, у розмірі 4024956 грн 50 коп. за договором №07-02-10/ФД/2 від 11.11.2010, у розмірі 2879818 грн 95 коп. за договором №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010, у розмірі 2762222 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/1 від 15.06.2011, у розмірі 6636210 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/2 від 08.07.2011, в розмірі 17466200 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/3 від 14.07.2011, у розмірі 14605146 грн 40 коп. за договором №16-11/ФД/4 від 22.07.2011, у розмірі 5289000 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/5 від 22.07.2011, у розмірі 4037500 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/7 від 18.08.2011, у розмірі 4030000 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/6 від 18.08.2011, у розмірі 2843438 грн 00 коп. за договором №16-11/ФД/8 від 14.09.2011, у сумі 176228524 грн 95 коп. за договором поставки вугілля №16-10/1-ЕН від 01.02.2010, у сумі 75479980 грн 40 коп. за договором поставки вугілля №16-11/1-ЕН від 19.04.2011, у сумі 1261612 грн 81 коп. за договором поставки вугілля №42-09/КПП від 28.12.2009, у сумі 219509 грн 61 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2011 у справі №1/90/2011, у сумі 5182 грн 75 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.2011 у справі №4/205/2011.

Згідно з п.2 договору реструктуризації з його підписанням зобов'язання боржника по погашенню боргу шляхом сплати грошових коштів за договорами та/або рішеннями судів та/або правочинами, переліченими у п.1 цього договору, реструктуризуються, а боржник зобов'язується погасити борг перед кредитором шляхом щомісячного перерахування кредиторові сум погашення, розрахованих пропорційно питомої ваги в загальній сумі реструктуризованої заборгованості по договорах та в першу чергу погашення заборгованості по рішенням суду, за наступним графіком реструктуризації (розстрочення) боргу: з лютого 2013 року по січень 2015 року в сумі 13255243 грн 46 коп. щомісячно, лютий 2015 року в сумі 13255243 грн 39 коп.

У п.4 договору сторони передбачили, що боржник зобов'язаний здійснити перерахування сум погашення боргу до настання першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем погашення.

Відповідно до пп.5.4 п.5 договору у випадку порушення боржником виконання графіку реструктуризації (розстрочення) боргу або інших умов цього договору, кредитор має право на власний вибір, без отримання згоди боржника та, надіславши йому листом відповідне повідомлення, в односторонньому порядку у відповідності до чинного законодавства надіслати боржнику заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму прострочення, яка є обов'язковою для боржника.

У разі прострочення перерахування боржником суми погашення або її частини, кредитор має право нарахувати боржникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення починаючи з першого дня прострочення (п.6 договору).

Заявою №0676/10 від 23.04.2014 (а.с.68) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 473649 грн 51 коп. були припинені зобов'язання на суму 5182 грн 75 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.2011 у справі №4/205/2011 та на суму 219509 грн 61 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2011 у справі №1/90/2011.

Заявою №2752/02 від 30.11.2014 (а.с.54) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 9259842 грн 76 коп. були припинені зобов'язання по договорам надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, №07-02-10/ФД від 25.10.2010, №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010 в зазначеній сумі.

Заявою №1194/06 від 10.06.2014 (а.с.72) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 1261612 грн 81 коп. були припинені зобов'язання на зазначену суму за договором поставки вугілля №42-09/КПП від 28.12.2009.

Враховуючи викладене, відповідачем з моменту укладення договору реструктуризації боргу сплачено позивачу 10793203 грн 31 коп.

31.12.2014 позивач звертався до відповідача з листом №3054/06, в якому вимагав погасити заборгованість у сумі 331381086 грн 43 коп., у т.ч. прострочену заборгованість в сумі 280827335 грн 56 коп., пеню в сумі 55013298 грн 01 коп., інфляційні нарахування в сумі 51628304 грн 13 коп., 3% річних у сумі 8357235 грн 86 коп.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання не виконав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів за договорами про надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, №07-02-10/ФД від 25.10.2010, №07-02-10/ФД/1 від 10.11.2010, №07-02-10/ФД/2 від 11.11.2010, №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010, №16-11/ФД/1 від 15.06.2011, №16-11/ФД/2 від 08.07.2011, №16-11/ФД/3 від 14.07.2011, №16-11/ФД/4 від 22.07.2011, №16-11/ФД/5 від 22.07.2011, №16-11/ФД/6 від 18.08.2011, №16-11/ФД/7 від 18.08.2011, №16-11/ФД/8 від 14.09.2011 та за договорами поставки вугілля №42-09/КПП від 28.12.2009, №16-10/1-ЕН від 01.02.2010, №16-11/1-ЕН від 19.04.2011 підтверджений матеріалами справи.

Частинами 2, 4 ст.604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що з укладенням 08.01.2013 між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Донбасантрацит" договору з реструктуризації боргу №16/12-РБ має місце новація, у зв'язку з чим зобов'язання за договорами про надання фінансової допомоги №05-10/09-ФД/2 від 16.06.2010, №05-10/09-ФД/3 від 24.06.2010, №07-02-10/ФД від 25.10.2010, №07-02-10/ФД/1 від 10.11.2010, №07-02-10/ФД/2 від 11.11.2010, №07-02-10/ФД/3 від 08.12.2010, №16-11/ФД/1 від 15.06.2011, №16-11/ФД/2 від 08.07.2011, №16-11/ФД/3 від 14.07.2011, №16-11/ФД/4 від 22.07.2011, №16-11/ФД/5 від 22.07.2011, №16-11/ФД/6 від 18.08.2011, №16-11/ФД/7 від 18.08.2011, №16-11/ФД/8 від 14.09.2011 в сумі 78186275 грн 91 коп., за договорами поставки вугілля №42-09/КПП від 28.12.2009, №16-10/1-ЕН від 01.02.2010, №16-11/1-ЕН від 19.04.2011 та за рішеннями господарського суду Луганської області від 09.08.2011 у справі №1/90/2011, від 20.12.2011 у справі №4/205/2011 є припиненими, і має місце нове зобов'язання за договором з реструктуризації боргу №16/12-РБ.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №16/12-РБ підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №16/12-РБ в сумі 320587883 грн 12 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 у сумі 5370253 грн 86 коп. (з урахуванням заяви №1658-юр від 20.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.6 договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №16/12-РБ сторони передбачили, що у разі прострочення перерахування боржником суми погашення або її частини, кредитор має право нарахувати боржникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення починаючи з першого дня прострочення.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 у сумі 5370253 грн 86 коп. (з урахуванням заяви №1658-юр від 20.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок пені зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №16/12-РБ та часткового погашення боргу відповідачем.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з березня 2013 року - квітень 2015 року у сумі 111655985 грн 10 коп. та 3% річних за період з 01.03.2013 по 08.05.2015 включно у сумі 9881257 грн 92 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.15) суд вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений відповідно до діючого законодавства та умов договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №16/12-РБ, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з березня 2013 року - квітень 2015 року у сумі 111655985 грн 10 коп. та 3% річних за період з 01.03.2013 по 08.05.2015 у сумі 9881257 грн 92 коп. підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви №1658-юр від 20.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог).

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Донбасантрацит" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", вул.Косіора, б.10, м.Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 32446546, на користь Державного підприємства "Вугілля України", вул.Б.Хмельницького, б.4, м.Київ, ідентифікаційний код 32709929, заборгованість в сумі 320587883 грн 12 коп., пеню в сумі 5370253 грн 86 коп., 3% річних у сумі 9881257 грн 92 коп., інфляційні втрати в сумі 111655985 грн 10 коп., судовий збір у сумі 73080 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Косенко