Рішення № 50184982, 08.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015

Справа №910/20540/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

До Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення 5 690 970,38 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Беззубкін С.М. за дов.

Від відповідача: Мицик М.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 3 192 964,13 грн. основного боргу - заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними по договору поставки № 496 від 24.05.2012р., 2163944,00 грн. інфляційних втрат, 334062,25 грн.3% річних за прострочення виконання зобов’язання.

Ухвалою суду від 13.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2015.

08.09.2015 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому наявність основної заборгованості визнав, заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01 січня 2016 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, проти відстрочення виконання рішення суду не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012р. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) - був укладений договір поставки № 496, за умовами якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у визначені строки у власність покупця товар, відповідно до Специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною договору, а покупець – прийняти товар і оплатити його відповідно до умов цього договору.

Згідно п.2.2 договору, поставка товару здійснюється в строк 60 днів з моменту надання покупцем письмової заявки. Поставка товару може здійснюватись партіями у відповідності до заявки та потреб покупця.

Відповідно до п.4.1, сума договору складає 7984620,00 грн. з ПДВ.

Умовами п.4.2 договору сторони визначили, що оплата здійснюється шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника з відстроченням платежу 20 днів з моменту поставки партії товару і підписання актів приймання-передачі обома сторонами, за умови наявності виставленого постачальником рахунку, оригінала податкової накладної, оформленої у відповідності до діючого законодавства; сертифікатів якості на продукцію.

У період з 20.07.2012 по 28.12.2012р. за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товару по договору на загальну суму 7 949 664,57 грн.

Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем сторони засвідчили підписанням Актів приймання передачі до договору поставки № 496 по кожній видатковій накладній, ТТН, залізничною накладною.

Позивач у позовній заяві вказує, що оригінали товаросупровідних документів (видаткові накладні, акти приймання - передачі, рахунки, податкові накладні, сертифікати якості) були надані ПАТ “ДАТ “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” в момент передачі товару.

Матеріалами справи встановлено, що позивач отриманий товар оплатив частково, зокрема всього на суму 4756700,44 грн. по видатковим накладним № РН-0000234, № РН-0000160, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 3192964,13 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача становить 3192964,13 грн. вартості неоплаченого товару по видаткових накладних №№ Рн-0000245, РН-0000248, РН-0000246.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач факт поставки та наявність боргу перед позивачем визнав, проте доказів оплати відповідачем решти суми 3192964,13 грн. боргу, в тому числі в установлені договором строки, суду не надав.

Несплата відповідачем вартості отриманого товару по договору поставки № 496 від 24.05.2012р. є порушенням договірних зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 2163944,00 грн. інфляційних втрат, 334062,25 грн. річних за прострочення виконання зобов’язання по кожній видатковій накладній, які після перевірки правильності нарахування задовольняються судом в межах розрахунку позивача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У відзиві на позовну заяву позивач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 01.01.2016р.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право, а не обов’язок господарського суду при прийнятті рішення розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Свою заяву про відстрочення виконання рішення заявник обґрунтовує тим, що в зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим всі активи, установчі документи та печатка ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” були втрачені. При цьому, ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” також не має доступу ані до реєстру укладених підприємством договорів, ані до оригіналів документів, що відображають фінансово-розрахункові та інші господарські операції, зокрема і тих, на які посилається позивач.

Оскільки, статтею 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, що визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та відповідно до ст. 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Отже, неможливість ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” розпоряджатися належним йому нерухомим майном, внаслідок зазначених подій, відноситься до обставин, що в розумінні ст. 83, 121 Господарського процесуального кодексу України ускладнюють виконання рішення.

Заявник пояснює, що на даний час є діючим суб’єктом господарювання, не визнаний банкрутом, проводить заходи щодо відновлення господарської діяльності підприємства на Стрілковому газовому родовищі, відстрочення виконання рішення суду дасть можливість виконати рішення суду у добровільному порядку.

Також на підтвердження доводів відповідачем отримано сертифікат Торгово-промислової палати України № 2018 від 03.12.2014 про форс-мажорні обставини, якою засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014 для ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз”, які на момент видачі сертифікату тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Отже, розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, господарський суд визнає причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, поважними, та вважає можливим задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 01.01.2016.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф.505, код ЄДРПОУ 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, б.58, код ЄДРПОУ 32233161) 3 192 964 (три мільйони сто дев’яносто дві тисячі дев’ятсот шістдесят чотири) грн. 13 коп. основного боргу, 2 163 944 (два мільйони сто шістдесят три тисячі дев’ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 334 062 (триста тридцять чотири тисячі шістдесят дві) грн. 25 коп. річних, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2016 року.

Суддя О.М.Ярмак