Ухвала суду № 50185807, 10.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"10" вересня 2015 р. Справа № 922/4234/14

вх. № 4234/14

Суддя господарського суду: Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання: Омельченко К.А.

за участю сторін:

заявник - Лагутін І.В.

стягувач - Кашин В.М.

представник ДВС- Слюта Т.О.

розглянувши скарги на дії ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України за позовом КП "Харківводоканал", м. Харків до КП"Жилкомсервіс" м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 грудня 2014 року у справі №922/4234/14 (об'єднані справи №922/4234/14 та №922/4237/14) стягнуто з Комунального підприємства "Жилкомсервіс" на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" суму основного боргу 70323141,19 грн. та судовий збір 73080 грн. В задоволені клопотання КП "Жилкомсервіс" щодо надання відстрочки виконання рішення суду відмовлено.В задоволені клопотання щодо надання відстрочки виконання рішення суду було відмовлено.

23.12.2014 р. на виконання рішення суду у справі № 922/4234/14 видано наказ господарського суду Харківської області.

КП "Жилкомсервіс" оскаржило рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2014 року у справі № 922/4234/14 в частині відмови у задоволенні клопотання щодо надання відстрочки виконання рішення до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. апеляційна скарга КП "Жилкомсервіс" залишена без задоволення, оскаржуване рішення залишено без змін.

Наказ господарського суду Харківської області від 23.12.2014 р. у справі № 922/4234/14 стягувачем було звернено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

23.06.2015 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47953582.

24.06.2015 р. в рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем з посиланням на ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - КП "Жилкомсервіс", у межах суми стягнення – 70 396 221,19 грн.

02.07.2015 р. державним виконавцем винесено постанову ВП №47953582 про стягнення з боржника виконавчого збору.

03.07.2015 р. КП "Жилкомсервіс" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про затвердження мирової угоди щодо розстрочення сплати коштів, укладеної між КП «Харківводоканал» до КП «Жилкомсервіс» в процесі виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2015 р. у справі №922/4234/14 зазначена мирова угода сторін затверджена.

04.08.2015 р. постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №47953582 було завершено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.12.2014 р. у справі № 922/4234/14.

12.08.2015 р. КП «Жилкомсервіс» звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби №16048/2/07-05, в якій просить визнати протиправними та такими що суперечать вимогам ст. 25 та ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не направлення на адресу КП «Жилкомсервіс» постанови про відкриття виконавчого провадження по справі № 922/4234/14, визнати протиправними та такими що суперечать вимогам ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо початку примусового виконання рішення по справі № 922/4234/14, визнати протиправними та такими що суперечать вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору по справі № 922/4234/14, скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №47953582 від 02.07.2014 р., зобов’язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внести зміни до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №47953582 від 04.08.2015 р. та виключити пункт 2 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №47953582 від 04.08.2015 року у наступній редакції: «виділити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП 47953582 від 02.07.2015 р. в окреме провадження».

01.09.2015 р. через канцелярію суду надано заяву про відмову від скарги №16048/2/07-05 від 12.08.2015 р. на дії органу Державної виконавчої служби, яку було прийнято у судовому засіданні 02.09.2015 р. Провадження у справі у цій частині припинено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

14.08.2015 р. КП «Жилкомсервіс» звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просить визнати недійсними постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 02.07.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору; про закінчення виконавчого провадження в частині пункту 2 резолютивної частини: «Виділити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №47953582 від 02.07.2015 р. в окреме провадження». ( т.4 а.с 148-163).

27.08.2015 р. КП «Жилкомсервіс» звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просить визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 24.06.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути допущені порушення прав КП «Жилкомсервіс» шляхом вчинення дій спрямованих на припинення дії арешту майна боржника, накладеного постановою ВП №47953582 від 24.06.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.( т. 4 а.с.175-188).

Скарги КП «Жилкомсервіс» від 14.08.2015 р. та від 27.08.2015 р. об’єднано судом у одне провадження.

В судовому засіданні з метою надання часу для підготовки заперечень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оголошувалася перерва з 02.09.2015 р. до 10.09.2015 р. до 10 години.

Представник боржника у судовому засіданні вимоги скарг підтримав, просив їх задовольнити та визнати недійсними оскаржувані постанови органу державної виконавчої служби.

Представник стягувача подав через канцелярію письмові пояснення, в яких просить підтримує позицію боржника та вважає, що права та законні інтереси боржника були порушені ДВС.( т. 4 а.с.200-205).

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надала заперечення з приводу скарг та просить суд у їх задоволенні відмовити.

В обґрунтування скарги, заявник посилається на наступні обставини справи, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження №47953582 від 23.06.2015 року була надіслана на адресу боржника 20.08.2015 року, а отримана фактично 28.08.2015 року, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі, копія конверту та витяг із сайту ДП «Укрпошта» щодо пошуку поштових відправлень, тобто після спливу строку, який надався для самостійного виконання рішення суду та після закінчення виконавчого провадження.

Зазначає, що боржник в порушення ст. ст. 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження" був позбавлений права бути повідомленим про відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, на самостійне виконання рішення суду в ході виконавчого провадження ВП №47953582.

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 26 грудня 2003 року № 14 суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в Законі, і був нереальним.

За таких умов боржник вважає, що у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було правових підстав виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.4-3 та ст.33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузнецова О.В. від 23.06.2015 року відкрито виконавче провадження №47953582 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.12.2014 року у справі № 922/4234/14 про стягнення з Комунального підприємства "Жилкомсервіс" на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" суми основного боргу 70323141,19 грн. та судового збору 73080 грн.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження " встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону №606-XIV стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

В силу ч. 2ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Боржнику постановою від 23.06.2015 року надано строк для самостійного виконання рішення до семи днів з дати відкриття виконавчого провадження.

Зазначену постанову надіслано в адресу боржника 20.08.2015 року та отримано 28.08.2015 року, тобто вже після того, як закінчився встановлений ч. 2ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» строк для самостійного виконання рішення та вже після закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузнецова О.В. від 02.07.2015 року, яку боржник отримав 18.08.2015 року, з Комунального підприємства "Жилкомсервіс" стягнуто 7039622,12 грн. виконавчого збору.

Для обґрунтованого стягнення виконавчого збору необхідно простежити процедуру виконавчого провадження для визначення моменту стягнення виконавчого збору державним виконавцем та враховувати тісний зв'язок між добровільним невиконанням рішення та стягненням виконавчого збору.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові (ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі ненадання боржником у строки . встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

Як встановлено, супровідний лист відділу примусового виконання рішень ДВС України з постановою про відкриття виконавчого провадження № 36670331 надійшов на адресу КП «Жилкомсервіс» 28.08.2015 року.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 26 грудня 2003 року № 14 суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в Законі, і був нереальним.

Суд погоджується з твердженням боржника, що останній внаслідок порушення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України положень ст. ст. 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження" був позбавлений права бути повідомленим про відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, на добровільне виконання рішення суду в ході виконавчого провадження ВП №47953582.

За таких умов, суд приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору у рамках виконавчого провадження №47953582 є необґрунтованим, оскільки встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення був нереальним, враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику лише після закінчення виконавчого провадження.

Отже, суд вважає обґрунтованою та задовольняє вимогу скарги щодо визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 02.07.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, визнання недійсною зазначеної постанови, свідчить про безпідставність рішення державного виконавця викладене у постанові ВП №47953582 від 04.08.2015 р. про закінчення виконавчого провадження в пункті 2 резолютивної частини: «Виділити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №47953582 від 02.07.2015 р. в окреме провадження».

Отже, постанова від 04.08.2015 р. в цій частині також визнається недійсною.

В обґрунтування скарги від 27.08.2015 р. боржник зазначає, що 24.06.2015 р. в рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем з посиланням на ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - КП "Жилкомсервіс", у межах суми стягнення – 70 396 221,19 грн.

Проте постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.06.2015 р. у виконавчому провадженні ВП №47953582 була винесена з порушенням положень ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Абзацом 6 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Надана до суду заява КП «Харківводоканал» про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2015 р. не містить клопотання про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження та містить клопотання про накладення арешту на рахунки боржника.

Інших заяв від стягувача про накладення арешту матеріали виконавчого провадження також не містять.

Крім того, оскаржувана постанова була винесена не одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а лише на наступний день.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що 24.06.2015 р. ще не закінчився строк для самостійного виконання рішення боржником, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження положення абзацу 6 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» також не можуть бути юридичною підставою для накладення арешту на майно.

Суд погоджується з твердженням представника боржника, що у державного виконавця не було правових та фактичних підстав для винесення постанови про накладення арешту на майно боржника до закінчення строку для самостійного виконання рішення боржником.

Отже, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.06.2015 р. у виконавчому провадженні ВП №47953582 була винесена з порушенням вимог ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та є протиправною.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підтвердив, що на момент розгляду скарги чинність арешту на майно не припинено.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення скарги боржника про визнання недійсною постанови ВП №47953582 від 24.06.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобов’язання усунути допущені порушення прав КП «Жилкомсервіс».

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем , боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скарги Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 02.07.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 04.08.2015 р. про закінчення виконавчого провадження в частині пункту 2 резолютивної частини: «Виділити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №47953582 від 02.07.2015 р. в окреме провадження».

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №47953582 від 24.06.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути допущені порушення прав КП «Жилкомсервіс» шляхом вчинення дій спрямованих на припинення дії арешту майна боржника, накладеного постановою ВП №47953582 від 24.06.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Суддя Лаврова Л.С.

ухвала підписана 11.09.2015 року.