Рішення № 50194003, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/18845/15

За позовом Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр Держпраці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ" про стягнення 26 671,16 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Бугайчук О.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Київський експертно-технічний центр Держпраці" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 26 671,16 грн. заборгованості, з якої: 21 371,12 грн. - основна заборгованість та 5 300,04 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №0125137 від 28.08.2014 надав відповідачу послуги з експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва щодо експлуатації устаткування автозаправних станцій (АЗС) та автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП), втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 порушено провадження у справі №910/18845/15 та призначено до розгляду на 07.09.2015.

Представник позивача в судове засідання 07.09.2015 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014 між Державним підприємством "Київський експертно-технічний центр Держпраці" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ" (замовник) було укладено Договір №0125137, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги з експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва щодо експлуатації устаткування автозаправних станцій (АЗС) та автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП) (далі - послуги), згідно листа замовника (вх. №5477 від 28.08.2014), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх вартість (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору строк надання послуг згідно Календарного плану (Додаток 2 до цього договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг, що доручаються виконавцю за цим договором, складає: 95 482,02 грн. з ПДВ та узгоджена сторонами в протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1).

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що замовник проводить передоплату у розмірі 50% вартості кожного етапу, згідно календарного плану (Додаток 2). Оплата І етапу проводиться замовником протягом 10 днів після підписання цього договору.

Надання послуг по наступному етапу розпочинається протягом 5 робочих днів після підписання Акту здавання-приймання наданих послуг попереднього етапу та отримання передоплати у розмірі 50% вартості послуг наступного етапу, згідно календарного плану (Додаток 2) (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 3.4. договору остаточний розрахунок з виконавцем за надані послуги проводиться замовником протягом 5 календарних днів з дати підписання Акту здавання-приймання наданих послуг за останній ІІІ етап.

Пунктом 4.2. договору визначено, що замовник зобов'язується підписувати проміжні (поетапні) акти здавання-приймання наданих послуг за фактично надані послуги на кінець кожного етапу згідно з календарним планом. Цей Акт є офіційним документом, що підтверджує виконання зобов'язань за цим договором.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (п. 9.1. договору).

Календарним планом надання послуг, що є Додатком 2 до Договору №0125137 від 28.08.2014 сторони передбачили найменування етапів, строк їх виконання та вартість послуг, зокрема:

№ етапу Строк виконанняВартість послуг етапу, грн. початокзакінчення ІДата надходження коштів по І етапу30 календарних днів з моменту передоплати по І етапу42742,24ІІДата надходження коштів по ІІ етапу30 календарних днів з моменту передоплати по ІІ етапу24164,49ІІІДата надходження коштів по ІІІ етапу30 календарних днів з моменту передоплати по ІІІ етапу28575,29

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги по І етапу на загальну суму 42 742,24 грн., що підтверджується Висновком експертизи №80.2-04-00-5137.14, а також Актом здавання-приймання наданих послуг від 30.09.2014, який підписаний уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг.

Позаяк, відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, сплативши лише 21 371,12 грн. передоплати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 21 371,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що оплата І етапу проводиться замовником протягом 10 днів після підписання цього договору.

При цьому, пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг по І етапу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг по даному етапу підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 21 371,12 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання договірних зобов'язань винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості цього договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі сторони не встановили іншого, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України періоду нарахування пені, а відтак, пеня повинна нараховуватись з урахуванням приписів даної норми законодавства.

Як слідує з розрахунку позивача, він розраховує пеню на суму 21 371,12 грн. за період з 09.11.2014 по 14.07.2015 із застосуванням 0,1% від загальної вартості цього договору за кожен день прострочення.

Втім, як було встановлено судом, оплата І етапу мала бути проведена замовником протягом 10 днів після підписання цього договору (п. 3.2. договору). Отже, оскільки Договір №0125137 підписано сторонами 28.08.2014, а також з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідач мав оплатити послуги по І етапу в строк до 08.09.2014 включно, з огляду на що, правильним, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, є нарахування пені у період з 09.09.2014 по 08.03.2015.

Крім того, позивачем також не враховано, що за змістом п. 8.2. договору, який кореспондується зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вказані обставини та враховуючи, що господарському суду не надано право вийти за межі позовних вимог, тобто змінити у даному випадку визначену позивачем дату початку нарахування пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задовольняються частково в сумі 2 221,43 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 52 літера "Б", офіс 204; ідентифікаційний код 39042048) на користь Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр Держпраці" (04073, м. Київ, вулиця Ливарська, будинок 1-А; ідентифікаційний код 23510933) 21 371 (двадцять одну тисячу триста сімдесят одну) грн. 12 коп. основного боргу, 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одну) грн. 43 коп. пені та 1 616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.09.15

Суддя О.А. Грєхова