Рішення № 50185159, 10.09.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 рокуСправа № 912/3165/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3165/15

за позовом: приватного підприємства "Торговий Дім Поляков", м. Черкаси

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 6 256,35 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Приватне підприємство "Торговий Дім Поляков" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6 256,35 грн, з якої: 4 674,66 грн основного боргу, 179,30 грн - 20% річних, 1 402,39 - 30% штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 4552 від 12.05.2015 з оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2015 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3165/15; розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.09.2015.

Представники сторін в судове засідання 17.08.2015 не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 21, 22).

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких обставин на спростування повідомлених позивачем обставин не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд враховує, що приписи частини третьої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, з огляду на відсутність обґрунтованих клопотань про необхідність відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами в судовому засіданні 10.09.2015.

В судовому засіданні 10.09.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 між приватним підприємством "Торговий Дім Поляков" (далі - Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -Покупець) укладено договір поставки (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукти харчування та інші товари (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах Договору відповідно до виписаних накладних (п. 1.1 Договору).

Прийом товару за кількість та якістю здійснюється відповідно до накладної Постачальника за участю експедитора Постачальника. Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору сторони домовилися проводити звірку взаємних розрахунків і підписувати акти звіряння раз на місяць. Дані, підтверджені в акті звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу Постачальника протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару (п. 4.2 Договору).

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання. В разі якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання Договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах (п. 6.1 Договору).

Даний Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 264 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві визначений договором товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. ст. 662, 663, 689, 692)

Частиною другою ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 7 854,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № АКФ-042612 від 14.05.2015 на суму 3 951,74 грн, № КФ-0055344 від 15.06.2015 на суму 1 511,64 грн та № АКФ-044644 від 19.05.2015 на суму 2 390,94 грн (а.с. 11-13).

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 7 854,32 грн, який, в свою чергу, був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та претензій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем повідомлено, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару на суму 3 179,66 грн.

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не здійснив повну його оплату, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед ПП "Торговий Дім Поляков" у розмірі 4 674,66 грн (7 854,32 грн - 3 179,66 грн).

Відповідач розрахунок позивача і наявність заборгованості за Товар в розмірі 4 674,66 грн не заперечив та доказів сплати вказаної суми під час розгляду справи до господарського суду не подав.

Враховуючи наведені норми та підтвердження матеріалами справи отримання відповідачем Товару на загальну суму 7 854,32 грн і виникнення обов'язку з його оплати та відсутність доказів повної оплати вартості Товару, позовні вимоги ПП "Торговий Дім Поляков" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4 674,66 грн суми основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України належне виконання зобовязання це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як слідує зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України, якщо умовами договору сторони встановили строк оплати товару, то такий товар має бути оплачений в установлений договором строк.

Отже, недотримання Покупцем договірних строків оплати товару є порушенням зобов'язання, правовими наслідками якого є, зокрема, застосування штрафних санкцій.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Умовами укладеного між сторонами Договору, порушення якого щодо строків розрахунку за товар допущено відповідачем, встановлено відповідальність Покупця за порушення строків розрахунку на 10 днів у вигляді штрафу в розмірі 30% від простроченої суми заборгованості (п. 5.3. Договору).

На підставі викладеного та згідно наданого розрахунку штрафних санкцій, позивач просить стягнути з відповідача 1 402,39 грн 30% штрафу.

Розрахунок штрафу в розмірі 1 402,39 грн, що є 30% від суми простроченого платежу понад 10 днів від простроченої суми заборгованості (а.с. 5) відповідає вимогам законодавства, умовам Договору та наявним у справі доказам, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 179,30 грн 20% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в п. 5.2. Договору встановили розмір процентів річних за порушення Покупцем строку розрахунку на рівні 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 20% річних у сумі 179,30 грн, які нараховані по кожній видатковій накладній з урахуванням часткових проплат.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 N 14 " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у разі якщо розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, за розрахунком, здійсненим господарський судом, правильним є наступний розрахунок 20% річних:

- згідно видаткової накладної № АКФ-042612 від 14.05.2015 за період з 05.06.2015 по 28.07.2015 (54 к.д.) на суму 2 552,44 грн - 20% річних становить 75,52 грн;

- згідно видаткової накладної № АКФ-044644 від 19.05.2015 за період з 10.06.2015 по 28.07.2015 (49 к.д.) на суму 2 008,62 грн - 20% річних становить 53,93 грн;

- згідно видаткової накладної № КФ-0055344 від 15.05.2015 за період з 06.06.2015 по 28.07.2015 (53 к.д.) на суму 113,60 грн - 20% річних становить 3,30 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 20% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 132,75 грн. У задоволенні позову про стягнення 20% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

На підставі викладеного, позовні вимоги приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 4 674,66 грн основного боргу, 132,75 грн - 20% річних, 1 402,39 - 30% штрафу. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) заборгованість в сумі 6 209,80 грн, з якої: 4 674,66 грн основного боргу, 132,75 грн - 20% річних, 1 402,39 - 30% штрафу, а також 1 827,00 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.09.2015.

Суддя В.В.Тимошевська