Рішення № 50185789, 10.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.Справа № 922/4057/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Рабен Україна" до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

позивача - Ратушняк П.В.

відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 доку до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" ( надалі - позивач) та просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( надалі - відповідач) 80 000 грн. суму основного боргу, 4997,26 грн. пені, 20 000 грн. штрафу, 249,86 грн. - 3 % річних, 320, 00 грн. інфляційних втрат та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов заявки - договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні за № 135-502-2927/1 від 18.02.2015 року в частині не своєчасного розрахунку за надані послуги з перевезення за маршрутом Італія , Cesano Boscone - Харків, Клочківська, 370.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки останнім не було отримано рахунок - фактуру № КІ- 0001236 від 27.02.2015 року для оплати, крім того, в самому рахунку не вірно вказаний номер замовлення , який не відповідає номеру заявці - договору ( а.с.98- 100),

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.09.2015 року до 10.09.2015 року до 9 год. 15 хв.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, 18.02.2015 року між ТОВ "Рабен Україна" (Експедитор) та ПП ОСОБА_1 ( Замовник ) був укладений договір договір - заявка № 135-502-2927/1 ( а.с.10-11). У відповідності до умов договору сторони погодили наступне:

адресу завантаження - Італія , Cesano Boscone м. Кесане Бесконе

вантажоодержувача - "Ветаfarma S.р.а"

дату завантаження - 20.02.2015 року

вантажоодержувача - Прем*ер Продукт Україна

адресу розвантаження - м. Харків, вул. Юрь*ївська , 17

найменування вантажу - косметика

кількість та розміри поддонів - 18 палет, вага брутто 10 тон.

тип автомобіля - 1 окремий рефрижераторний автомобіль 20 тон ТІР

ціну договору - 3200 євро по курсу НБУ , на день вивантаження.

транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_3

Сторони погоди наступний порядок оплати, так оплата проводиться на протязі 7 банківських днів з дати отримання рахунка -фактури, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача ( п. 16 заявки - договору ).

Даний договір визначає взаємовідносини між "Експедитором" та "Перевізником" в зв'язку з наданням послуг по перевезенню зовнішньоторгових та транзитних вантажів в міжнародному сполученні та по території України. Даний договір виконується відповідно до умов "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (ЄСТР), Європейською угодою про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по шляхам (КДПГ), Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП (Конвенція МДП), а також вимог міжурядових угод про міжнародне перевезення автомобільним транспортом. ( п. 23 заявки).

За порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 20% від вартості наданих послуг (п. 17 договору -заявки). Інших договорів між сторонами не укладалося .

Позивач надав докази часткової оплати за отримані послуги на загальну суму 36721,28 грн. що підтверджують наступні виписки з рахунку від 22.05.2015 року на суму11 721,28 грн., 5000 грн. від 09.06.2015 року, 5000 грн. від 19.06.2015 року, 5000 грн. від 26.06.2015 року, 5000 грн. від 02.07.2015 року, та у відповідності до пояснень позивача від 27.07.2015 року відповідач ще провів оплату на суму 15.07.2015 року на суму 5000 грн. та від 20.07.2015 року на суму 5000 грн. всього на суму 36721, 28 грн.), тобто сума основного боргу залишається не сплаченою в розмірі 70 000 грн.

Вантаж був завантажений та доставлений у місце призначення, що підтверджується печаткою вантажоодержувача в графі 24 міжнародної товарно - транспортної накладної А № 032063 і не заперечується відповідачем.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а стаття 610 Цивільного кодексу України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 Цивільного кодексу України).

Боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 Цивільного кодексу України), якщо договором або законом не встановлена відповідальність безпосереднього виконавця (стаття 618 Цивільного кодексу України).

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Після виконання замовлення позивач направив відповідачу акт виконаних робіт, транспортну накладну та рахунок за перевезення від 27.02.2015 року, які відповідачем частково оплачені. Претензій стосовно спірного перевезення відповідач не заявляв, але станом на серпень 2015 р. за перевезення повністю не розрахувався

Слід зазначити, що згідно ст. 315 ГК України, до предявлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є предявлення претензії, що свідчить про те, що подання претензії до перевізника є правом, але не обовязком.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, як того вимагає ч.1 ст. 930 ЦК України,

Згідно зі ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Кожна сторона, згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Таким чином, всі вищезазначені документи, та надані письмові пояснення , в їх сукупності свідчать про те, що позивач повністю виконав умови договору, в той час як відповідач не надав жодного доказу, того що він повністю розрахувався за надані послуги , на підставі чого позовні вимоги стосовного стягнення основного боргу в розмірі 70000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача відносно не одержання останнім рахунку на оплату , то суд зазначає наступне, що в матеріалах справи міститься копія поштової квитанції від 19.05.2015 року на яку посилається позивач як доказ направлення на адресу боржника рахунка та акту здачі - прийняття робіт від 27.02.2015 року, про що свідчить часткова оплата з посиланням на зазначений рахунок.

Крім того, у відповідності із ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем наданий розрахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат за спірний період що становить : річні - 249,86 грн., та інфляційні втрати - 320,00 грн., які підлягають задоволенню.

Так, позивачем у відповідності до розрахунку який наданий до позовної заяви пеня становить 4997,26 грн. , яка підлягає задоволенню.

Щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 % від вартості замовлених послуг за користування в сумі 20 000 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що штраф є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання і носить допоміжний (акцесорний) до основного зобов'язання характер.

При цьому, з огляду на положення ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штраф є фіксованою величиною та обчислюється:

а) у відсотках, які рахуються;

б) від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 20000 грн. 20 % штрафу, нарахованого від вартості замовлених послуг за використання даних коштів. Розрахунок проведений від суми боргу в розмірі 100 000 грн. станом на 02.06.2015 року, що становить 20 000 грн.

Сторонами в договорі № 135-502-2927/1 від 18.02.2015 року передбачено сплату процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % , на підставі чого стягнення штрафних санкцій в розмірі 20000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 р/р НОМЕР_4 МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" ( м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6 код ЄДРПОУ 32306522 р/р 26000003046600 в ПАТ "ІНГ Банк Україна" м. Київ, МФО 300539 іпн. 323065226539, номер свідоцтва 35608788) суму основного боргу 70 000 грн. пеню 4997,26 грн. , штраф 20 % - 20000 грн.,3 % річних - 249,86 грн., 3 % річних - 320,00 грн. та судовий збір 2111,34 грн.

В іншій частині відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова