Ухвала суду № 50191911, 14.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 вересня 2015 року Справа № 910/4511/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2015у справі№ 910/4511/14 господарського суду міста Києва за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Преміум Груп"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс"про за зустрічним позовом до про стягнення 66001,94 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Преміум Груп" визнання недійсним з моменту укладення додаткових угод, ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 910/4511/14.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 (якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014, яким первісний позов задоволено повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено) оскаржується в повному обсязі, у зв'язку з чим скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір як з первісної позовної заяви, яка містить майнову вимогу - про стягнення грошових коштів, та і із зустрічної позовної заяви, яка містить немайнову вимогу - про визнання недійсним з моменту укладення додаткових угод.

Однак, додана до матеріалів касаційної скарги квитанція № 0.0.409076883.1 від 14.07.2015 про перерахування скаржником судового збору в сумі 913,50 грн. свідчить про сплату судового збору лише за позовну вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим не може бути визнана судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 111-3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 910/4511/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий К.В. Грейц

Судді: С.В. Бакуліна

О.І. Глос