Постанова № 50189554, 12.08.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2593/10/1970

"12" серпня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Бабюка П.М.

при секретарі Надвиничній Г.Я.

за участю:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в загальній сумі 218960,27 грн.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого станом на 07.06.2010 року у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 218960 грн. 27 коп., в тому числі: 218164,50 грн. по податку на додану вартість та 795,77 грн. по єдиному податку. Добровільно заборгованість не сплатив, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку. Крім цього, представник позивача зазначив, що рішення податкового органу отримано відповідачем 10.02.2010р. та не оскаржувалось ні в адміністративному ні в судовому порядку, отже сума заборгованості є узгодженою.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не подав.

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 29.03.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа за адресою вул. Кл. Савури, 5/92 м. Тернопіль, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Тернопільською ОДПІ 11.04.2001 року відповідач взятий на облік як платник податків.

Згідно заяви, поданої відповідачем до Тернопільської ОДПІ, на 2010 рік відповідач переведений на спрощену систему оподаткування та зобовязаний протягом 2010 року щомісячно до 20 числа наступного місяця сплачувати єдиний податок в розмірі 200 грн.

Судом встановлено, що відповідач станом на 07.06.2010р. має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 218960 грн. 27 коп., в тому числі:

- 218164 грн. 50 коп. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що підтверджується даними облікової картки платника податку, актом перевірки від 01.02.2010р. № 569/17-426, податковим повідомленням-рішенням № 0000181704/0/7419 від 10.02.2010 року та довідкою про наявність податкового боргу від 08.06.2010р.

- 795 грн. 77 коп. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, що підтверджується даними облікової картки платника податку та довідкою про наявність податкового боргу від 08.06.2010р.

Податкове повідомлення-рішення № 0000181704/0/7419 від 10.02.2010 року отримане відповідачем 10.02.2010р., що підтверджується підписом на корінці повідомлення.

Відомостей щодо оскарження вказаного повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не представлено а судом не здобуто.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Відповідно п. п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п.11., ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12. 1990р. № 509-ХІІ до повноважень органів державної податкової служби належить право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.5.2.1. Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підп.5.2.2. Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 218960 грн. 27 коп. її слід стягнути за рахунок його активів в судовому порядку.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 128,153,158-163,167 КАС України, Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Клима Савури, 5/92, м. Тернопіль, Тернопільська область, і.н. НОМЕР_1) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 218960 (двісті вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 27 коп., в тому числі:

- 218164 (двісті вісімнадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 50 коп. по податку на додану вартість (р/р 31110029700002, код платежу 14010100 державного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012);

- 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. по єдиному податку (р/р 34210379700002, код платежу 16050200 зведеного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.08.2010р.

Головуючий суддяБаб'юк П.М.

копія вірна

СуддяБаб'юк П.М.