Рішення № 50193571, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22603/14 03.12.14За позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк"

про зобов'язання укласти договір

Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від прокуратури: не з'явився

Від позивача Демський А.Л. за довіреністю №48-4332 від 27.12.2013

Від відповідача Артамонова Є.О. за довіреністю № 11 від 24.07.2014

В судовому засіданні 03.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.10.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 6-3407 вих. 14 від 16.10.2014 Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (надалі - позивач) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (надалі - відповідач) про зобов'язання укласти договір

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22603/14, розгляд справи призначено на 05.11.2014.

В судове засідання, призначене на 05.11.2014, з'явився представники прокуратури та позивача та надали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 05.11.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3140841 9, згідно якого 27.10.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19.11.2014.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014, з'явився представники позивача та відповідача та надали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014, представник прокуратури не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

19.11.2014 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відклав розгляд справи на 03.12.2014.

В судове засідання, призначене на 03.12.2014, з'явився представники позивача та відповідача та надали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 03.12.2014, представник прокуратури не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА» (надалі - Підприємство) є акціонером ПАТ Комерційний - банк "Інтербанк" ( далі - Відповідач).

10.02.2014 року були проведені позачергові збори ПАТ Комерційний банк "Інтербанк".

Згідно зі ст, 47 Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 на розгляд акціонерів було винесено питання, зокрема, щодо збільшення статутного капіталу відповідача.

Поважний представник акціонера, позивач, на питання щодо збільшення статутного капіталу проголосував "проти". Однак рішення "за" було прийняте більшістю голосів.

25.02.2014 від керівництва ПАТ Комерційний банк "ІНТЕРБАНК" було отримано Повідомлення N 172 від 24.02.2014 про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру .

Генеральним директором ДП "ЗАВОД 410 ЦА" Подрєзою С.М. було прийняте Розпорядження від 04.03.2014 про те, що Підприємство бажає скористатися своїм правом на викуп акцій, відповідно до положень ст. 68, 69 Закону України Про акціонерні товаристваз метою повернення грошових коштів підприємства, вкладених в неприбуткові активи.

05.03.2014 до ПАТ Комерційний банк "Інтербанк" надійшла Вимога позивача, як акціонера, № 48-694 від 04.03.2014 про викуп належних йому акцій з розрахунком: 1 110 000 гривень простих іменних акцій за ціною 1 гривня за одну акцію. Всього на загальну суму 1 110 000.

Позивач на вказану вимогу відповіді не отримав, а отже 21.02.2014 направив на адресу відповідача лист № 48-866 щодо укладання договору про обов'язків викуп акцій.

02.04.2014 позивач повторно звернувся із вказаною вимогою до відповідача, однак жодної відповіді також не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.07.2014 року № 61 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" на підставі постанови правління Національного банку України від 22.07.2014 № 432 "Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" розпочато процедуру його ліквідації, призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Кононця В.В. строком на 1 рік з 23.07.2014 року по 23.07.2015 року включно.

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

В матеріалах справи, міститься розпорядження № 51-КФ-З від 12.08.2014 Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку про зупинення обігу простих іменних акій відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі: Державного підприємства "Завод 410 ЦА" " задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача, проте позов подано прокурором, який звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі: Державного підприємства "Завод 410 ЦА" - відмовити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (юридична адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94, ідентифікаційний код 01128297) до Державного 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3.Видати накази.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2014

Суддя М.О. Лиськов