Постанова № 50191219, 11.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 вересня 2015 року 08:35 справа №826/11486/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Камянка Глобал Вайн") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2015 року №31526552209 в частині суми в розмірі 2 598 520,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року відкрито провадження у справі №826/11486/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засіданні 20 серпня 2015 року представники позивача не прибув, попередньо подавши клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; враховуючи неявку представника позивача, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 30 березня 2015 року №31526552209 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Камянка Глобал Вайн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 6 530 444,00 грн., у тому числі за основним платежем на 5 224 355,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 306 089,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 16 березня 2015 року №197/26-55-22-09/36805359 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн", код 368053359, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013р." (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме в частині заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2012, 2013 роки та в частині завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за періоди 2011, 2012, 2013 років.

Суд встановив, що відповідно до рішення про погодження податкового компромісу від 14 квітня 2015 року №23827/10/26-55-22-09 погоджено застосування податкового компромісу та сплати ТОВ "Камянка Глобал Вайн" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 30 березня 2015 року №31526552209 в частині порушень, які підпадають під дію податкового компромісу, на суму 3 931 920,00 грн.

Таким чином, з урахуванням суми, до якої застосовано податковий компроміс, предметом спору є решта грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2015 року №31526552209, що складає 2 598 520,00 грн.

Оскаржувана сума грошового зобов'язання визначена позивачу у зв'язку із наступними порушеннями:

1) за перевірений період ТОВ "Камянка Глобал Вайн" не включено до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, суми безоплатно отриманих послуг за користування торгівельною маркою внаслідок не сплати на користь ліцензіатів ліцензійних платежів;

2) підприємством не включено до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, кредиторської заборгованості перед засновниками, що була списана шляхом взаємозаліку зустрічних вимог, оскільки прощення боргу не може бути внеском до статутного фонду, а кредиторську заборгованість товариства перед учасниками списано раніше, ніж зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач вважає протиправним податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, виходячи з того, що станом на момент проведення перевірки та складення акта перевірки строк сплати ліцензійних платежів ще не настав; у межах спору статутний фонд товариства не формувався, а мало місце його збільшення, що не виключає можливість зарахування вимог учасника до товариства.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

У свою чергу за визначенням підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

З наведених норм Податкового кодексу України суд робить висновок, що до складу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема інших доходів, включається вартість безоплатно отриманих товарів чи послуг, тобто товарів та послуг, що надані за договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації або без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Таким чином, у межах спірних правовідносин належить встановити факт безоплатного отримання позивачем товарів та послуг.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (ліцензіат) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (ліцензіар) укладено ліцензійний договір від 24 березня 2010 року №18, яким регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, що виникають з приводу надання ліцензіаром дозволу ліцензіатові на використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг); ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровані торговельні марки (знаки для товарів і послуг), за плату надає ліцензіату дозвіл на їх використання при виробництві та/або розповсюдженні товарів.

Відповідно до пункту 4.1 ліцензійного договору ліцензіат сплачує ліцензіару 2,00 грн. за кожну реалізовану одиницю продукції з виростанням торгівельних марок (знаків для товарів і послуг), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ліцензіара.

Сторонами ліцензійного договору укладено додаткову угоду від 24 квітня 2012 року, відповідно до якої строк розрахунків ліцензіата за цією угодою починається не раніше січня 2013 року; за домовленостями сторін ліцензіат зобов'язаний проводити розрахунки за використані торгівельні марки, передані за ліцензійною угодою від 24 березня 2010 року №18, починаючи з січня 2013 року, але при цьому повний розрахунок повинно бути проведено не пізніше 24 квітня 2015 року.

Як зазначено в акті перевірки, станом на 31 грудня 2012 року у складі собівартості реалізованого вина списано 1 995 220 пляшок, що виходячи із розміру ліцензійної плати - 2,00 грн., ліцензійні платежі за 2012 рік повинні становити 3 990 440,00 грн. (1 995 220 *2,00 грн.); станом на 31 грудня 2013 року у складі собівартості реалізованого вина списано 2 318 787 пляшок, що виходячи із розміру ліцензійної плати - 2,00 грн., ліцензійні платежі за 2013 рік повинні становити 4 637 574,00 грн. (2 318 787*2,00 грн.); фактично ліцензіару сплачено 4 014 154,00 грн. За період 2012-2013 роки не сплачено на користь ліцензіара 4 613 860,00 грн., при цьому кредиторська заборгованість перед ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ліцензійним договором відсутня.

Наведене, на думку відповідача, вказує, що позивач безоплатно отримав послуги з користування торгівельною маркою.

Утім, суд вважає таку позицію контролюючого органу помилковою, оскільки умови ліцензійного договору від 24 березня 2010 року №18 прямо передбачають оплату за надання торгівельної марки у розмірі 2,00 грн. за кожну реалізовану одиницю продукції з виростанням торгівельних марок.

Посилання відповідача на несплату протягом 2012, 2013 років ліцензіару повної суми ліцензійних платежів та відсутність кредиторської заборгованості за ліцензійним договором не приймаються судом до уваги, виходячи з того, що ліцензійний договір від 24 березня 2010 року №18 не встановлює строку сплати ліцензійних платежів.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням того, що строк виконання зобов'язання позивача зі сплати ліцензійних платежів у ліцензійному договорі не визначений, строк виконання такого зобов'язання визначається саме вимогою кредитора; однак, відповідач не надав суду доказів, які б вказували на вимогу ліцензіара до ТОВ "Камянка Глобал Вайн" оплатити ліцензійні платежі у визначений строк.

Навіть якщо припустити наявність у позивача кредиторської заборгованості за ліцензійним договором, то така заборгованість по свої суті не є отриманням безоплатно наданих послуг; така заборгованість лише може мати статус безнадійної за наявності умов, встановлених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Крім того, під час перевірки відповідачем не встановлено та не доведено під час судового розгляду, що за перевірений період позивачем реалізовано продукцію саме під торгівельною маркою, наданою згідно з ліцензійним договором від 24 березня 2010 року №18, та не визначено ідентифікуючих ознак такої продукції.

Таким чином, висновки акта перевірки про безоплатне отримання позивачем послуг за користування торгівельною маркою нормативно та документально не підтверджуються.

Досліджуючи інший епізод порушення щодо ймовірного безоплатного отримання товарів чи послуг, по яким виникла кредиторська заборгованість перед засновниками, що була списана шляхом взаємозаліку зустрічних вимог, суд встановив наступне.

Згідно зі статутом ТОВ "Камянка Глобал Вайн", затвердженого загальними зборами учасників від 18 квітня 2012 року №18 та державна реєстрація якого проведена 24 квітня 2012 року, учасниками товариства є громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_3; що мають рівні частки у статутному капіталі по 1 300 000,00 грн.

При цьому протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Камянка Глобал Вайн" від 18 квітня 2012 року №19 вирішено збільшити статутний капітал товариства та встановити його в розмірі 2 600 000,00 грн., тобто по 1 300 000,00 грн. кожному, для чого учасники вносять додаткового по 800 000,00 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Камянка Глобал Вайн" від 24 квітня 2012 року №19/2 вбачається, що продовж діяльності товариства між ним та учасниками виникла заборгованість, відповідно до якої товариство заборгувало кожному з учасників по 1 769 987,49 грн., а тому вирішено провести взаємозалік за взаємними боргами.

Виходячи із зазначеного вважається, що учасниками погашено свої обов'язки щодо формування статутного капіталу в розмірі 1 600 000,00 грн., а саме: ОСОБА_2 внесено до статутного капіталу суму в розмірі 800 000,00 грн., ОСОБА_3 внесено до статутного капіталу суму в розмірі 800 000,00 грн.; звідси, борги товариства перед учасниками зменшуються на суму проведеного взаємозаліку та становитимуть по 969 987,49 грн. кожному, а борги учасників товариства перед товариством відсутні.

Зазначені обставини, на думку відповідача, вказують, що внески учасників до статутного фонду здійснено за рахунок заліку взаємних боргів, що заборонено в силу норм статті 144 Цивільного кодексу України; вимоги у даному випадку є неоднорідними, оскільки зобов'язання щодо збільшення статутного капіталу виникає в учасників не перед товариством, а перед загальними зборами учасників; тому списана кредиторська заборгованість є безоплатно отриманою та підлягає включенню до складу доходів за відповідний період.

Однак, суд вважає, що списана кредиторська заборгованість перед учасниками не може вважатись безоплатно отриманим товаром чи послугою, оскільки передбачає компенсацію у вигляді зарахування зустрічних вимог за заборгованістю учасників перед ТОВ "Камянка Глобал Вайн" щодо внесків до статутного капіталу у звязку із його збільшенням.

Посилання відповідача на неможливість формування статутного капіталу за рахунок заліку взаємних боргів, є не коректним, так як норми статті 144 Цивільного кодексу України не допускають звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства; однак, як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Камянка Глобал Вайн" від 18 квітня 2012 року №19, статутний капітал товариства вже сформований, та прийнято рішення про його збільшення.

У свою чергу будь-яких обмежень при збільшення статутного капіталу товариства та щодо зарахування зустрічних вимог Цивільний кодекс України не передбачає.

Безпідставними є також висновки акта перевірки про недопустимість зарахування вимог через їх неоднорідність та посилання на норми статті 604 Цивільного кодексу України.

Так, стаття 601 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як підтверджують матеріали справи, у межах спірних правовідносин мало місце зарахування зустрічних однорідних вимог між одними і тими ж сторонами; при цьому думка відповідача про те, що у зобов'язанні щодо збільшення статутного капіталу є загальні збори учасників товариства є помилковою, так як статутний капітал це виключна приналежність товариства з обмеженою відповідальністю, а не зборів його учасників.

Суд звертає увагу, що стаття 604 Цивільного кодексу України визначає припинення зобов'язання за домовленістю сторін, а тому не регулює спірних правовідносин.

Що стосується доводів відповідача про списання кредиторської заборгованості раніше, ніж зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (16 липня 2012 року), то зазначене не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки зімни до установчих документів ТОВ "Камянка Глобал Вайн" в частині збільшення статутного капіталу зареєстровано 24 квітня 2012 року.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про безоплатне отримання списаної кредиторської заборгованості перед учасниками, внаслідок взаємозаліку зустрічних вимог, є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 30 березня 2015 року №31526552209 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 598 520,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність та обґрунтованість збільшення позивачу оскаржуваної суми грошового зобов'язання з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Камянка Глобал Вайн" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 березня 2015 року №31526552209 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 598 520,00 грн.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко