Ухвала суду № 50191711, 31.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р.Справа № 816/2083/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 816/2083/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

09.06.2015 року, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод Лтава» (далі - відповідач), в якому просить про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з лютого по квітень 2015 року в загальному розмірі 22582,26 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року задоволено.

Стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 22582,26 грн. на користь позивача.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на обліку як платник страхових внесків в пенсійному органі.

Станом на час розгляду справи відповідач має недоїмку перед пенсійним органом з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Призначених за Списком №1 пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за лютий-квітень 2015 року в загальному розмірі 22 582,26 грн

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період лютий-квітень 2015 року в розмірі 22582,26 грн підтверджено витягом з картки особового рахунку відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.2 розділу ХУ Прикінцевих положень закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування » пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робі, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій , що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 постанови Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 зазначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності та виду господарювання, об»єднання громадян, профспілки, політичної партії (утому числі філії, представництва, відділення, та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємства, установ, організацій, об»єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особам) фізичні особа- суб»єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

У відповідності до приписів пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Матеріали справи свідчать про те, що у відповідача є заборгованість перед позивачем у розмірі 22 582,26 грн з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Призначених за Списком №1 пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за лютий-квітень 2015року.

Відповідач в своїй апеляцій скарзі каже, що відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення » підлягають відшкодуванню.

Позивач же в своїй позовній заяві просить про відшкодування витрат та виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення », які, на думку, позивача не підлягають відшкодуванню.

Колегія суддів, вважає, що викладені вище норми законодавства спростовують вказану позицію відповідача, та не позбавляють позивача права на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій.

З приводу посилань апеляційної скарги про надання неправильної оцінки судом першої інстанції наданої відповідачем витягу з висновку судово-економічної експертизи №5429 від 01.10.2014 року, який був зроблений в межах розгляду іншої адміністративної справи за №816/1009/14, то колегія суддів зазначає на таке.

У відповідності до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерти для суду не є обов»язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Як свідчать результати наданого висновку експертизи питання, що були поставлені перед експертизою стосуються розрахунків пенсійного органу щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2013 року та січень 2014 року, тоді як предметом даного позову є відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий-квітень 2015 року.

Крім цього, за результатами даного висновку розрахунки пенсійного органу стосовно осіб, які мають право на пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а» ст.13Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині обчислення щомісячних пенсійних виплат пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 проведено у відповідності з вимогами діючого пенсійного законодавства України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність значення даного засобу доказування для вирішення даної справи.

Стосовно посилань апеляційної скарги на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, то колегія суддів зазначає на таке.

Частина 1 статті 81 КАС України, для з»ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Відповідачем для вирішення експертизи пропонувались наступні питання, а саме:

чи підтверджені документально розрахунки пенсійного органу за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року в зв»язку з чим виникла заборгованість в частині визначення розміру пенсій, призначених за Списком №2 щодо слідуючих осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;

чи вірно проведені розрахунки пенсійним органом стосовно осіб, які мають право пільгового стажу для призначення пенсій відповідно до пп. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення » стосовно осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Як на підставу на призначення експертизи відповідач вказує свої заперечення з приводу позиції судів під час вирішення інших справ даної категорії, погіршення економіки підприємств Полтавської області та відсутність правових підстав на яких здійснюється пенсійне забезпечення зазначених у позовній заяві громадян.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для вирішення вказаних питань не потрібно спеціальних знань.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі №816/2083/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 07.09.2015 р.