Рішення № 50184382, 26.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2015 Справа № 905/863/15

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г., розглянувши матеріали за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Град-2000» м.Київ до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення 466 695,59 грн.

за участю представника позивача – Мороз С.О. – довіреність від 07.07.2015р.,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача загальний борг в сумі 291239,74грн. за поставлений товар за договором № 088ПТ/105 від 28.03.2014р. і специфікацією № 2, пеню в сумі 31400,24грн. у відповідності з п.7.2 договору, 3% річних в сумі 6452,10грн., інфляційні витрати в розмірі 137603,51грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, визначеного специфікаціями № 1 і № 2 договору.

В обґрунтування позову позивач посилається на укладений сторонами договір поставки запчастин електрообладнання № 088ПТ/105 від 28.03.2014р., який не виконаний відповідачем у встановлений строк.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений. У надісланому відзиву на позов відповідач не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що ненадання позивачем повного пакету документів, передбаченого п.6.3 договору не дозволило йому виконати зобов’язання перед кредитором. При нарахуванні курсової різниці в сумі 22274,00грн., позивачем невірно визначений строк, з якого починається обчислення з курсовою різницею. Позивач не врахував суму неустойки, яка підлягає сплаті позивачем за непоставлене обладнання у встановлений строк. Невірно нарахована сума пені, річних та інфляційних. До господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою укладання мирової угоди.

Господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи з 28 липня на 11серпня 2015р., на 26.08.2015р. і витребував у відповідача докази своїх заперечень і виконання спірного договору. 26.08.15р. представник відповідача не явився на виклик суду в судове засідання, на надав суду витребувані документи, але надіслав чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник буре участь в іншому судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. За змістом цієї постанови господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За достатністю документів для вирішення спору по суті, господарський суд починає розгляд справи без явки представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Оцінивши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного спору є юридична оцінка виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором № 088ПТ/105 від 28.03.2014р., зокрема: по специфікації № 1 від 28.03.2014р. – стягнення за прострочення виконання грошового зобов’язання пені в сумі 5145,71грн. і 3%річних в сумі 1057,34грн.; по специфікації № 2 від 23.10.2014р. – стягнення пені за період з 01 січня по 07 липня 2015р. в сумі 26544,52грн., 3% річних в сумі 5394,77грн. і інфляційні втрати в сумі 137603,51грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Судом встановлений факт, що сторонами 28.03.2014року підписаний договір № 088ПТ/105 (далі за текстом – Договір), за яким постачальник ( позивач) зобов’язався поставити покупцю (відповідачу) на умовах оплати обладнання, кількість, номенклатура, ціна, строки поставки і оплати якого обумовлені сторонами додатковими специфікаціями до договору, які є невід’ємною частиною договору.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за Договором поставки постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору продукцію, кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях № 1 і № 2, які є підставами позову, а тому досліджуються судом, так як породжують права і обов’язки сторін.

Досліджуючи умови Специфікації № 1 від 28.03.2014р., господарський суд встановив, що сторонами узгоджені предмет поставки, рік випуску, строк поставки – липень 2014року, кількість, ціна і загальна вартість. Ціна обладнання вказана з урахуванням транспортних витрат (автомобільних), який несе постачальник.

Також сторонами узгоджено наступне:

П.4 – строк поставки вказаний в п.1 (липень 2014р.) з правом достроковою поставки;

П.5 – ціна обладнання у гривнях розрахована на підставі еквіваленту вартості обладнання по офіційному курсу Євро до гривні, встановленого НБУ на 26.03.2014р., яке вставлено 14,58грн. за 1Євро. Еквівалент загальної вартості обладнання в Євро без врахування ПДВ 20% складає 25303 Євро 84 цента.

П.6 – сторонами погоджені умови оплати, а саме: строк оплати поставленого обладнання – 10 банківських днів з моменту поставки.

П.7 – оплата за продукцію здійснюється в національній валюті України – в гривнях. У випадку зміни НБУ на дату оплати обладнання офіційного курсу Євро до гривні більш за +/- 1% по відношенню до курсу, приведеного в п.5 даної специфікації. Ціна та вартість обладнання підлягають пропорційним змінам. Така зміна буде здійснюватися автоматично і не вимагає додаткового узгодження сторонами. В даному випадку пропорційно змінюються суми, які належать оплаті покупцем і загальна сума договору в гривні, а також вартість обладнання в гривні. У випадку вказаної зміни курсу Постачальник при виставленні коректувального рахунку самостійно проводить перерахування вартості обладнання і сум, які належать оплаті на дату оплати наступним чином:

Ц2 = Ц1 х К2 : К1 (де: Ц2 – сума, яка належить оплаті; Ц1 – сума платежу в гривнях, вказана в п.1, п.5 даної специфікації; К2 – офіційний курс Євро до гривні, встановлений НБУ на дату оплати обладнання; К1 – офіційний курс Євро до гривні, встановлений НБУ на 26.03.2014рік даної специфікації, яка складає 14,58грн. за 1 Євро).

Постачальник зобов’язаний надати коректувальний рахунок і рахунок–коригування до податкової накладної. Покупець здійснює платежі з урахуванням перерахування.

П.8 Покупець вправі відмовитися від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних в п.6.3 договору: рахунок на оплату обладнання, транспортні і супроводжувальні документи, пакувальні документи, сертифікат чи паспорт якості постачальника чи виготовлювача (якщо постачальник не являється виготовлювачем), сертифікат санітарно-гігієнічного висновку радіологічної безпеки (у випадках передбачених законодавством), акт приймання-передачі обладнання (в 2-х екземплярах) оформлених постачальником.

П.9. Вантажовідправником обладнання являється ТОВ «Град 2000», вантажоотримувачем являється ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь.

П.10. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця у відповідності з умовами поставки DDP Маріуполь з відміткою складу в товаросупроводжувальних документах.

П.11. Гарантійний строк на обладнання складає 12 місяців з моменту поставки обладнання.

За своїм змістом та правовою природою Договір, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Однією з вимог є стягнення пені в сумі 5145,71грн. за період з 16.07.2014р. по 21.08.2014р. і 3% річних за цей же період в сумі 1057,34грн., які виникли із виконання грошового зобов’язання за специфікацією №1 від 28.03.2014р. по одній поставці – за видатковою накладною № РН-0000008 від 01.07.2014р.

У відповідності з умовами специфікації № 1 позивач зобов’язався поставити обладнання на суму 442716,00грн.(з ПДВ) за умови оплати у визначений термін.

За видатковою накладною № РН-0000008 від 01.07.2014р., товар якої отриманий представником відповідача відповідно довіреності № 00983 від 01.07.2014р. без будь-яких зауважень на суму 295 052,40грн. Цей факт підтверджує і підписаний двома сторонами акт приймання-передачі № ОУ-0000001 від 01.07.2014р. Для оплати позивачем відповідачу виставлений рахунок-фактура № СФ-0000008 від 01.07.2014р. на суму 295052,40грн. За поставлену продукцію складений коригувальний рахунок на оплату №СФ-0000007-К від 27.08.2014р. на суму 62288,81грн. (доказів направлення покупцю не надано).

Підставою для нарахування пені в сумі 5145,71грн. за несвоєчасну оплату поставки товару за цією накладною позивач вказує період з 16.07.2014р. по 21.08.2014р. із суми загальної вартості з урахуванням коригування ціни – 357341,24грн.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує, що пунктом 7.2 договору сторони передбачили вид відповідальності за порушення більш за 30 календарних днів строку оплати у вигляді пені в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата здійснюється в термін, вказаний у специфікації з моменту поставки. За п.7 специфікації на Постачальника покладається зобов’язання виставити відповідачу-отримувачу товару коригувальний рахунок на оплату.

Таким чином, датою поставки вважається не дата виставлення коригувального рахунку позивачем, а дата отримання товару за видатковою накладною № РН-0000008. Оскільки товар прийнятий 01.07.2014р. за видатковою накладною № РН-0000008, він повинен був сплачений до протягом 10 банківських днів з моменту поставки (п.6 специфікації № 1), тобто до 16.07.2014р.

Доведено факт, що сплачений товар, отриманий за цією накладною платіжними дорученнями № 3000525528 в сумі 122186,40грн. і № 3000525529 в сумі 172866,00 тільки 21.08.14р., тобто з про строчкою в 36 днів., за що правомірно нарахована пеня. Однак, приймаючи до уваги, що оплата товару здійснена до виставлення позивачем коригувального рахунку, господарський суд вважає законними вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 0,04% від вартості товару – 295052,40грн., оплата якого відбулась з простроченням в 36 днів без коригування ціни, рахунок якого виставлений позивачем після отримання і оплати товару, що становить 4366,78грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за поставку зазначеної продукції позивачем нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 1057,34грн. за період з 16.07.2014р. по 21.08.2014р. ( з урахуванням коригувальної суми).

Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного: ст.625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, визначений термін прострочення, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за прострочку виконання грошового зобов»язання за поставку товару по видатковій накладній № РН-0000008, яка стягується в сумі 897,28грн. (без коригувальної ціни).

Позивачем пред’явлена вимога про стягнення з відповідача 291239,74грн. боргу (включаючи коригувальну ціну) за поставлений товар за специфікацією № 2 від 23.10.2014р., 3% річних за період прострочки оплати з 07.01.2015р. по 07.07.2015р. в сумі 5394,77грн. і інфляційні втрати за період з лютого по червень 2015р. в сумі 137603,51грн.

У відповідності з умовами специфікації № 2 від 23.10.2014р. позивач зобов’язався поставити обладнання на суму 351216,82грн.(з ПДВ) за умови оплати у визначений п.6 термін, тобто 10 банківських днів з моменту поставки.

За видатковими накладними: № РН-00014 від 18.12.2014р. представником відповідача відповідно довіреності № 02522 від 19.12.2014р. отриманий товар на загальну суму 264541,91грн.; № РН-0000001 від 14.01.2015р. за довіреністю № 00023 від 134.01.2015р. отриманий товар на суму 86674,91грн.

Цей факт підтверджує і підписані двома сторонами акти приймання-передачі.

Відповідно до п.6 специфікації № 2 оплати товар відповідач зобов’язався в термін 10 банківських днів з моменту поставки. Після виставленого корегувального рахунку позивачем у випадку зміни курсу валюти, відповідач повинен здійснити оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки позивачем не виставлялися для оплати і оплата до наступного часу не здійснена.

Однак господарський суд приймає до уваги виставлену позивачем претензію відповідачу, в якої вимагає сплати отриманий товар за видатковою накладною № РН-00014 від 18.12.2014р з урахуванням коректування ціни, вартість якої складає 286815,91грн. і № РН-0000001 від 14.01.2015р., вартість якої складає після корегування 90423,82грн.

Витяг з банківського рахунку свідчить про перерахування відповідачем 86000,00грн. 26.06.2015р. за призначенням «сплата за запчастини згідно СФ-11 від 18.12.2014р.».

Господарський суд приймає до уваги, що вартість товару прийнятого відповідачем за специфікацією № 2 з урахуванням корегування ціни і часткової сплати до наступного часу не сплачений в сумі 291239,73грн. (286815,91 + 90423,82 – 86000,00), господарський суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення боргу.

Несвоєчасне виконання грошового зобов»зання стало підставою для нарахування пені за період з 07.01.2015р. по 07.07.2015р. в сумі 26254,52грн., за цей же період 3% річних в сумі 5394,77грн. і інфляційних втрат за період з лютого по червень 2015р. в сумі 137603,51грн.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені, 3% річних і інфляційних втрат в повному обсязі, вважаючи їх доведеними, так як основані на умовах договору і законними, так як відповідають нормам ст. 625 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги, що позов виник з вини відповідача, на нього покладаються судові витрати прямо пропорційно стягнутої суми, що складає 9315,11грн.

.На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», ЄДРПОУ 00191158, м. Маріуполь – 87500, вул.Лепорського, 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Град-2000», ЄДРПОУ 25410615, м.Київ – 03056, вул. Борщагівська, 128 заборгованість в сумі 291239,73грн., пені в сумі 30621,31грн., 3% річних в сумі 6292,05грн., інфляційні втрати в сумі 137603,51грн., судові витрати в сумі 9315,11грн.

Рішення можу бути оскаржено в термін, визначений господарським процесуальним кодексом через місцевий господарський суд.

Суддя С.Ю. Гринько