ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2015 р.
Справа № 922/3947/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.
розглянувши справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м. Львів
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м. Харків
про
стягнення 79 276,84 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Гудима А.О., довіреність №798 від 26.12.2014 р.
відповідача - Машир С.О., довіреність б/н від 01.03.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (відповідача) про стягнення 40 959,60 грн. попередньої оплати, 991,17 грн. штрафу, 8 613,71 грн. пені та 28 712,36 грн. додаткового штрафу за договором №1501000466 від 20.01.2015 р. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
У судовому засіданні 18.08.2015 р. було оголошено перерву до 07.09.2015 р.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
20.01.2015 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 1501000466 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого продавець, який є власником товару, зобов'язувався поставити і передати його у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах цього договору.
За умовами п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) кількість і ціни товару, що є предметом цього договору, обумовлюються в Специфікації (Додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Між сторонами було підписано Специфікацію на поставку товару на загальну суму 287 123,60 грн. (а.с. 28).
За умовами п. 9.1. цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом року, а в частині розрахунків - до повного виконання.
За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 7.1.-7.3. договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50 % заявленої партії акумуляторних батарей. Заявлена партія акумуляторних батарей узгоджується сторонами. Покупець проводить розрахунки з продавцем за поставлену партію акумуляторних батарей протягом 30-ти днів після підписання видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання п.7.1. договору згідно з рахунком №УА-00000930 від 06.02.2015 р. перерахував відповідачеві попередню оплату за товар у розмірі 50 % в сумі 40 959,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4024 від 26.02.2015 р. (а.с. 34, 67).
Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За умовами п. 5.1. договору товар повинен бути повністю поставленим покупцю протягом 120-ти днів після підписання цього договору на умовах СРТ в с. Угерсько Стрийського району Львівської області згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС", в редакції 2010 року.
Тобто, позивач повинен був поставити відповідачеві товар в строк до 20.05.2015 р.
Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної (п. 5.2. договору).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач попередню оплату за товар в розмірі 40 959,60 грн. отримав, але у визначений договором строк (до 20.05.2015 р.) товар позивачеві не поставив, що і стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом. При цьому в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми попередньої оплати позивач посилається на вимоги ч. 2 ст. 693 ЦК України.
За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладені обставини, приписи закону і на те, що товар у передбачений договором строк відповідачем не поставлено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 40 959,60 грн. на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем строків поставки товару позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 991,17 грн., пеню в розмірі 8 613,71 грн. та 10% додаткового штрафу в розмірі 28 712,36 грн. В обґрунтування цих вимог посилається на ст. 231 ГК України, пункти 10.1, 10.2. договору.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 991,17 грн., суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є:
а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).
б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В п. 10.1. договору, на який позивач посилається у позовній заяві (а.с. 5), як на підставу нарахування 7% штрафу в розмірі 991,17 грн., сторони передбачили, що за порушення умов договору продавець відшкодовує причинені збитки покупцю, в тому числі неодержані прибутки, а покупець застосовує штрафні (в розмірі, визначеному ст. 231 ГК України) та оперативно господарські (в переліку ст. 236 ГК України) за вибором постраждалої сторони) санкції, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
В ч. 6 статті 231 ГК зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
При цьому з наданого позивачем розрахунку вбачається, що суму штрафу розраховано позивачем як 7 відсотків річних за період з 01.06.2015 року по 18.06.2015 року, що суперечить вимогам ст. 549 ЦК України, ст. 231 ГК України та не передбачено умовами договору.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 991,17 грн. неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши правильність та правомірність нарахування позивачем на підставі п. 10.2. договору додаткового штрафу в розмірі 28 712,36 грн. та пені в розмірі в розмірі 8 613,71 грн., суд встановив наступне.
У п. 10.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення з вини продавця строків поставки товарів, передбачених договором, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору, зазначеної в п. 6.2. договору.
Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Судом встановлено, що ПАТ "Укртрансгаз" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.
Пунктом 4 ст. 179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).
Отже, в п. 10.2. договору сторони правомірно змінили розмір штрафу, передбаченого абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, з 7% на 10 %.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок додаткового штрафу (287123,60 грн. х 10% = 28 712,36 грн.), суд вважає його вірним і таким, що відповідає вимогам ч.2 ст. 231 ГК України та умовам договору.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що нарахування пені в розмірі 8 613,71 грн. (а.с. 10) здійснено позивачем за період з 02.05.2015 р. по 31.05.2015 р., тоді як вірним періодом, протягом якого позивач має право нараховувати пеню, є період часу з 21.05.2015 р. (п. 5.1. договору) по 31.05.2015 р.
За результатами проведеного судом перерахунку розміру пені суд визначив, що сума пені за період з 21.05.2015 р. по 31.05.2015 р. дорівнює 3 158,36 грн.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в розмірі 3158,36 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5455,35 грн. суд вважає за необхідне відмовити у зв’язку з безпідставним пред’явленням до стягнення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 40 959,60 грн., 10% додаткового штрафу в розмірі 28 712,36 грн. та пені в розмірі 3 158,36 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5 455,35 грн. та 7% штрафу в розмірі 991,17 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір має бути покладено на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 627-629, 655, 693, 721 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (61124, м. Харків, вул. Матросова, буд. №1-А, код ЄДРПОУ 25188223) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Філії "Управління магістральних газопроводів ЛЬВІВТРАНСГАЗ" (79053, м. Львів, вул. І. Рубчика, 3, код ЄДРПОУ 25560823) попередню оплату в розмірі 40 959,60 грн., додатковий штраф в розмірі 28 712,36 грн., пеню в розмірі 3 158,36 грн. та судовий збір в розмірі 1 678,43 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 10.09.2015 р.
Суддя
О.В. Макаренко
Судове рішення № 50185853, Господарський суд Харківської області було прийнято 07.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/3947/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: