Рішення № 50184929, 03.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015

Справа №910/16961/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»

До 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»

2. Приватного підприємства «Весавто»

Про стягнення 15 365,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача-1: не з’явився

Від відповідача-2: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі – відповідач-1), Приватного підприємства «Весавто» (далі – відповідач-2) про стягнення 15 365,00 грн., а саме: 14 855,00 грн. – з відповідача-1 та 510,00 грн. – з відповідача-2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача-1, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача-1, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми, та до відповідача-2 у вигляді різниці між фактично понесеною позивачем шкодою та страховим відшкодуванням, яке підлягає відшкодуванню відповідачем-1, як страховиком винної особи, позивачу в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.15. порушено провадження у справі № 910/16961/15 та призначено її до розгляду на 18.08.15.

17.08.15. відповідачем-2 через відділ діловодства суду подано клопотання про припинення провадження в даній справі в частині стягнення з Приватного підприємства «Весавто» 510,00 грн., в зв’язку зі сплатою відповідачем-2 вказаної суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.09.15.

Представники сторін в судове засідання 03.09.15. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/16961/15.

В судовому засіданні 03.09.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

15.07.14. між позивачем, як страховиком, та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншеранс Груп», як страхувальником, укладено Договір № ПКР 000891 страхування (далі – Договір), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб марки Toyota, д.р.н. АА1629МЕ.

16.01.15. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в м. Львові по вул. Шевченка 154б, автомобіль марки Toyota, д.р.н. АА1629МЕ отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 56271636 про ДТП.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки БАЗ, д.р.н. ВС6974ЕС Подобою Андрієм Степановичем вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Франківського районного суду міста Львова від 23.02.15. в адміністративній справі № 465/473/15-п.

На замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу Toyota, д.р.н. АА1629МЕ, відповідно до висновку якого (звіт № 125/15 від 23.01.15.) вартість відновлювального ремонту вказаного тз з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 17 661,21 грн.

На підставі страхового акту № 105201 від 18.02.15. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 15 365,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2838 від 19.02.15.

З полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6239920 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки БАЗ, д.р.н. ВС6974ЕС, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача-1.

Строк дії полісу № АС/6239920 з 30.04.14. по 29.04.15. При цьому, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майно за вказаним полісом становить 50 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Подоби А.С., який керував автомобілем марки БАЗ, д.р.н. ВС6974ЕС, встановлена у судовому порядку.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 5 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як передбачено п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції станом на момент скоєння ДТП), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами – до відповідача-1.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АС/6239920 становить 510,00 грн.

З огляду на викладене вище з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню 14 855,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Далі, згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України).

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, в силу вимог ст. 1194 ЦК України, оскільки Приватне підприємство «Веставто» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, то на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

З огляду на зазначені вище норми права, враховуючи, що позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування, цивільна відповідальність особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулось пошкодження застрахованого автомобіля, застрахована відповідачем-1, який має відшкодувати позивачу в порядку регресу шкоду в межах ліміту відповідальності за винятком франшизи, позивач набув право вимоги до відповідача-2, як до особи, яка є власником автомобіля марки БАЗ, д.р.н. ВС6974ЕС, на відшкодування 510,00 грн. франшизи.

Разом з тим, суд встановив, що відповідач-2 сплатив позивачу заборгованість в розмірі 510,00 грн., що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 22 ГПК України є фактичним визнанням відповідачем позову.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Предмет спору – це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.

При цьому, суму заборгованості в розмірі 510,00 грн. було сплачено відповідачем-2 позивачу на підставі платіжного доручення № 665 від 07.08.15., тобто після звернення позивача 01.07.15. (відбиток поштового штемпеля на конверті про направлення позовної заяви № 04-3265 від 19.06.15.) з даним позовом до суду.

З огляду на вищенаведене, в зв’язку з тим, що відповідач-2 сплатив заборгованість позивачу в розмірі 510,00 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 510,00 грн. з відповідача-2 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 в розмірі 1 766,37 грн. та на відповідача-2 в розмірі 60,63 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

в и р і ш и в:

1. В частині стягнення 510 (п’ятсот десяти) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного підприємства «Весавто» (79059, м. Львів, вул. Хвильового, 5Б, кв. 168; ідентифікаційний код 3353304) провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, б. 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м Київ, вул. Герцена, б. 10; ідентифікаційний код 24745673) 14 855 (чотирнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 37 коп. – витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Весавто» (79059, м. Львів, вул. Хвильового, 5Б, кв. 168; ідентифікаційний код 3353304) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м Київ, вул. Герцена, б. 10; ідентифікаційний код 24745673) 60 (шістдесят) грн. 63 коп. – витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.15.

Суддя Т.М. Ващенко