Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7509/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколов В.М.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/7509/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтрансенерго"
до Державної податкової інспекції в місті Суми
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго» (далі позивач, ТОВ «НВП «Промтрансенерго») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0001232306/40304 від 23 травня 2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 17287,10 грн., а також податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №000122206/40307 від 23 травня 2011 року про зменшення суми відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 17287, 10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не повязане з належним виконанням своїх податкових зобовязань контрагентом по ланцюгу постачання ТОВ «Металобаза Комекс». Крім того, представник позивача зазначив, що висновки посадових осіб податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металобаза Комекс» є необґрунтованими, оскільки відповідно до довідки № 1005/08-02/2-35203150 від 30.05.2011 року, складеної посадовими особами спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (а.с. 38-39), не встановлено розбіжностей з відомостями отриманими від ТОВ «НВП «Промтрансенерго» та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «НВП «Промтрансенерго».
Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Закону україни «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичній надмірній його сплаті, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВП «Промтрансенерго» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011р., за результатами якої складено акт від 29.04.2011 року № 2908/23-620/21100912 (а.с. 26-35).
На підставі висновків перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0001232306/40304 від 23 травня 2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 17287,10 грн., а також податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №000122206/40307 від 23 травня 2011 року про зменшення суми відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 17287, 10 грн. (а.с. 8-9).
Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень послугували наступні обставини.
В ході перевірки встановлено, що на виконання умов договору на поставку металопрокату від 29.03.10 №73-1:0 TOB «Металобаза Комекс» у грудні 2010 р. виписало податкові накладні на суму ПДВ 17287.10 грн., які TOB «НВП «Промтрансенерго» віднесені до податкового кредиту в грудні 2010 р.
В акті перевірки зроблений висновок, що у зв'язку з відсутністю документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та сплати до бюджету податкових зобов'язань з податку на додану вартість постачальником товару - TOB «Металобаза Комекс» у звязку з відсутністю відповіді на запит про проведення зустрічної звірки, TOB «НВП «Промтрансенерго» не має права на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 17287.09 грн., сплаченого за зазначеною господарською операцією і, як наслідок, на цю суму не має права на бюджетне відшкодування ПДВ січня 2011 року.
Разом з тим, суд не може погодитись з такими висновками посадових осіб податкового органу з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «НВП «Промтрансенерго» та ТОВ «Металобаза Комекс» було укладено договір № 73-10 від 29.03.2010 року. (а.с. 90-91).
Згідно умов даного договору ТОВ «Металобаза Комекс» приймає на себе зобовязання по продажу позивачеві металопродукції.
На виконання зазначеного договору позивачем у ТОВ «Металобаза Комекс» було придбано металопродукції на загальну суму 103722,60 грн. (ПДВ-17287,10).
Фактичне отримання товару підтверджується видатковими та податковими накладними, дослідженими в судовому засіданні (а.с.98-142). Транспортування товару здійснювалось за рахунок позивача, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні товарно-транспортними накладними (а.с. 98-142).
Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 93-97).
Варто зазначити, що при проведенні перевірки у посадових осіб податкового органу були відсутні сумніви, щодо фактичного виконання вищезазначеної господарської операції, про що зазначено в акті перевірки.
Таким чином в судовому засіданні були досліджені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне виконання господарської операції з постачання товарів позивачеві від ТОВ «Металобаза Комекс».
Натомість, підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 17287,10 грн., а також зменшення суми відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 17287, 10 грн. послугувала відсутність протягом тривалого часу відповіді з Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на запит про проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам ТОВ «Металобаза Комекс» та ТОВ «НВП «Промтрансенерго», що унеможливлює підтвердження взаємовідносин між субєктами господарювання.
Однак, в судовому засіданні була досліджена довідка про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Металобаза Комекс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «НВП «Промтрансенерго» за грудень 2010 року № 1005/08-02/2-35203150 від 30.05.2011 року, складена посадовими особами спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (а.с. 38-39), відповідно до якої не було встановлено розбіжностей з відомостями отриманими від ТОВ «НВП «Промтрансенерго» та встановлено відображення в податковому обліку ТОВ «Металобаза Комекс» результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «НВП «Промтрансенерго».
При цьому, варто зауважити, що посадовим особами ДПІ в м. Суми запит про проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам ТОВ «Металобаза Комекс» та ТОВ «НВП «Промтрансенерго» надсилався до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, а не на адресу Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.
Разом з тим, відповідно до п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на момент формування позивачем податкового кредиту в грудні 2010 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1. Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту 17287,10 гривень податку на додану вартість сплаченого у ціні товару, придбаного у ТОВ «Металобаза Комекс», оскільки ним були виконанні всі передбачені Законом України «Про ПДВ» умови, а саме: придбаний товар фактично оплачений та отриманий, в момент здійснення господарської операції покупцем отримано належним чином оформлену податкову накладну.
Що стосується правовідносин, щодо нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року, слід зазначити наступне.
Дані правовідносини виникли в січні 2011 року, відповідно врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до положень п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Варто також зазначити, що відповідно до п. 198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Разом з тим, відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4. ст. 200 ПКУ визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
З аналізу наведених обставин справи та нормативних актів випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві за придбаний товар.
При цьому, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування ПДВ з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами по ланцюгу постачання. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобовязання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржених рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтрансенерго" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001232306/40304 від 23 травня 2011 року щодо зменшення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 17287,10 грн., а також податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000122206/40307 від 23 травня 2011 року щодо зменшення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго» від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 17287,10 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений 12.12.2011 року.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов
Судове рішення № 50189348, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 07.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/7509/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: