Рішення № 50193928, 10.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/21311/15За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 10 666 грн 96 коп.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Мартинюк С.М. (довіреність від 08.10.2015 № 109/15);

від відповідача не з'явився.

встановив :

18.08.2015 Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» заборгованості в порядку регресу в розмірі 10 666,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2197469 від 25.09.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду в порядку регресу у розмірі 10 666,96 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21311/15 та вказану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2015.

02.09.2015 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 77/2-28/24408 від 31.08.2015 щодо інформації відповідно до страхового полісу № АС/9487393.

В судове засідання 10.09.2015 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 10.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0103035280360.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

25.09.2013 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2197469 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є ПАТ «Кредобанк».

10.09.2014 о 10 год. 40 хв. по вул. Чернігівській, 11 в смт. Калинівка Броварського району, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21112», державний номерний знак НОМЕР_2, виїжджав з другорядної дороги на головну, не був уважним, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі, чим порушив п. п. 2.3-Б, 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті ДТП автомобіль ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну, виданою ВДАІ Броварського району УДАІ ГУМВС України в Київській області.

Згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2014 у справі № 361/7353/2014-ІІ (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_3 п. п. 2.3-Б, 2.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого останнього визнано винним у скоєні правопорушення, що причинило пошкодження зазначених транспортних засобів.

В матеріалах справи міститься заява про виплату страхового відшкодування від 11.09.2014, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 10.09.2014 та просив виплатити страхове відшкодування в якості погашення кредитної заборгованості в ПАТ «Кредобанк».

Згідно листа ПАТ «Кредобанк» № 49-10414/14 від 30.09.2014 вигодонабувач не заперечує проти перерахування коштів страхового відшкодування по клієнту ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу № 402 від 24.10.2014, складеного експертом Громовим А.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінщика МФ № 5144-ПК від 30.08.2013) за допомогою системи «Audatex», вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, без урахування суми ПДВ 20 % становить 13 129,65 грн., з урахуванням суми ПДВ 20 % - 14 695,10 грн.

Відповідно до страхового акту № 3.14.2260-1 від 22.10.2014 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 11 166,96 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № 3.14.2260-1 від 22.10.2014, була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 11 166,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16045 від 17.11.2014 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21112», державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу № АС/9487393, ліміт відповідальності по майну становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.

Матеріали справи містять заяву позивача № 2260 про відшкодування шкоди за полісом № АС/9487393 від 11.12.2014 № 5772/2260 направлену на адресу відповідача про сплату регресного зобов'язання в сумі 11 166,96 грн., отриману представником відповідача 15.12.2014, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, яка знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що на користь позивача сума страхового відшкодування у розмірі 11 166,96 грн. відповідачем не перерахована, позивач заявив вимогу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на його користь відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 10 666,96 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, без урахування суми ПДВ 20 % становить 13 129,65 грн., з урахуванням суми ПДВ 20 % - 14 695,10 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № 3.14.2260-1 від 22.10.2014, була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 11 166,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16045 від 17.11.2014.

Вина особи ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ 21112», державний номерний знак НОМЕР_2, встановлена постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2014 у справі № 361/7353/2014-ІІ.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/9487393, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 21112», державний номерний знак НОМЕР_2.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АС/9487393 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 500 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 10 666,96 грн ( 11 166,96 грн - 500 грн.), а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у вказаному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 36086124) страхове відшкодування у розмірі 10 666 (десять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 96 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 14.09.2015.

Суддя В.О. Демидов