Рішення № 50214191, 04.09.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №439/148/14-ц

Категорія 51

2/295/1523/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.

з участю секретаря с/з Давиденко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Бродівська райдержадміністрація про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неї, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12.11.2008 року вона була залишена на подальше проживання з батьком, відповідачем по справі, однак жодного дня з батьком не проживала. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2011 року місце проживання було визначене з матір'ю і з цього часу відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не проявляє батьківської турботи та піклування, не цікавиться її здоров'ям, вихованням та розвитком, уникає спілкуванню, ігнорує телефонні дзвінки.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з тих же мотивів та підстав викладених в заяві. Вважає, що поважних причин, з яких відповідач не виконував б своїх батьківських обов'язків у нього не було. Окрім того, зазначила, що навіть на протязі тривалого часу розгляду цієї справи та інших, щодо розподілу майна між батьками, знаходячись в суді, відповідач жодного разу не підійшов до неї, не привітався, взагалі не звертав уваги на її присутність. На даний час аліменти сплачує в мінімальному розміру, хоча раніше була заборгованість.

Відповідач заперечував щодо задоволення позову, обґрунтованих пояснень та будь-яких доказів на спростування доводів позивача не надав, пояснивши, що аліменти сплачує. Зазначає, що факт заперечення щодо позовних вимог свідчить про його інтерес до дитини.

Представник третьої особи - ОСОБА_4, мати позивача, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи - Бродівської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, надіслали заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги повністю підтримують та просять їх задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, думку представників третьої особи, а також дослідивши матеріали справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає за можливе визнати позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 164 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляється від виконання своїх обов'язків та вихованню дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав»/із змінами та доповненнями/ в п. 16 передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.4/.

Згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12.11.2008 року задоволено позов про розірвання шлюбу між батьками позивача та залишено її проживати з відповідачем./а.с.8/.

Відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2011 року було змінено місце проживання позивача та визначено в подальшому за місцем проживання матері ОСОБА_4, а також стягнуті аліменти на утримання позивача ОСОБА_3./а.с.9/.

Виходячи із положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що відповідач останніх чотири роки взагалі не займався та не займається вихованням дитини, не відвідує її, не цікавиться станом її здоров'я, ніколи не приходив до школи, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного лікування дитини, не вітав з днем народження, взагалі не спілкується з нею. Мати позивачки знаходилася неодноразово тривалий час в АТО, тому позивач змушена була проживати з бабусею, а відповідач не звертав ніякої уваги на ці обставини.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Показання допитаних свідків узгоджуються між собою та з іншими доказами, не викликають сумніву, є послідовними та вважаються судом достовірними доказами, тому суд приймає їх до уваги.

Суд враховує також думку та пояснення самої дитини ОСОБА_2, яка була ініціатором та сама особисто звернулася до суду з даним позовом, використовуючи своє право на звернення до суду з даним позовом, передбачене ст.165 СК України.

Доводи позивача підтверджуються рішенням комісії з питань захисту прав дитини Бродівської райдержадміністрації від 23.09.2013 року № 35 «Про доцільність позбавлення батьківський прав відповідача»/а.с.66/ та іншими матеріалами даної справи, зокрема, характеристиками зі шкіл, де в різний період часу навчалася позивач/а.с.14,95,96/.

Аналізуючи зібрані докази та враховуючи байдуже ставлення відповідача до дитини, суд приходить до висновку про доцільність обрання такого способу захисту прав дитини, як позбавлення батьківських прав відносно батька.

Відповідач жодних доказів про виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, піклування про їх фізичний та духовний розвиток, про спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, суду не надав.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, це є підставою відповідно до ст. 164 СК України для позбавлення його батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 150, 164,165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав» /із змінами та доповненнями/, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Ф.Слюсарчук