Рішення № 50199289, 09.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/2600/14-ц 22-ц/774/1295/К/15

Справа № 213/2600/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1295/К/14 суддя Мазуренко В.В.

Категорія - 19 ( ІІІ ) Суддя - доповідач - Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді - Зубакової В.П.,

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.,

при секретарі - Маслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Криворізької міської ради, ОСОБА_3, третя особа Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності, повернення до первісного стану, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Інгулецький відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк», про стягнення грошових коштів.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» - Кошеленко Сергій Олександрович, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності, який уточнили у грудні 2014 року, змінивши підстави позову та зазначивши відповідачами по справі Територіальну громаду Криворізької міської ради та ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що їм на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, на яку виконавчим написом нотаріуса від 26.05.2009 року було звернуто стягнення на підставі договору іпотеки. За даним виконавчим написом 02.03.2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу, яке набрало законної сили 05.07.2011 року, виконавчий напис нотаріуса від 26.05.2009 року визнано таким, що не підлягає виконанню, однак 17.05.2012 року Дніпропетровською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, за результатами яких було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_3

Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року прилюдні торги, проведені 17.05.2012 року, визнано недійсними, у зв'язку з чим визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна - вищезазначеної квартири, з прилюдних торгів проведених 17.05.2012р. ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке було видане на ім'я ОСОБА_3

Посилаючись на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на теперішній час право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 та державний реєстратор відмовився вносити відповідні зміни до реєстру, просили суд: повернути сторони договору купівлі-продажу на прилюдних торгах з реалізації майна від 17.05.2012 року до первісного стану, шляхом визнання рішення про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрованого 06.06.2012 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., що зареєстровано в реєстрі за №2828, реєстраційний номер 17476226, номер запису 269 в книзі №П-269.

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просила стягнути з них на свою користь солідарно 117 349,00 грн., посилаючись на те, що має право на відшкодування ринкової вартості спірної квартири на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Криворізької міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності, повернення до первісного стану - задоволено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено.

Повернуто сторони договору купівлі-продажу укладеного на прилюдних торгах з реалізації майна від 17.05.2012р. до первісного стану, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрованого 06.06.2012р. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів /ВРС №979541/ виданим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., що зареєстровано в реєстрі за №2828, реєстраційний номер 17476226, номер запису 269 в книзі №П-269.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 117349 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 776,55 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та судових витрат, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на те, що суд безпідставно визнав ОСОБА_3 добросовісним набувачем та не взяв до уваги, що у даному випадку норми ч. 1 ст. 216 ЦК України не можуть бути задоволені.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представника третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк» - Кошеленка С.О., які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному суді» №12 від 24жовтня 2008 року, суд апеляційної інстанції, у разі встановлення при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303ЦПК та провести перевірку справи в повному обсязі, тобто встановити фактичні дані, які мають значення для вирішення спору, а також, застосувати норму матеріального права, яка має бути застосована до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає, а тому колегія суддів приходу до висновку про його скасування на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що станом на 15.01.2007р. квартира за адресою: АДРЕСА_1, належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.58,59,60-62 т.1).

На виконанні у Інгулецькому ВДВС знаходилось провадження ВП №27476743, яке відкрито 05.07.2011р. на підставі виконавчого напису нотаріуса №3081 від 26.05.2009р. про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рггу від 25 липня 2011 року вказаний виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню (а.с. справи №2-859/11- 114-116)

17.05.2012 року ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Торги виграла ОСОБА_3, про що складено протокол №08/120/12/1-16н-2, та видано свідоцтво про придбання нерухомого майна - вказаної квартири, з прилюдних торгів ОСОБА_3 (т. 1 а.с.9,10,11).

Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 10.12.2012 року визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проведені 17.05.2012 року ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (т. 1 а.с. 4-7).

Визнано протокол ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» №08/120/12/1-16н-2 проведення публічних торгів реалізації зазначеної квартири - недійсним. Визнано свідоцтво про придбання нерухомого майна - вказаної квартири, з прилюдних торгів, проведених 17.05.2012 року ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке було видане на ім'я ОСОБА_3 - недійсним (а.с.4-8 т.1).

Станом на 31.12.2012р. та на 06.11.2014р. власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів виданого 06.06.2012 року,зазначена ОСОБА_3 Попередніми власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.85,109-111).

Згідно повідомлення банку ПАТ «Державний ощадний банк», спірна квартира була предметом іпотеки та забезпеченням по кредитному договору. В результаті продажу на прилюдних торгах вказаної квартири банком було отримано від Інгулецького ВДВС 34253,35грн., з яких 7760,13грн. в рахунок погашення заборгованості по відсотках, та 26493,22 грн. - заборгованість за кредитом позивачів. Одержані кошти до ДВС та ОСОБА_3 не повертались (т. 2 а.с.80).

Звертаючись до суду із позовними вимогами до ОСОБА_3 та Територіальної громади Криворізької міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року, яким визнано недійсним свідоцтво про придбання спірної квартири з прилюдних торгів, проведених 17.05.2012р. ДФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке було видане на ім'я ОСОБА_3

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 6 Закону визначено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Положеннями ст. 8 Закону до повноважень органів державної реєстрації віднесено проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Більш детально порядок скасування реєстраційного запису про власність визначено Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011 року.

Так, відповідно до п.2.6, п.2.10 Порядку, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п.2.3 цього розділу. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має в право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що предметом спору є скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру в порядку реституції за договором купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торах 17.05.2012р., колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача з обранням неналежного способу захисту порушеного права. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть бути задоволені, оскільки позивачами обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України, п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р.).

Звертаючись до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 просила суд застосувати реституцію та стягнути на її користь кошти, сплачені за правочином, який рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 10.12.2012 року визнано недійсним.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, цивільно-правовими наслідками визнання недійсним укладеного на торгах договору відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК є реституція - повернення сторін договору до первісного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не були стороною правочину купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торах 17.05.2012р., та особисто не отримували за цим правочином коштів, оскільки їх було перераховано до ПАТ «Державний ощадний банк» (т. 2 а.с. 80), а тому колегія суддів приходить до висновку, що обставини даної справи виключають можливість застосування двосторонньої реституції та повернення сторін у первісний стан, а повернення сплачених покупцем за спірне майно коштів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому главою 82 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 117 349,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України, не можуть бути задоволені, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України, п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р.).

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги в частині скасування рішення суду щодо задоволення зустрічного позову, колегія суддів, згідно ст. 88 ЦПК України, стягує з ОСОБА_3 судові витрати, понесені ОСОБА_1 на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 587,25 грн.

Керуючись ст.ст. 304, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Криворізької міської ради, ОСОБА_3, третя особа Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності, повернення до первісного стану, та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Інгулецький відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк», про стягнення грошових коштів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 587,25 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: