Рішення № 50199141, 14.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7302/15 Справа № 183/9821/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ 14 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі: Безрукавому Є.О.

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося з позовом до відповідачів про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 264464,98 грн. та судових витрат.

Позов обґрунтовував тим, що за договором № 012/13-Ф від 25 лютого 2013 року відповідачу- ОСОБА_2. надано кредит у розмірі 238112,88 грн., того ж дня, між Позивачем та відповідачем- ОСОБА_3 укладено договір поруки 015/13-П відповідно до умов якого останній поручається перед Позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідач- ОСОБА_2, не повертаючи кредит (чергову частину) та не сплачуючи проценти за договором, порушує вимоги статті 1054 Цивільного кодексу України, щодо обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти і станом на 21 жовтня 2013 року загальна сума заборгованості становить 264464,98 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. В запереченнях проти задоволення позову вказував, що розмір простроченого тіла кредиту, суми боргу за відсотками та пені в позові відсутні, за довідкою-розрахунком прострочена заборгованість за тілом кредиту на 21 жовтня 2013 року дорівнює 8 220,77 грн., однак згідно того-ж розрахунку, сума позову станом на 21 жовтня 2013 року зазначена 260 944,55 грн., з якої неповернута сума кредиту складає 236 759,58 грн., прострочені відсотки - 24 184,97 грн.

Розрахунок неповернутої суми кредиту та відсотків зроблений за період з березня 2013 по лютий 2020 року, тобто за майбутній період. Відповідачем за час знаходження справи в суді здійснені часткові погашення кредиту.

Відповідно до п.4.10 кредитного договору, банк у випадках, передбачених п. 2.9 договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Однак ОСОБА_2 вимогу банку не отримував, доказів отримання відповідачем вимоги матеріали справи не містять, тому банк не мав права звертатися до суду з позовом. Вказує, що отримавши позов, одразу здійснив необхідні платежі в сумі 70 000 грн., що є більшим розміром, ніж вимагалося у нього. Тому на даний час має місце переплата за кредитом, тому позов є безпідставним. Крім того, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Відповідач- ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином..

Рішенням суду І інстанції в позові відмовлено.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким вимоги задовольнити.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом встановлено, що 25 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 012/13-Ф за умовами якого позивач надав йому кредит у сумі 238112,88 грн. на строк до 24 лютого 2020 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним і комісії.

Кредит надано для здійснення оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу.

Сторони обумовили розмір процентної ставки 17,99 % річних, яка може змінюватись у відповідності до п.3.2 Кредитного договору.

П.3.14 кредитного договору визначає, що позичальник сплачує проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховано проценти.

Згідно п.4.10 Кредитного договору банк, у випадках, передбачених п.2.9 договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

П.2.9 кредитного договору визначає, що банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини у випадку - несвоєчасної сплати процентів та / або повернення кредиту( частини кредиту).

Згідно п.5.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню у розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п.3.2 Договору, але не менше 10 грн. за кожен день прострочення.

25 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки 015/13-П відповідно до умов якого остання поручилась перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

У відповідності до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відмовляючи в задоволенні позову суд послався на п.4.10 кредитного договору яким сторони обумовили письмове повідомлення кредитора про вимогу дострокового повернення кредиту за договором та не отримання відповідачем листа вих № 27-6348/13 від 22 липня 2013 року, яким позивач повідомляв про суму заборгованості та необхідності вжиття заходів щодо її повернення.

Суд зазначав, що згідно розрахунку банку, поданого суду на підтвердження суми заборгованості надано графік погашення боргу. Сума простроченої заборгованості становить 8220,77 грн., неповернута сума кредиту становить 236759,58 грн., прострочена заборгованість по відсотках становить 24184,97 грн., пеня, нарахована станом на 21 жовтня 2013 року складає 3520,43 грн.

Представником відповідача ОСОБА_2до суду надано квитанції № 35133248 від 29 листопада 2013 року про сплату 35000,00 грн. та № 224483/6 від 07 липня 2014 року про сплату 35000,00 грн., з яких вбачається сплата відповідачем грошових коштів на транзитний рахунок для оплати заборгованості.

Погодитися з висновком суду про відмову в позові неможливо, враховуючи наступне.

За ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Право вимагати дострокове повернення позики передбачено ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором.

Пунктом 4.10 Кредитного договору, у випадках, передбачених п.2.9 договору сторони обумовили право, а не обов'язок кредитора. вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомити позичальника.

Відповідно до ст 11 ЦПК України лише позивачу надано право визначати предмет спору та правові підстави заявлених вимог.

Позивач визначив суму кредитної заборгованості станом на 21 жовтня 2013 року, тому сплата поточної заборгованості відповідачем 29 листопада 2013 року та 07 липня 2014 року, на яку послався суд, не впливає на правові наслідки заявлених вимог.

Відповідачами не спростована сума заявленої до стягнення заборгованості.

Згідно із вказаними правовими нормами в разі недотримання позичальником взятих на себе зобов'язань, а саме прострочення виплати за споживчим кредитом на місяць, банк отримав підстави для звернення до суду, яку він реалізував, тому підстави на які послався суд при відмові в позові протирічать вимогам Закону і є необгрунтованими.

За з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушен. тому рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про стягнення з відповідачів солідарно кредитної заборгованостіяка складається з: неповернута сума кредиту- 236759,58 грн., прострочена заборгованість по відсотках -24184,97 грн., пеня- 3520,43 грн, всього- 264464,98 грн

З відповідачів на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню в рівних частинах судові витрати- сплачений судовий збір в сумі 2644,65 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк"- задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати та постановити нове яким стягнути солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором яка складається з неповернутої суми кредиту - 236759,58 грн., 24184,97 грн.- прострочені відсотки, пені- 3520,43 грн., а всього-264464,98 грн

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2644,65 грн на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк".

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Котушенко С.П.

Козлов С.П.