Рішення № 50202466, 10.09.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 року Провадження №2/425/978/15

Справа №425/2162/15-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

за участю секретаря Кулішової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження № 27/0/38-14 від 02.09.2014 року голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» визначено, що розгляд цивільних справ, підсудних Первомайському міському суду Луганської області здійснюється Рубіжанським міським судом Луганської області.

10 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.05.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № LGP3GA0000000003, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 69544,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та вимог кредитного договору позичальник своїх зобов'язань за договором не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 05.06.2015 року у сумі 204915,21 гривень, які й просить стягнути позивач з відповідача, також просить стягнути судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутності суду не надав, заперечень на позов не надав.

В зв'язку з відсутністю поштового обігу з містом Первомайськ Луганської області, яке перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі, виклик відповідача в судові засідання було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України» http://court.gov.ua/ на веб-сторінці Рубіжанського міського суду Луганської області у розділі «Список справ, призначених до розгляду» та «Виклик до суду учасників по справі». Також, виклик відповідачу було направлено шляхом надіслання смс-повідомлення на його мобільний телефон, зазначений у позовній заяві, який доставлено не було в зв'язку з тим, що абонент не доступний. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, її адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутності заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності та згоду позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні та представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2008 року ОСОБА_1, як позичальник та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» уклали кредитний договір № LGP3GA0000000003, відповідно до умов якого банк надав на споживчі цілі позичальнику готівкою через касу кредит у розмірі 69544,00 гривень на строк з 23.05.2008 року по 23.05.2018 року включно у вигляді не поновлюваної лінії зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 1,67% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних та винагороди за проведення додаткового моніторингу, період сплати з «23» по «28» число кожного місяця - п. 8.1. кредитного договору (а.с. 10-12).

Факт надання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 23.05.2008 року (а.с. 14).

31.01.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, за умовами якої суму заборгованості у вигляді пені, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї угоди зменшити на 54553,49 гривень. Згідно п. 2 додаткової угоди, у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в графіку погашення кредиту понад 31 день, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 54533,49 гривень. Також, у додатковій угоді у п. 3 було викладено у новій редакції п. 8.1 кредитного договору та збільшено розмір кредиту до 122832,68 гривень та розмір відсотків до 2,08% на місяць. Згідно п. 3 додаткової угоди щомісяця в період оплати починаючи з 31.01.2014 року позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 3536,87 гривень для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом на 05.06.2015 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 204915,21 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 99710,55 гривень, заборгованості по відсотках у сумі 24035,20 гривень, заборгованість з комісії у сумі 4672,19 гривень, пені 66501,31 гривень, штрафу у загальній сумі 9995,96 гривень (а.с. 2 зворот, 6-9).

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов'язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем до суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що вказана заборгованість за кредитом у сумі 99710,55 гривень, заборгованості за відсотками в сумі 24035,20 гривень, заборгованість з комісії у сумі 4672,19 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно п. 5.1, 8.4 кредитного договору при порушенні зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні за кожний день (а.с. 11 зворот, 12).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем позивачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 66501,31 гривень за період з 23.07.2009 року по 05.07.2015 року, при цьому в розрахунку зазначено, що станом на 03.03.2014 року розмір пені становить 54591,54 гривень, далі розрахунок пені проведений на дату 23.03.2014 року у такому ж самому розмірі 54591,54 гривень, тому суд приходить до висновку, що розмір пені станом на 13.03.2015 року становить 54591,54 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач зареєстрований у місті Первомайськ Луганської області, яке розташоване в зоні проведення антитерористичної операції.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки встановлено мораторій на нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року, тому вимоги про стягнення пені слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за період з 23.07.2009 року по 13.03.2014 року у розмірі 54591,54 гривень, в решті пені у розмірі 11909,77 гривень слід відмовити в зв'язку з встановленим Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мораторієм.

Як вже зазначалося вище, згідно ст. 549, 551 ЦК України штраф є неустойкою та його розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стосовно вимог про стягнення штрафу у загальному розмірі 9995,96 гривень, суд прийшов до такого.

Згідно п. 6.4 кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань. передбачених кредитним договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 гривень + 5% від суми позову.

Ціна позову складає 204915,21 гривень, за вирахуванням розміру штрафу 9995,96 гривень, залишок суми, яку просить стягнути позивач з відповідача складає 194919,25 гривень, від яких 5% складають 9745,96 гривень, загальна сума штрафу становить 9995,96 гривень (9745,96 + 250,00), що відповідає умовам договору, тому штраф підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню інших прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Жодних доказів належного виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано, також не надано доказів, які спростовують обставини, на які посилається представник позивача у позовній заяві. Відповідачем не подано до суду заперечень проти позову відповідно до ст. 128 ЦПК України, контрозрахунку позовних вимог, жодних заяв про застосування позовної давності, зменшення пені тощо, тому у суду, відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з врахуванням порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, з нього слід стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у загальному розмірі 193005,44 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитним договором у розмірі 99710,55 гривень, заборгованості за відсотками в сумі 24035,20 гривень, заборгованість з комісії у сумі 4672,19 гривень, пеню за період з 23.07.2009 року по 13.03.2014 року у розмірі 54591,54 гривень, та штраф у розмірі 9995,96 гривень, в решті позовних вимог про стягнення пені у розмірі 11909,77 гривень слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір у сумі 1930,05 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 526, 554, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», суд, -

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, місце проживання: 93200, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, заборгованість за кредитним договором № LGP3GA0000000003 від 23.05.2008 року станом на 05.06.2015 року в загальному розмірі 193005,44 гривень (Сто дев'яносто три тисячі п'ять гривень 44 копійки), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 99710,55 гривень, заборгованості за відсотками в сумі 24035,20 гривень, заборгованість з комісії у сумі 4672,19 гривень, пеню за період з 23.07.2009 року по 13.03.2014 року у розмірі 54591,54 гривень, та штраф у розмірі 9995,96 гривень.

В решті позовних вимог про стягнення пені у розмірі 11909,77 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, місце проживання: 93200, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, судовий збір у сумі 1930,05 гривень (Одна тисяча дев'ятсот тридцять гривень 05 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова