Ухвала суду № 50191394, 03.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року справа №2а/1270/3091/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участю представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а/1270/3091/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганський завод гірничого машинобудування» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2012 №№0000162320, НОМЕР_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Луганський завод гірничого машинобудування» (надалі товариство) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби ( надалі податкова інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2012 №№0000162320, НОМЕР_1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 28.03.2012 став акт перевірки від 07.03.2012, в якому викладено сумніви посадової особи, що здійснювала перевірку, щодо реальності здійснення господарської операції з придбання металопрокату у ТОВ «Транс Агентства Сервіс» у жовтні 2012 року на підставі договору поставки №4-141С від 12.10.2010р. з мотивів неправильно оформлених податкових накладних, неправильно оформлених товарно-транспортних накладних та відсутності у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» реальної можливості здійснення господарської діяльності. Такі сумніви дали підстави ДПІ дійти висновку про порушення з боку ПАТ «Луганськгірмаш» п. 198.2., 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України та прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000162320 та №0000172320 такими, що суперечать чинному законодавству і просив визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби від 28.03.2012 №№0000162320, НОМЕР_1.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді відповідач не скористався.

В судовому засіданні представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

ПАТ «Луганський завод гірничого машинобудування» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.02.1992, дата та номер останньої реєстрації 24.03.2011 №13821050011002830, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (т.1 а.с.210).

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ Артемівського району у м. Луганську з 13.07.1994 (т.2 а.с.59). Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100332945 (т.2 а.с.60).

У період з 24.02.2012 по 01.03.2012 ДПІ Артемівського району у м. Луганську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганський завод гірничого машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та податку на прибуток з 01.10.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», за результатами якої був складений акт від 07.03.2012 № 1/22-300/05400879.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковою інспекцією 28.03.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення №0000162320 про нарахування податку на додану вартість у сумі 59011,00 грн. і штрафних санкцій на суму 14752,75 грн., та №0000172320 про нарахування податку на прибуток у сумі 67862,00 грн. (т.1 а.с.11,12).

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що платіжне доручення № 1750 на перерахування передоплати за металопрокат згідно рахунку №107887 складено 13.10.2011, а проведено банком 14.10.2011, про що свідчить штамп та підпис відповідальної особи банку у платіжному дорученні.

Таким чином, зарахування коштів на банківський рахунок продавця сталося 14.10.2011, тобто раніше відвантаження товару, що мали місце згідно видаткових накладних з 24.10.2011 по 28.10.2011, а відтак днем виникнення податкового зобов'язання є 14.10.2011 і податкова накладна №102689 від 14.10.2011 правомірно виписана 14.10.2011.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що позивачем був невірно заповнений реквізит и) вид цивільно-правового договору у податкових накладних №102806, №102689 та №102776, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Крім того, незаповнення окремих реквізитів товарно-транспортної накладної та складання ТТН за типовою формою, що втратила чинність, не є доказом фіктивності господарської операції, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Також до кожної товарно-транспортної накладної додається подорожній лист вантажного автомобіля, форма якого відповідає типовій формі №2-ТН, затвердженої Наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346.

У матеріалах справи містяться договір поставки від 12.10.2010, укладений між позивачем та ТОВ «Транс Агенство Сервіс» (т.1 а.с.41-42), дорожні листи, товарно-транспортні накладні, акти приймання, картки складського обліку матеріалів, які підтверджують реальність здійснення позивачем господарської діяльності.

Також в матеріалах справи міститься пояснювальна записка від економіста матеріально-технічного постачання ОСОБА_4 про те, що саме вона приймала товар від ТОВ «Транс Агентства Сервіс», оскільки згідно посадової інструкції приймання товару від контрагентів входить до її функціональних обов'язків і саме її підпис зазначено у товарно-транспортних накладних, що також свідчить про приймання товару позивачем.

Суд першої інстанції зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Факт реальності придбання металопрокатної продукції позивачем у жовтні 2011 року підтверджено письмовими доказами які свідчать про реальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо нарахування податку на додану вартість у сумі 59011,00 грн. і штрафних санкцій на суму 14752,75 грн., та про нарахування податку на прибуток у сумі 67862,00 грн. суперечать нормам Податкового кодексу України, тому податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000162320, №0000172320 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а/1270/3091/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганський завод гірничого машинобудування" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2012 №№0000162320, НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а/1270/3091/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганський завод гірничого машинобудування" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2012 №№0000162320, НОМЕР_1 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

ОСОБА_5