Рішення № 50195138, 10.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.Справа № 922/4110/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Остапку М.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 9 352,20 грн., розірвання договору оренди та повернення майна за участю представників сторін:

прокурора - Боброва С.С., посвідчення №026273;

представник позивача - Чигринова Н.В., довіреність №85 від 12.01.2015 р.;

відповідача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 9352,20 грн., розірвання договору оренди та повернення майна вартістю 59 700,00 грн. до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість за договором оренди у сумі 9 352,20 грн.;

- розірвати договір оренди №570 від 13.03.2002, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_2;

- зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 101,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, літера "А-5", та передати їх за актом прийому-передачі Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;

- покласти на відповідача витрати з ведення справи.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №570 від 13.03.2002 р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2015 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/4110/15 та призначено її до розгляду на 30 липня 2015 року.

Ухвалами господарського суду від 30.07.2015 р., 01.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 01.09.2015 р., 08.09.2015 р.

В судовому засіданні 08.09.2015 р. оголошено перерву до 10.09.2015 р.

08 вересня 2015 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. №35822), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.09.2015 р. прокурор позовні вимоги підтримав частково, в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 9 352,20 грн. просив суд припинити провадження у справі, в іншій частині просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав частково та зазначив, що відповідачем сплачено заборгованість по орендній платі у сумі 3 643,34 грн. та пеню на суму 5756,66 грн. На час розгляду справи заборгованість з орендної плати складає 10538,19 грн. та пеня 188,27 грн.

Відповідач проти позову заперечував, письмового відзиву не надав, просив суд в частині розірвання договору оренди, звільнення займаного приміщення та його передачі позивачу відмовити.

В судовому засіданні 10.09.2015 р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, судом встановлено наступне.

13 березня 2002 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 (надалі - Договір оренди).

Предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) - об'єкт оренди, право на оренду якого отримано Орендарем на підставі рішення Виконкому Харківської міської ради №313 від 13.03.2002 року (п. 1.1. Договору оренди).

Згідно пункту 1.2. Договору оренди нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 101,1 м2 (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №61192 від 07.06.1996 року) знаходиться за адресою АДРЕСА_2 літера "А-5".

Вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням (будівлею) настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного приміщення. Передача нежитлового приміщення (будівлі) в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Харкова, а Орендар володіє та користується ним протягом строку оренди (п. п. 2.1, 2.2 Договору оренди).

Факт передачі приміщення підтверджується матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 13.03.2015 р. (т. 1 а.с. 24).

Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007 р. №208/07 і складає з 03.10.2007 р. по 31.10.2007р. - 613,26 грн., а за листопад 2007 р. - 669,95 грн. Ставка орендної плати з 03.10.2007 р. складає 8% у рік (п. 3.2. Договору оренди в редакції додаткової угоди №7 від 03.10.2007 р., т. 1 а.с. 18).

Згідно п. 3.3. Договору оренди орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується Орендарем з 13.03.2002 р. щомісяця протягом 15 календарних днів.

Відповідно до п. 4.6. Договору оренди орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві оренду плату, згідно з умовами цього Договору.

Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.03.2002 р. вважати діючим на підставі мирової угоди від 31.08.2005 р., затвердженою ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2005 р. по справі №40/84-04, рішення господарського суду Харківської області від 18.08.2007 р. по справі №46/312-07 (в.о.о. 46/149-07) та п. 8.8. договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.02.2002 р. до 13.03.2013 (п. 2 Додаткової угоди №3, т. 1, а.с. 19).

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором (п. 8.5. Договору оренди).

В порушення умов п. 3.3. договору оренди відповідач систематично не виконував зобов'язання з оплати за оренду приміщення, у зв'язку з чим, згідно з наданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості з орендної плати за договором оренди №570 від 13.02.2002 р. у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з серпня 2012 року по червень 2015 року в розмірі 9 352,20 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено на рахунок позивача заборгованість у сумі 9400,00 грн. за оренду приміщення, що підтверджується копією квитанції №9253110064 від 31.08.2015 р.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що договір оренди на момент розгляду справи є чинним та продовженим на дату заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Таким чином, правомірність нарахування відповідачеві суми заборгованості з орендної плати в розмірі 9 352,20 грн. підтверджена матеріалами справи та законодавчо обґрунтована.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 31 серпня 2015 року було повністю погашено заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.03.2002 року.

В наданій суду квитанції про сплату заборгованості №9253110064 від 31.08.2015 р. на суму 9400, 00 грн. зазначено призначення платежу: сплата за оренду приміщення згідно договору № 570 від 13.03.2002 року. Тому суд враховує цю сплату як заявлену в позовній заяві прокурором суму основної заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.03.2002 року в розмірі 9352,20 грн. за період з серпня 2012 року по червень 2015 року. Позовними вимогами до стягнення пені за невиконання зобов'язання пред'явлено не було.

Згідно з п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.03.2002 року в розмірі 9 352,20 грн. за період з серпня 2012 року по червень 2015 року.

Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №570 від 13.03.2002 року, зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати їх за актом прийому-передачі позивачу.

Відповідно до пункту 8.5. Договору оренди Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

Згідно п. 5.3. Договору оренди Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання Договору оренди у разі невнесення Орендарем двох орендних платежів підряд, погіршення стану орендованого нежитлового приміщення, а також невиконання або неналежне виконання інших умов цього Договору.

Пунктом 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 року №12, зазначено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати, що законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати за спірним договором, яка була погашена під час судового розгляду справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди №570 від 13.03.2002, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_2, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.16. Договору оренди сторони погодили, що у разі припинення Договору оренди Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення (будівлю) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення та передачу його позивачеві за актом прийому-передачі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в розмірі 4 263,00 грн. на відповідача.

На підставі вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129, статтями 11, 509, 525, 530, 610, 651, 759, 762, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, статями 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Розірвати договір оренди №570 від 13.03.2002, укладений між Управлінням Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ14095412) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (61118, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (61118, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення загальною площею 101,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, літера "А-5", та передати їх за актом прийому-передачі Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ14095412)

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61118, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4 263 (чотири тисячi двісті шістдесят три) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди у сумі 9 352,20 грн. - провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/4110/15