Рішення № 50194019, 07.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа № 911/3509/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

до Фізичної особи-підприємця Костюченко Олени Іванівни

про стягнення 522660,67 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Чутенко І.В., довір. № 28 від 14.05.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Костюченко Олени Іванівни (далі - відповідач) про стягнення 522660,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 03.12.2013 р. з ФОП Костюченко О.І. кредитного договору № 59/13/KLMB, згідно якого банк зобов'язувався надати ФОП Костюченко О.І. кредит, а відповідач - повернути кредит в строки, передбачені графіком, та сплатити відсотки за користування кредитом.

Згідно умов кредитного договору № 59/13/KLMB від 03.12.2013 р. позивач надав кредит, проте ФОП Костюченко О.І. не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з позивачем, у визначені договором строки не погасила заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 493051,14 грн. основного боргу, 22930,25 грн. прострочених відсотків, 5000,00 грн. штрафу, 1679,28 грн. пені за несвоєчасну сплату сум кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2015 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 07.09.2015 р. не з'явився, представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (кредитодавець/банк) та Фізичною особою-підприємцем Костюченко Оленою Іванівною (позичальник/боржник) було укладено кредитний договір № 59/13/KLMB, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором. Може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

У відповідності з пп. 1.2.1 п. 1.2 договору кредит надається для поповнення обігових коштів.

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 500000,00 грн. (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору кінцева дата повернення кредиту не пізніше 02.12.2014 р. включно.

Відповідно до п. 1.5 договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 17,5% процентів річних.

Згідно з п.п. 2.4, 2.5, 2.6 договору сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів. День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно в останній робочий день цього місяця. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

У відповідності з пп. 3.1.4 п. 3.1 договору кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі - дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин: у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

Згідно з пп. 3.4.2 п. 3.4 договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором, згідно з умовами договору.

У відповідності з пп. 3.4.3 п. 3.4 договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим договором, в тому числі - достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі - у випадку настання несприятливих обставин/подій.

Відповідно до пп. 3.4.4 п. 3.4 договору позичальник зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов договору.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим договором, передбачених п. 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

02.12.2014 р. ПАТ «Златобанк» та ФОП Костюченко О.І. уклали договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого сторони домовилися викласти кредитний договір в новій редакції, в якій, серед іншого, погодили встановити кінцеву дату повернення кредиту - 02.06.2016 р. (включно).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами - у тому числі № 61973 від 04.12.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 188749 від 11.12.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 56941 від 03.12.2013 р. на суму 150000,00 грн., № 171010 від 10.12.2013 р. на суму 150000,00 грн.

ПАТ «Златобанк» було надіслано ФОП Костюченко О.І. лист-попередження № 629 від 17.03.2015 р., яким банк повідомляв позичальника про істотне порушення умов кредитного договору та необхідність сплати прострочених платежів та пені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0861801107201.

Проте, позичальник неналежно виконує свої зобов'язання за кредитним договором, не сплачує проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим банк звернувся з даним позовом до суду з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 59/13/KLMB від 03.12.2013 р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач доказів належного виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Натомість, як зазначалося вище, згідно з пп. 3.1.4 п. 3.1 кредитного договору кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі - дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин: у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за неповернутим кредитом у сумі 493051,14 грн. підлягають задоволенню.

Також позов ПАТ «Златобанк» містить вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Розмір відсотків, визначений банком, становить 22930,25 грн. за період з 03.12.2013 р. до 05.08.2015 р., є обґрунтованим, у зв'язку з чим відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

Також позивач просив суд стягнути пеню, передбачену п. 4.1 договору, та штраф, передбачений п. 4.3 договору.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зазначеним вище п. 4.3 договору передбачено, що за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим договором, передбачених п. 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

Також, зазначалось вище, пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплату процентів та комісій банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Розмір штрафу, визначений позивачем, становить 5000,00 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача, у заявленому позивачем розміру.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за загальний період з 11.03.2014 р. до 06.08.2015 р. в сумі 1679,28 грн., розмір якої є обґрунтованим, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому останнім розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костюченко Олени Іванівни (08621, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, Військове містечко № 21, буд. 2, кв. 32, ідент. номер 2812539167) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код 35894495) - 493051 (чотириста дев'яносто три тисячі п'ятдесят одну) грн. 14 коп. основного боргу, 22930 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 25 коп. відсотків за користування кредитом, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять) грн. 28 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костюченко Олени Іванівни (08621, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, Військове містечко № 21, буд. 2, кв. 32, ідент. номер 2812539167) в доход Державного бюджету України - 10453 (десять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна