Рішення № 50186492, 08.09.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р.

Справа № 926/1323/15

За позовом Міністерства оборони України

до Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю торгова промислова компанія "Грін Рей"

про стягнення штрафних санкцій – 46072,80 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача – Кривошея Д.А., представник за довіреністю від 18.05.2015р.;

відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство оборони України звернулось з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю торгова промислова компанія "Грін Рей" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору в сумі 37762,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.07.2014р. між сторонами був укладений договір про поставку продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/2/14/17, згідно якого відповідач (постачальник по договору) зобов’язався у строк до 31.07.2014р. поставити позивачу (замовнику по договору) м’ясні сніданки, а саме: сніданок туриста з яловичиною Ж/Б 325 грн. (easy open) у кількості 3000000 шт. на суму 4374000,00грн., а замовник, в свою чергою, зобов’язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та в строки передбачені договором та специфікацією. Підпунктом 6.3.1. договору передбачений обов’язок відповідача забезпечити постачання товару у строки встановлені договором. Відповідач умови договору виконав, проте з простроченням вставленого договором строку, у зв'язку з чим позивачем донараховано відповідачу 37762,20 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.08.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 25.08.2015р.

25.08.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 46072,80 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.08.2015р. прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 08.09.2015р.

08.09.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшла заява згідно якої просить суд при вирішенні даного спору у відповідності до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України застосувати строк позовної давності та розглянути справу за відсутності представника.

На призначений день розгляду справи представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі в редакції від 25.08.2015р., заперечував проти заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, своєї позиції до відома суду по суті заявлених вимог не довів, хоча повідомлявся про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2014р. між сторонами був укладений договір про поставку продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/2/14/17, згідно якого відповідач (постачальник по договору) зобов’язався у строк до 31.07.2014р. поставити позивачу (замовнику по договору) м’ясні сніданки, а саме: сніданок туриста з яловичиною Ж/Б 325 грн. (easy open) у кількості 3000000 шт. на суму 4374000,00грн., а замовник, в свою чергою, зобов’язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та в строки передбачені договором та специфікацією (п. 1.2. договору).

Підпунктом 6.3.1. договору передбачений обов’язок відповідача забезпечити постачання товару у строки встановлені договором.

Відповідно до рознарядки Міністерства оборони України №286/2/14/17 від 01.07.2014р., яка є невід’ємною частиною договору, постачальнику необхідно було постачити сніданків: до 10.07. – 100000 шт., до 20.07. – 100000 шт., до 31.07. – 100000 шт.

Однак, в порушення умов договору відповідачем фактично було постачено: до 01.07.2014р. – 20000 шт., до 02.07. – 20000 шт., до 08.07. – 30000 шт., до 09.07. – 30000 шт., до 17.07. – 20000 шт., до 21.07 – 20000 шт., до 29.07. – 30000 шт., до 02.08. – 30000 шт., до 20.08. – 40000 шт.. до 28.08. – 60000 шт.

Відповідно до п.п.7.3.5. договору, за порушення строків виконання зобов’язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, однак з простроченням вставленого договором строку, внаслідок чого позивач нарахував пеню, яка згідно заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 25.08.2015р. становить 46072,80 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 4 вказаної норми).

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності щодо нарахування пені по договору поставки суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За вимогами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, позивачем, в порушення вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахована пеня в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки. Крім того частина пені нарахована поза межами строків позовної давності.

В матеріалах справи міститься поштовий конверт, яким позивач надіслав позовну заяву з додатками до господарського суду Чернівецької області з штампом (відміткою) датованою 31.07.2015р. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що перебіг строків давності по штрафним зобов’язанням відповідача виникають саме з 31.07.2014 р.

Згідно розрахунку позивача сума нарахованої пені становить 46072,80 грн.

Здійснивши перерахунок суми заявленої позивачем пені, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим є розрахунок суми пені у розмірі 25365,20 грн. за період з 31.07.2014р. по 27.08.2014р.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

1895400.0

31.07.2014 - 01.08.2014

2

12.5000 %

0.068 %

2596.44

1458000.0

02.08.2014 - 19.08.2014

18

12.5000 %

0.068 %

17975.34

874800.0

20.08.2014 - 27.08.2014

8

12.5000 %

0.068 %

4793.42

Отже, сума пені що підлягає стягненню, із врахуванням строку позовної давності та ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” складає 25365,20 грн.

В решті позову в частині стягнення пені в розмірі 20707,60 грн. слід відмовити у зв’язку з необгрунтованістю.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об’єктивного зв’язку між змістом судових доказів і фактами, що є об’єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони у розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю торгова промислова компанія "Грін Рей" (Чернівецька область, Новоселицький р-н, м.Новоселиця, вул.Центральна, буд.93, код 31887196) на користь Міністерства оборони України (м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, р/р 35219005003192 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код 00034022) 25365,20 грн. пені та 1005,86 грн. судового збору.

3. У решті позову – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11.09.2015 р.

Суддя М.О.Гурин